Веснянки та гаївки (з книги "Календарно-обрядові пісні")


Веснянки та гаївки, з книги Календарно-обрядові пісніУ  давніх  слов’ян  рік  починався  весною,  березневе  літочислення зберігалося  до  1409 року  (за  цим  літочисленням  Нестор-літописець розпочав  «Повесть  временных  лет»).  У  свідомості  давнього  землероба новий  трудовий  рік  починався  з  відродженням  навколишньої  природи  і  з  пробудженням  матері-землі  від  зимового  сну,  з  першою  оралкою  і  сівбою.  Весну  зустрічали  радісно  і  пишно,  з  піснями,  танцями, іграми.  Ці  пісні  називаються  веснянками.  Існують  і  паралельні назви:  в  Галичині  —  гаївки,  гагілки,  на  Поліссі  —  маївки,  магівки, на Волині  —  рогульки.  В  окремих  місцевостях  весняні  пісні  одноіменні улюбленій  грі  —  «володар»,  «перепілка»,  «жук».  Гаївкою  в  західних  областях  України  називають  ігрові  і  танкові  пісні,  що  співаються  переважно  на  великодні  свята,  а  також  увесь  фольклорно-етнографічний  комплекс  весняного  свята.  Назва  ж  «веснянка» об’єднує  всі  пісні,  які  співають  на  вулиці,  на  вигоні  за  селом  від  ранньої  весни  аж  до  зелених  свят.

 

* * *

 

 

ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА

Ой весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й рожевую квiточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
I усякая пашниця.

Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна, нам принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й запашненьке зiллячко,
Ще й зеленую травицю,
I холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.

 

              * * *

 

ОЙ  КУВАЛА  ЗОЗУЛЕНЬКА
 
 Ой  кувала  зозуленька,
Сівши  на  лелії,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минає  неділя.
 Ой  кувала  зозуленька,
Сівши  на  барвінок,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минув  понеділок.
 Ой  кувала  зозуленька
Та  й  кувала  сорок,
 Співай,  співай,  товаришко,
Минає  вівторок.
 Ой  кувала  зозуленька,
Сіла  на  віконце,—
 Співай,  співай,  товаришко,
Бо  заходить  сонце.
 Співай,  співай,  товаришко,
Бо  вже  не  будемо,
 Господь  знає,  товаришко,
Чи  нарік  діждемо.

 

                  * * *

 

А В КРИВОГО ТАНЦЯ

А в Кривого Танця
Да не виведу кiнця.

Треба його довиводити,
Кiнця-ладу iзнаходити,
Треба його вести,
Щоб вiночок плести.

Веду-веду, да не виведу,
Плету-плету да не виплету.

Ой, вiнку ж, мiй вiнку,
Хрещатий барвiнку,
Ой я ж тебе плела,
Ще й учора iз учора.

Повiсила тебе на золотiм кiлочку.
На злотiм кiлочку,
На шовковiм шнурочку.

Моя матiнка iшла,
Та той вiночок зняла,
Та той вiночок зняла,
Та нелюбому дала.

Ой якби я була знала,
Була б його розiрвала.
Була б його розiрвала,
Та й у грязь утоптала
Червоними чобiтками,
Золотими та пiдкiвками.

А в кривого танця
Да й виведу кiнця.

 

 

 

* * *

 

Веснянки та гаївкиВеснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень. 


Закінчення циклу веснянок та гаївок. Ой  кувала  зозуленька" Моя  мила  гаївко,
 Ой  же  ж  тебе  тілько:
 В  неділю  сі  зачила,
 В  вівторок  сі  скінчила."

("Моя мила гаївко")

" Чого,  чого  дівоньки  красні?
 Вони  їли  пиріжки  в  маслі,
 А  сирочком  посипаючи,
 Сметанкою  поливаючи..."

(З жартівливої веснянки)

"Ой  під  гаєм,  під  гайцем,
Стоїть  дівка  з  молодцем.
Накрилася  рукавцем,
Накрилася  чохлатим,
Із  хорошим,  з  багатим.
Накрилася  обома,
Він  цілує,  обніма
Ще  й  серденьком  назива."

("Ой, під гаєм, під гайцем")

Хороводні та ігрові веснянки. А в Кривого Танця. Кривий танець"А в Кривого Танця
Да не виведу кiнця.

Треба його довиводити,
Кiнця-ладу iзнаходити,
Треба його вести,
Щоб вiночок плести..."  
(З ігрової веснянки)

Веснянки та гаївки. Закликання весни. Ой весна, весна днем красна"Ой весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?

Принесла я вам лiтечко,
Ще й рожевую квiточку..."

(З веснянки)

Літературна характеристика веснянок та гаївок (критика) Весна  -  пора  кохання,  пора  мрій  і  сподівань  -  сприймалась  радісно  й  весело.  «Всі  веснянки  дишуть  здоровим,  чистим  чуттям  радощів  життя  і  молодої,  свіжої  сили»,—  писав  Іван Якович Франко. 


Останні коментарі до сторінки
«Веснянки та гаївки (з книги "Календарно-обрядові пісні")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми