"Хто пильнує перші кроки,
Хто щодня дає уроки?
Мама!
Хто без слів усе побачить,
Хто тобі усе пробачить?
Мама!
Хто тебе завжди чекає,
Хто всім серцем обнімає?
Мама!
Хто приймає все на віру,
Тебе любить понад міру?
Мама!" (Наталя Карпенко)
"Біля теплого віконця Ясочка вмостилась,
І уважно на дорогу дівчинка дивилась.
А на вулиці сніжинки у танку кружляли
І на землю, як пір’їнки, лагідно лягали..."(Ольга Науменко)
Наркевич Ніна — українська письменниця в діаспорі, про життєвий та творчий шлях якої не згадується в жодній еміграційній періодичній пресі, де вона виступала з творами для дітей. За період 1950-1970-х рр. опублікувала цілу низку оповідань та віршів у журналі «Наше життя» («Our life»), що видавав "Союз українок Америки" у Філадельфії.
"Рік Новий! Для всіх – це свято,
Свято чистого листа.
Що змінилось? Тільки дата,
Тільки дата вже не та.
Все, як вчора. Ті ж розмови,
Нарікання і жалі.
Ті ж питання миру й мови,
І надії чималі..."(Наталя Карпенко)
"85-річна південноафриканська художниця з народу Ндебеле Естер Махланґу відома світу завдяки великим картинам та муралам. Її творчість заснована на традиціях народу Ндебеле, зокрема настінному розпису. Візерунки, які створює художниця, геометричні та яскраві. Контури орнаменту наносяться чорною фарбою по білому тлу. Численні рівні лінії та барвисті елементи Естер Махланґу малює звичайною курячою пір'їною без лінійки та будь-яких допоміжних засобів. Традиційно жінки народу Ндебеле оздоблюють кольоровим орнаментом зовнішні стіни власних будинків. Естер стала першою, хто використав їх в якості дизайну на різних платформах..." (Ірина Михалевич)
Читаймо цікаві та пізнавальні легенди, створені письменницею Галиною Римар про Ясеня-красеня, про писанки, про Котигорошка, про сучасного Котигорошка, про чарівні Зернятка, Про Сонце і планети, Про дивовижних майстрів-павучків, про котика й песика.
"Було це дуженько давно. Спершу людина приручила песика й гарно про нього дбала. Сама ще не поїсть, а його погодує. А пес за це вірно день і ніч служив господареві — старанно охороняв його сім'ю, дім, майно. І звик до людини. Тоді чоловік узяв до себе й кішку, щоби всіляких гризунів від житла відганяла. І от кішечка чи стереже вночі дім, а чи преспокійненько собі спить, зате як проголодається, то тихенько-ніжно підійде до господині, господаря чи діток і так в очі їм задивиться премило та ще й замуркоче, що вони одразу все покинуть, аби тільки її погладити та погодувати. Вся увага кішці, а про нього мов забули. Кинуть що-небудь чи плеснуть води в черепок — ото й усе..." (Галина Римар)
Галина Римар. "Новорічна казочка"
"В тиху нічку-новорічку
Божий Ангелок літав.
І дівчаткам, і хлоп'яткам
Сни спокійні дарував.
І зустрів маленьку Фею,
Що трудилась, як і він.
Фея казочки носила
Добрі-добрі в кожен дім.
І домовились летіти
Вони вдвох. Так веселіш!
Можна ще й погомоніти.
І зробити все хутчіш..." (Галина Римар)
Дитячі вірші про кольори
"Барвінкова веселка
В райдуги-веселки
Є сини веселики.
У них барви-скарби,
З яких творять фарби."(Ігор Січовик)
"Коли трішки засумуєш,
а чи сильно дуже,
у країну Казочок
завітай, мій друже!
У краю затишнім цім
віднайдеш розвагу,
а іще — що так важливо —
просто рівновагу.
Розповім тобі сьогодні
про мале дівчатко.
Тож умощуйся зручненько
й слухай за порядком..." (Галина Римар)
Олена Більчук. "Крихітна казка"
"Є у світі загадкове королівство — Королівство незвичайних доріг. І тих доріг у ньому безліч та таких різних: і коротких, і довгих, і заплутаних, заповідних, таємничих чи невідкритих. Мешкають у тім королівстві невтомні чарівні працівники. Звати їх нейроники. Схожі вони на кульки із променями-антенами. І день, і ніч працюють і тішаться щоразу, як вдається їм з’єднатись в ланцюжок і таким чином утворити нову стежку чи дорогу. А рухаються по тих дорогах крихітні сигналики. І якщо активні вони, і багато їх — міцно-міцно тримають ланцюжок чарівні працівники. А якщо пригасають сигналики чи взагалі зникають, то ледь тримається дорога, а то й зовсім обривається. Адже не знають чарівні працівники, куди ведуть стежинки-доріжки. Потрібні чи непотрібні дороги, то лише по сигналиках здогадуються..." (Олена Більчук)
"Літа, де і проблем, і гніву...
