Закінчення циклу веснянок та гаївок


Закінчення циклу веснянок та гаївок. Ой  кувала  зозуленька

 

 

    ЗАКІНЧЕННЯ  ВЕСНЯНОК ТА ГАЇВОК

 ПОЛОЖУ  Я  КЛАДКУ ЧЕРЕЗ  СІНОЖАТКУ
 
 Положу  я  кладку  через  сіножатку
 Вербову,  вербову.
 Час  вам,  дівчатонька,  з  тої  ягідоньки
 Додому,  додому.
 Тільки,  Галюню,
 Зостанься,  зостанься.
 Приїде  миленький
 Вітайся,  вітайся.
 Привезе  тобі
 Гостинця,  гостинця,
 Червону  биндочку
 До  вінця,  до  вінця.
 Золотий  перстенець
 На  палець,  на  палець,
 Тепер  ти,  Ганнусю,
 Йди  в  танець,  в  танець.
 Синю  кофтиночку
 З  лапцями,  з  лапцями,
 Щоби  не  стояла
 З  хлопцями,  з  хлопцями.

 

 * * *

 

ОЙ  КУВАЛА  ЗОЗУЛЕНЬКА
 
 Ой  кувала  зозуленька,
Сівши  на  лелії,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минає  неділя.
 Ой  кувала  зозуленька,
Сівши  на  барвінок,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минув  понеділок.
 Ой  кувала  зозуленька
Та  й  кувала  сорок,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минає  вівторок.
 Ой  кувала  зозуленька,
Сіла  на  віконце,—
 Співай,  співай,  товаришко,
Бо  заходить  сонце.
 Співай,  співай,  товаришко,
Бо  вже  не  будемо,
 Господь  знає,  товаришко,
Чи  нарік  діждемо.

 

 * * *

 

СПІВАЛИ,  ДІВОЧКИ, СПІВАЛИ
 
 Співали,  дівочки,  співали,
У  решето  пісні  складали,
Да  й  поставили  на  вербі:
Де  взялися  горобці,
Звалили  решето  додолу  —
Час  вам,  дівочки,  додому!

 

* * *

 

 А  НА  НАШІЙ  ДЕМНОНЬЦІ
 
Дівчата  стають  в  коло  і  співають:

 А  на  нашій  Демноньці
 Є  два  парубоньки.
 Один  парубонько  —
 Держилів  синонько,—
 А  другий  парубонько  —
 Маруляків  синонько.
 А  на  нашій  Демноньці
 Є  дві  багацькі  доньці.
 Одна  дононька  —
 Кузьова  донька,
 А  друга  дононька  —
 Фіялковичева  дононька.
 Ой  ніхто  там  не  бував,
 Йно  я,  молоденький,
 Як  явір  зелененький.
 Ой  яворе,  явороньку,
 Пусти  мене  додомоньку
 
 І  по  закінченні  пісні  розбігаються  додому.
 

 
 
 
* * *

 

ЗІЙШЛА ЗІРКА З ПІДВЕЧІРКА
 
 Зійшла  зірка  з  підвечірка
 Та  впала  додолу,
 Зійдемося,  подруженьки,
 Та  ходім  додому.
 
 
 
 
* * *

 

МОЯ  МИЛА  ГАЇВКО
 
 Моя  мила  гаївко,
 Ой  же  ж  тебе  тілько:
 В  неділю  сі  зачила,
 В  вівторок  сі  скінчила.

 

За матеріалами: Календарно-обрядові пісні. Київ, Видавництво  художньої  літератури «Дніпро», 1987. Упорядкування, вступна  стаття  та  примітки О. Ю. Чебанюк. Гравюри Василя  Перевальського та Анатолія  Павленка, стор. 111 - 120.

 

 

Дивіться також на нашому сайті:
Календарно-обрядові пісні
 У  скарбниці  української  народної  поезії  від  давнини  збереглися календарно-обрядові  пісні.  Вони  нерозривно  пов’язані  з  певною порою  року,  відповідними  звичаями  і  сільськогосподарськими  роботами.  Зустріч  нового  року  і  весни,  проводи  літа  і  збирання  врожаю завжди супроводжувались  ритуальними  діями,  піснями,  іграми,  хороводами.  Різноманітні  за  змістом  і  формою,  характером  і  часом  виконання,  колядки,  щедрівки,  веснянки,  петрівки,  русальні,  купальські та  жнивні  пісні  відображають  свята  і  будні  давнього  українського села.  Впродовж  віків  у  них  втілювались  мудрість  і  досвід  народу, його  духовне  багатство,  морально-етичні  та  естетичні  ідеали.

Останні коментарі до сторінки
«Закінчення циклу веснянок та гаївок»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми