У давніх слов’ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року (за цим літочисленням Нестор-літописець розпочав «Повесть временных лет»). У свідомості давнього землероба новий трудовий рік починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оралкою і сівбою. Весну зустрічали радісно і пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні називаються веснянками. Існують і паралельні назви: в Галичині — гаївки, гагілки, на Поліссі — маївки, магівки, на Волині — рогульки. В окремих місцевостях весняні пісні одноіменні улюбленій грі — «володар», «перепілка», «жук». Гаївкою в західних областях України називають ігрові і танкові пісні, що співаються переважно на великодні свята, а також увесь фольклорно-етнографічний комплекс весняного свята. Назва ж «веснянка» об’єднує всі пісні, які співають на вулиці, на вигоні за селом від ранньої весни аж до зелених свят.
------------------
|
|
ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА Ой весна, весна днем красна, Принесла я вам лiтечко, Ой весна, весна, ти красна, Принесла я вам лiтечко,
* * *
ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА
* * *
А В КРИВОГО ТАНЦЯ А в Кривого Танця Треба його довиводити, Веду-веду, да не виведу, Ой, вiнку ж, мiй вiнку, Повiсила тебе на золотiм кiлочку. Моя матiнка iшла, Ой якби я була знала, А в кривого танця |
|
--------------------------------------
Веснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень.
" Моя мила гаївко,
Ой же ж тебе тілько:
В неділю сі зачила,
В вівторок сі скінчила."("Моя мила гаївко")
" Чого, чого дівоньки красні?
Вони їли пиріжки в маслі,
А сирочком посипаючи,
Сметанкою поливаючи..."(З жартівливої веснянки)
"Ой під гаєм, під гайцем,
Стоїть дівка з молодцем.
Накрилася рукавцем,
Накрилася чохлатим,
Із хорошим, з багатим.
Накрилася обома,
Він цілує, обніма
Ще й серденьком назива."("Ой, під гаєм, під гайцем")
"А в Кривого Танця
Да не виведу кiнця.Треба його довиводити,
Кiнця-ладу iзнаходити,
Треба його вести,
Щоб вiночок плести..." (З ігрової веснянки)
"Ой весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?Принесла я вам лiтечко,
Ще й рожевую квiточку..."(З веснянки)
Весна - пора кохання, пора мрій і сподівань - сприймалась радісно й весело. «Всі веснянки дишуть здоровим, чистим чуттям радощів життя і молодої, свіжої сили»,— писав Іван Якович Франко.