"Коли воскрес Спаситель — пішли до нього на поклін усі квіти землі. Розкішні троянди, солодко запашні фіалки, білі пишні лілеї і безліч інших чудових квітів з любов'ю оточили Воскреслого. Усі вони вдячними кадильницями підносили аромати свої Воскреслому Богові, всі поспішали до Нього, несучи в дар земну красу. Найпізніше за всіх прийшла простенька квіточка з білими, не рівно складеними навколо золотого серденька пелюстками. Вона соромливо стала осторонь інших розкішних квітів, відчуваючи в глибині свого серця сльози болю й сорому за свій убогий простенький одяг..." (Ганнуся)
Світлими променями осявають наше життя великі свята. Без сумніву, Великдень - одне з найбільш значущих, найважливіших свят для кожного християнина. З приходом тепла весна радує нас великим святом - Воскресінням Христовим. Одним з найважливіших атрибутів, без якого християни не мислять обряд освячення паски, є великодні вишивки, виконані за різноманітними схемами. Пропонуємо нашим майстриням велику добірку схем для вишивання виробів до Великодня.
Цей матеріал - про народні традиції святкування Великодня гуцулами - з квартальника "Гуцульщина", що видається спільнотою українських емігрантів у Канаді (м.Торонто)
"Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
Й поясочок поміж них."
(Катерина Перелісна)
"Ой, вербиченько зелена,
В гості завітай до мене.
Передай природню силу,
Побажай здоров'я й миру."(Слова Юлії Хандожинської
Музика Миколи Ведмедері)
Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Звичай писання писанок українцями знаний усіма слов'янами, румунами, греками, німцями, литовцями, латишами. До XIII століття писанки були знані в цілій Європі та Західній Азії. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця.
У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читаймо:
Українські традиції. Історія та символіка писанки
Про історію писанки - дослідження
Аспекти семантики кольору (тези)
"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт
Червоно-чорна бессарабська писанка
Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова
Історія колекції писанок Володимира Ястребова
Пелагея Литвинова-Бартош і традиційні писанки Сумщини (історія та символіка писанки)
"... Катруся поставила писанку на вершечок у кошичок і понесла у церкву. А після освячення усі мешканці двору скуштували свячену писаночку, яку вони врятували. І були від цього дуже горді та щасливі." Читайте казочку і дивіться мультик, створений зи мотивами цієї казки...
" Моя мила гаївко,
Ой же ж тебе тілько:
В неділю сі зачила,
В вівторок сі скінчила."("Моя мила гаївко")
""Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! - закудкудакала курка на весь двір. - Та гарне ж: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак!" Під хатою на стільчику грілась проти сонечка бабуня Марія. "Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку." І вона поклала яйце в решето до таких же, як воно, білих та кругленьких. Тоді розтопила ярого воску: "Ходи-но, Івасику, писанки писати!" Взяла бабуня писачок. Р-раз! - і лягла на яйце гаряча лінія. Два! - і розкреслилось яйце навхрест. "Бабулю, чуєш, бабуню! - запитав Івасик. - Що це за квіточка у тебе намалювалася?" "То, Івасику, не квіточка. То знак сонечка золотого..."" (Зірка Мензатюк)
"За Прутом є село, за селом — гора, а на горі лісок-перелісок, такий невеличкий, що його можна оббігти довкола. У тому лісочку живе мавка-зеленавка, мала, як і він. Взимку вона спала в сухому листячку, а поверх листя лежав сніг. Але прийшла весна, сніжок розтав, і мавка прокинулась. "Що це дзвенить, мов чисте срібло, аж мене розбудило? Може, це ви, струмочки?" — спитала вона. "Ні, мавко. Ми дзюрчимо не перший день, але ти не будилася", — відповіли струмки. "То, може, це ти, берізко?" "Я всю зиму дзвонила обмерзлими гілочками, — сказала берізка. — Але ти того не чула". "Тоді, напевно, це вітер, що гуляє над горою?" "Ні, мавко, не я це. Я взимку дзвенів-свистів, мів летючими снігами, а тепер я тихий і лагідний". "То хто ж воно?" — роззирнулася мавка довкола й побачила на лужку, на узліссі, дівчаток. Вони бігали й сміялися голосно-голосно, аж котилася луна. Адже почалися канікули, і нарешті була весна: тепле сонечко й воля гратися скільки захочеш. "Он хто мене розбудив", — усміхнулася мавка, бо цих дівчаток вона знала від торік: Марусю, Олюсю і старшеньку Миросю. "Скоро Великдень, — тим часом казала до менших дівчаток Мирося. — А ви ще не навчилися веснянок". "Таки ні..." — кивнули Маруся й Олюся. "Я знаю «Молоданчика». Мене бабуся навчила, а я навчу вас!"" (Зірка Мензатюк)
У Великодень хлопці мають для розваги велику кількість ігор з елементами змагання чи боротьби.
Продовжуємо знайомство з традиційними зразками з центральної України. Пропоную розглянути, а потім і написати неймовірно красиву, з вдалим геометричним орнаментом писанку «Заступці». Походження: село Софіївка, Компаніївського району, Кропивниччина.
Минув піст, ми зустріли Свято Свят! І тепер радісно при зустрічі вітаємо одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину Воскрес!”. Прийшов квітень! Найкрасивіший та найпримхливіший місяць року. Відтепер біля наших осель ростуть, шукаючи сонця, багато свіжих рослин. Передсвяткові клопоти позаду, тож з'явився час випробувати свіжі рослини в дії.
До близького знайомства з писанкою мені здавалося, що всі традиційні українські писанки – це море поясків, безліч крапок і ромбиків, і все це залито розмаїттям веселки. Коли проглянула сотні традиційних зразків з різних куточків України, зрозуміла: писанка – це переважно поздовжнє розташування символів і дует кольорів – червоного та чорного... Отже, чим краще забарвити писанку в насичений червоний колір, аби він був стійким, рівним, надійним?...
Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.
Вкотре з великим інтересом звертаємося до колекції писанок краєзнавця і науковця Володимира Ястребова. Особливість своєї колекції Володимир Миколайович вбачав у болгарських і молдавських зразках. У цьому дописі розглянемо докладніше красуню-писанку «Крестовца». Пишуть її не по білому яйцю, як звичайно, а по жовтому. Такі писанки – з жовтими лініями основи – трапляються, але рідко. Ще рідше зустрічаються зразки на червоній основі.
... У справі популяризації писанкарства важливими є такі підходи як термінологічна точність і принциповість – насамперед у виборі акцентів: іноді автори публікацій таки передають куті меду і ставлять писанку в один ряд з натільним хрестиком та іконою. Не менш важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Прикметним є оформлення матеріалу, його подача: той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом. Писанка заслуговує на широку увагу, тож не ховаймо її за ширму.
З якими думками пишемо писанку? Зі світлими, спокійними думками, скажете. Ми мимоволі надихаємося певними думками, коли бачимо ті символи, що лягають на яйце. Котрийсь знак нагадує вуха зайчика, котрийсь – пір’їнку, інший – зірочку або хрест. Писанкарські символи, говорять дослідники-науковці, давні дуже, люди придумували їх, щоб зберегти своє світобачення. Ось уже скоро ми покладемо наші писанки до пасхального кошика і понесемо для освячення до храму Божого. Там, у храмі, ми теж побачимо багато символічного. Чимало символів містять псалми: їх ми чуємо щоразу на Богослужіннях. У молитвах, наприклад, можна почути про птахів, про оленя, зорі, Місяць, Сонце, про виноград, сніг, про віск…
Пишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".
