Статті для дітей та батьків

"Вони зустрілись теплим, літнім днем 
Коли ще сонце не зайшло за обрій.
Серця їх загорілися палким вогнем,
Він здався їй відважним та хоробрим..."

(Оксана Аннич)

2004: "Сім кроків до Голгофи" (Драма на дві дії) входить до Антології сучасної української драматургії "Страйк ілюзій", видавництво Соломії Павличко "Основи", м. Київ. (стор. 51-94).
2012: Драма "Сім кроків до Голгофи" включена до Інформаційного Збірника сучасної української драматургії "Авансцена" (Ел. стор. 40-42), а в 2013 році - включена  до Інформаційного Збірника сучасної української драматургії "Авансцена" (книжковий варіант).
2018: Фантасмагорична драма "Сім кроків до Голгофи-2" увійшла до збірника п'єс Олега Гончарова "Сім кроків до театру" (на українській мові), видавництво "Фенікс", стор. 14 -77.
2012-2019: Вистава "ГОЛГОФА" (на укр. мові) Олега Гончарова - театр "Вавилон" НПУ ім. Драгоманова, м. Київ (режисер Ірина Савченко).

 

У 2012 році електронне видання "Фаворит його Нікчемності" (комедія-фарс на дві дії) було включено до Інформаційного Збірника сучасної української драматургії "Авансцена", а у 2013 році побачило світ й книжкове видання.
У 2018 році комедія-фарс "Фаворит його Нікчемності" увійшла до паперового видання збірника 7 п'єс "Сім кроків до театру" (видавництво «Фенікс»). 
2019 рік - вистава за мотивами п'єси "Фаворит його Нікчемності" (комедія-фарс на дві дії) Олега Гончарова - Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, театральний факультет, кафедра режисури драматичного театру (режисер - Марина Захарова). 

 

"Always say Bon appetit!
To all people when they eat
Or just say Enjoy your meal!
And it'll show them how you feel."

(Viktoria Stasiv)

"Придумали й зладнали люди Піч.
Чи Прометей для нас її приніс...
До неї здавна тулиться малеча.
Бо тепленька черінь й смачне все з печі.
Вона казками діток забавляє.
Про все на світі Піч, напевно, знає.
Ось з печі кашку дістає матуся.
І пиріжки смачнесенькі - бабуся..."
(Галина Римар)

"Особняк Еліота Льовена. Полудень. Мсьє Льовен, загіпсований по саму маківку, лежить на жорсткому залізному ліжку та марно намагається натиснути шиною, котра стирчить з гіпсу, на кнопку дистанційного управління телевізором... Пробує поворухнутися, знову ж таки, без бажаного успіху. Повільно до спальні заходить мадам Шарлотта..." (Олег Гончаров)

"Срібний місяць зорі поклонився,
Сеї ночі Ісус народився.
Над колискою сяєво грає,
Світла радість весь світ обіймає."

(Наталя Карпенко)

 

 

 

 

 

"Затемнена сцена. Крізь тишу починає повільно просочуватися голос далекого органа. Стрімко приростаючи в силі, мелодія раптово змовкає, залишивши після себе сумне й тривожне післязвуччя – завивання вітру, шалений гавкіт собак та різкі окрики людей. Прожектор висвічує на лівій половині сцени частину барачної стіни та двох'ярусні нари. На верхніх нарах прикрита брудним простирадлом нерухомо лежить людина. Ляскають вхідні двері.  Два санітари у подертих тілогрійках, одягнутих поверх брудних халатів, вносять худого, сивого чоловіка й кладуть його на нижні нари. Слідом за санітарами в барак заходить лікар Кузнєцов..." (Олег Гончаров)

"Загородній будинок Гордєєва. Гордєєв, одягнутий в досить забруднений глиною фартух з клейонки, зайнятий ліпкою. В станку стоїть споруда, котра досить віддалено нагадує людський торс. Час від часу Гордєєв відходить на деяку відстань від скульптури, фальшиво наспівуючи при цьому: "Очі чорнії". Під час чергового візуального огляду своєї роботи, Гордєєв на декілька секунд завмирає: десь за вікном починає кукувати зозуля..."

