Ірина Михалевич
Як розповідати про писанку. Огляд інтернет-заголовків.
Сьогодні на новинних сайтах уже не побачиш рубрик «культура», «спорт», «суспільство». Є просто новини, огляди, інтерв’ю. Буває, що лонгріди в окрему рубрику ставлять. Тобто наповнення сайтів сортується не так за тематикою, як за жанрами викладу. Це економить час і авторів, і читачів.
Заголовки ще й досі придумують так, щоб здивувати. Але не всі. Буває, що пояснити щось намагаються. Сайти поважних газет притримуються спокійних, виважених заголовків:
Зростання цін на пальне на українських АЗС триває,
Набув чинності закон про медреформу,
Уряду в лютому представлять новий законопроект про експортне агентство.
Трапляються спроби вигадати щось іронічне:
Курс валюти другий день поспіль радує українців.
Приємним виключенням є інформативний заголовок, прочитавши який, читач розуміє, що новина, яка стоїть за ним, варта його уваги. Наприклад, розгляньмо ось такий:
Настав час переосмислити теорію зоряної еволюції?
Ага, виявляється існує теорія зоряної еволюції. Життя зірки поділяється на етапи й астрономи дослідили це. З огляду на запитання, можна дійти висновку, що вчені досі думали, що достеменно знають, як розвиваються зорі. А тепер вони зійшлися на тому, що це не зовсім так і тому деякі з них пропонують переглянути існуючу теорію. Вона, певно, була сформована давно, бо в заголовку питають – то вже настав час її переосмислити? Цікаво, а як часто вчені переглядають систему узагальнених ними знань і що є цьому поштовхом? Як швидко науковці визнають, що те чи інше явище, яке до недавнього часу вважалося вивченим, таким не є? Цей заголовок викликає купу питань, тому новину, яку він представляє, прочитати захоче багато задивлених в астрономію читачів.
На фото: учениці ЗНЗ №9 Маргарита Юнанова і Ліза Назаренко (м. Олександрія).
На фото: майстриня-вишивальниця Вікторія Шкабой на виставці в місті Кропивницький.
Буває, намагаючись придумати цікавий заголовок, автор видає очевидне за неймовірне: «Яєчний» бум: писанки заполонили Україну. Автор публікації пробував цим здивувати читачів навесні. Інший автор шокував ось такою новиною: В Івано-Франківську студенти-мусульмани розмальовували писанки. Мені ця публікація сподобалася. У ній зазначалося, що студенти цікавилися писанкою саме як великоднім символом. Про Навруз і писанку як новорічний подарунок автор вирішив не розповідати.
На фото: учениця ЗНЗ №9 Аня Кишинець (м. Олександрія).
Трапляються і хиби – у статтях і публікаціях про майстер-класи часто можна прочитати, що писанки малюють, що фарбували їх раніше буряком та морквою, що чорний колір символізує ніч і потойбіччя, що свічка не просто горить – вона магічно палахкотить і таке інше.
Приємно читати ось такі інформативні заголовки: Писанка – це не тільки сувенір.
Зустрічаються і такі симпатичні назви публікацій:
Великий світ маленької писанки.
Про що розкаже писанка.
Писанка – візерунчаста молитва.
У справі популяризації писанкарства важливими є такі підходи як термінологічна точність і принциповість – насамперед у виборі акцентів: іноді автори публікацій таки передають куті меду і ставлять писанку в один ряд з натільним хрестиком та іконою. Не менш важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Прикметним є оформлення матеріалу, його подача: той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом. Писанка заслуговує на широку увагу, тож не ховаймо її за ширму.
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
цікаво :) дякую!