А глянеш навсебіч:
Є щось по-справжньому сяйливе –
Це... новорічна ніч!
І хоч живемо у напрузі,
Бува, що і сумні,
А все ж за нас, шановні друзі!
І за щасливі дні."(Володимир Даник)
Ольга Науменко. Дитячі поезії
"Велика радість мами й татка –
Це їхнє крихітне дитятко.
Маленький син чи люба донька,
Що тягнуть приязно долоньки.
Що пильно дивляться їм в очі
І щось по-своєму белькочуть.
У них попереду чимало,
Та починається все змалу..."(Ольга Науменко)
"Чую з двору: "Хо-хо-хо!"
Хто ж це може бути? Хто?
Потім кроки - рип-рип-рип,
І дверей тихенький скрип.
Чи це сон, чи все всерйоз?
На порозі Дід Мороз!
В шубі, шапці та з мішком,
Припорошений сніжком."(Ольга Науменко)
Вірш Анатолія Костецького «Дивна звичка»
"Що б мені не говорили
хтось з батьків чи вчителів,—
я на все шукаю рими,
ніби хтось мене завів...
Скаже тато: — Як уроки? —
Я йому: — Летять сороки!
Скаже мама: — Ти поїв? —
Я їй тут же: — Сто корів!!
(Анатолій Костецький)
"Є на світі дідусь Святий Миколай. Він дуже любить діточок. Якось дівчинка Люся захотіла його побачити, й вирішила не спати в ніч з 18 на 19 грудня ... Тієї чарівної ночі Люся прикинулася, що спить, а в той момент, коли Святий Миколай з'явився у кімнаті, Люся розкрила очі й промовила..." (Вікторія Лабунець)
"В останні роки дев'ятнадцятого століття ніхто не повірив би, що за всіма людськими справами зосереджено й пильно стежать істоти більше розвинені, аніж людина, хоча й такі самі смертні, як і вона; що в той час, коли люди заклопотані своїми справами, їх досліджують і вивчають, може, так само уважно, як людина досліджує під мікроскопом хвилинне життя нижчих організмів, що плодяться й кишать у краплині води. З безмежною пихою снували люди туди й сюди по всій земній кулі, поглинуті своїми мізерними турботами, певні своєї влади над матерією. Мабуть, так поводяться під мікроскопом й інфузорії. Ніхто й гадки не мав, що старіші космічні світи криють у собі загрозу людському існуванню; сама думка про можливість життя на інших планетах здавалася неймовірною. Цікаво нагадати деякі поширені в той час погляди. Щонайбільше, думали земляни, на Марсі живуть люди, які поступаються перед нами своїм розвитком і завжди раді прийняти нас у свої гостинні обійми як жаданих просвітників. А в цей час істоти, які своїм розвитком стоять вище нас настільки, наскільки ми стоїмо вище від допотопних тварин, істоти з великим холодним жорстоким розумом, дивилися заздрісними очима на Землю, повільно й впевнено плекаючи свої ворожі супроти нас плани. На світанку двадцятого сторіччя наші ілюзії були розбиті..." (Герберт Веллс)
Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина п'ята) – відео українською онлайн
"Здоровенькі були, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю. Остапа понесло… точніше, понесло Ольгу, тобто мене. Вже п'ята частина рецептів буде, а вам усе не набридає. Традиційно нагадую, що вислів «Смачно, а не жахачно» вигадала креативна команда української філії супермаркетів ‘Billa’. Різдво до нас приходить, та навіть два Різдва, тож актуальними стануть рецепти на Святвечір..." (Ольга Шарко)
Згідно з китайським східним календарем, кожен рік присвячений одному з дванадцяти тварин і одній зі стихій (Метал, Земля, Дерево, Вогонь і Вода). Також кожна тварина отримує свій колір. За Східним календарем наш 2021 рік — це рік Білого Металевого Бика. Для послідовників китайського календаря це буде 4719 рік. У 2021 році Китайський Новий рік настане 12 лютого о 21:05. Триватиме він до 31 січня 2022 року. Китайці вважають, що Східний Новий рік — це перший день весни, а значить, у цей день прокидається природа і починається нове життя. У Китаї Новий рік відзначають два тижні, щоб висловити повагу знаку, що приходить, та завоювати його прихильність.