(Олег Гончаров)

"Готель. Хол. За стійкою під магнітофон дрімає Дрюкін. Роза Рудольфівна та Варя зайняті кожна своєю справою: Варя, стараючись не шуміти, шваброю протирає підлогу, Роза Рудольфівна – листя фікуса, який стоїть біля гостьової канапи. У хол через парадні двері невпевнено заходить Виквин, екіпірований явно не по сезону. На ньому унти, хутряні штани, за спиною величезний рюкзак та широченні лижі. На лівому плечі дулом униз висить мисливська рушниця. Виквин піднімає ногу для наступного кроку й у цей момент чується дзенькіт розбитого скла, тріск дерева та скрегіт металу. Кілька секунд нічого не відбувається, усі ніби чекають "чогось". І це "щось" в особі Марини з перекошеним від жаху обличчям кулею влітає в хол..." (Олег Гончаров)

"Тихого вечора, щойно на небі з'явилася велика зірка, бабця Ганна запалила стареньку лампу, схожу на грушечку. "Бабцю, що, вже Різдво прийшло?" - допитувалася Марійка. "Прийшло." І тут враз під вікном, як маленькі пташечки, защебетали колядники. У хаті було так тихо, що здавалося чути, як дихає лампа. Дзвінкі дитячі голосочки, мов різдвяні дзвіночки, несли в хату радість і дух свята. Ганна відчинила двері, привіталася, подякувала і кожному з дітей в торбинку поклала гостинці..." (Юлія Хандожинська)

 

 

 

"Во дні фельдфебеля-царя
Капрал Гаврилович Безрукий
Та унтер п’яний Долгорукий
Украйну правили. Добра
Таки чимало натворили,
Чимало люду оголили
Оці сатрапи-ундіра."

(Тарас Шевченка)

15 казочок від Раїси Гончарової — для розумних, допитливих, спостережливих дітей, готових допомогти не лише тому, хто поруч. Сподіваємося, що казочки обов'язково знайдуть свого читача навіть серед дорослих, бо всі ми колись були дітьми.

 

 

 

 

 

"Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кóго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самóго,
А більше, бачиться, нікóго?"

                                          (Тарас Шевченко)

"Як народжувався идароп — авторський поетичний жанр; зразок неодноплощинного мислення; передмова до написання всеукраїнської об’єднувальної ідеї, до створення авторської філософії ціленаправленого інакомислія. Дослідницьке проникнення в проблематику вивело на авторський поетичний жанр. Думка в идаропі не нав’язується, а пропонується. Авторський монолог вірша перетворюється на діалог рівнозначимих «за» і «проти», що спонукає читача не на споживацьке пережовування прочитаного, а на зацікавлене конструювання власної думки навколо заданої фактом самого идаропа проблеми. Структурна побудова вірша має такий вигляд: Теза, Антитеза, Алогічний висновок та Идаропна метаморфоза. Алогічність працює на логічне мислення, відтінює та підкреслює задану проблематику..." (Володимир Нагорняк)

Дивіться актуальні оголошення про майстер-класи, що матимуть місце у креативній творчій студії "Безмежність" у Києві найближчим часом.

"За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту пюре з котлетою, виходить на кухню. Баба плете носок. Дід читає газету..."

Читаймо, що буде далі...

 

Любов до рідного краю та до своєї професії допомогають Інні Паламарчук у творчості. Пише вірші та оповідання.

 

 

 

 

 

 

"Це идаропне, авторський прозовий жанр, оповідання викликане, як при сеансі спіритизму, херсонськими подіями, що пов’язані з Указом Президента щодо вихідного 10 березня 2008 року. Адміністрації деяких шкіл Херсона — не без відчайдушного благословіння відповідного тодішнього, що перейшло нам у спадок, обласного  управління — вивели свої педагогічні колективи на роботу. Цинічний саботаж відомого Указу Президента  мотивували, — (мовляв, нам з погреба видніше!) — навчально-виховним процесом, турботою про підростаюче покоління. А ти що подумав? Мені ж це здалося біблейськими булижниками  благих намірів,   з котрих мостилася дорога  до пекла..." (Володимир Нагорняк)

"...Ясинувата...
Пітьма патлата
На місто впала;
Біля вокзала
Неон палає;
Хто зустрічає?..
Синочка — мати..."

(Володимир Нагорняк)