Хороводні та ігрові веснянки


                           

                             На відео: гаївка "Кривий Танець" (Студія "Резонанс").

 

 

                             ХОРОВОДНІ  ТА  ІГРОВІ  ВЕСНЯНКИ

 

А В КРИВОГО ТАНЦЯ

А в Кривого Танця
Да не виведу кiнця.

Треба його довиводити,
Кiнця-ладу iзнаходити,
Треба його вести,
Щоб вiночок плести.

Веду-веду, да не виведу,
Плету-плету да не виплету.

Ой, вiнку ж, мiй вiнку,
Хрещатий барвiнку,
Ой я ж тебе плела,
Ще й учора iз учора.

Повiсила тебе на золотiм кiлочку.
На злотiм кiлочку,
На шовковiм шнурочку.

Моя матiнка iшла,
Та той вiночок зняла,
Та той вiночок зняла,
Та нелюбому дала.

Ой якби я була знала,
Була б його розiрвала.
Була б його розiрвала,
Та й у грязь утоптала
Червоними чобiтками,
Золотими та пiдкiвками.

А в кривого танця
Да й виведу кiнця.

 

* * *

 

КРИВИЙ  ТАНЕЦЬ
 
 Ми  кривого  танцю  йдемо,
 Ми  в  нім  кінця  не  знайдемо.
 Ані  кінця,  ані  ладу  —
 Не  пізнає,  котра  ззаду.
 Ти,  сивая  зозуленько,
 Закуй  же  нам  веселенько.
 Ти  тоді  нам  закувала,
 Як  панщина  дякувала.
 А  ми  тепер,  як  день  білий,
 Ми  панщини  не  виділи.
 Пішли  тії  пасти  кози,
 Що  носили  на  нас  лози.
 Хлопи  ходять,  люльки  курять,
 Пани  ходять  та  й  ся  журять:
 Як  би  хлопа  заманити,
 Щоби  грошей  заробити?
 Ходи,  хлопе,  молотити,
 Дам  ти  грошей  заробити.
 Сорок  кірців  на  день  має,
 Ще  й  си  вечір  погуляє.

 

 * * *

 

А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ  ЙДЕМ,  ТАНЦЮ  ЙДЕМ

  А  ми  кривого  танцю  йдем,  танцю  йдем,
 А  ми  йому  кінця  не  найдем,  не  найдем.
 
 Приспів:
 
 А  вода  по  камені,
 Та  вода  по  білому
 Стиха  йде,  стиха  йде.
 
 Там  Роман  зіллєнько  копає,  копає,
 Сам  він  не  знає,  якеє,  якеє.
 
 Приспів.
 
 А  перше  зіллєнько  шалвія,  шалвія,
 Ой  бо  ж  то  дівоцька  надія,  надія.
 
 Приспів.
 
 А  друге  зіллєнько  рутонька,  рутонька,
 Ой  бо  ж  то  дівоцька  журбонька,  журбонька.
 
 Приспів.
 
 А  третє  зіллєнько  барвінок,  барвінок,
 Ой  бо  ж  то  дівонькам  на  війок,  на  вінок.
 
 Приспів.
 
 Та  пішли  парубки  на  лови,  на  лови
Та  до  зеленої  діброви,  діброви.

 Приспів.
 
 Та  зловили  собі  заяця,  заяця
Та  ще  до  того  жеребця,  жеребця.

 Приспів.
 
 Та  зачали  його  лупити,  лупити,
 Та  зачали  ним  ся  ділити,  ділити.
 
 Приспів.
 
 А  Миколі  дали  та  й  очі,  та  й  очі,
 Щоби  не  ходив  він  поночі,  поночі.
 
 Приспів.
 
 Адамові  дали  та  й  литку,  та  й  литку,
 Щоби  не  шукав  він  маєтку,  маєтку.
 
 Приспів.
 
 Филипові  дали  та  й  ноги,  та  й  ноги,
 Щоби  не  ходив  до  вдови,  до  вдови.
 
 Приспів.
 

 А  Славкові  дали  тулубець,  тулубець,
 Ой  бо  він  найстарший  парубець,  парубець.
 
 Приспів.
 
 А  всім  хлопцям  дали  та  й  кості,  та  й  кості,
 Щоби  си  сказили  зі  злості,  зі  злості.

 Приспів.
 
 А  ми  кривого  танцю  йдем,  танцю  йдем,
 А  ми  йому  кінця  не  найдем,  не  найдем.
 
 Приспів.
 

 

* * *

 

ПРИЙШЛА  ВЕСНА З  КВІТКАМИ
 
 Молодь  стає  в  коло  і  співає:
 
 Прийшла  весна  з  квітками,
 Пішли  в  поле  з  плугами,
 Та  посіяли  горошок.
 Та  рости,  горошку,  в  три  листи,
 Та  дай  же,  боже,  чотири,
 Щоб  ся  парубочки  женили,
 Щоб  восени  дівок  забрали,
 Щоб  старі  баби  гуляли.
 Кождому  парубкові  гороху  стручок,
Миколові  стручисько,
 Бо  він  старий  парубчисько.
 
 
 

* * *

 

КОТИК  І  МИШКА
 
Збирається  молодь, беруться  за  руки,  йдуть  по  колу.

З-поміж  себе  вибирають  одного  за  «котика», а  другого  учасника  за  «мишку», яка  від  пього  намагається  втекти.

Ой  до  нори,  мишко,  до  нори,
Та  до  золотої  комори.
Мишка  —  в  нірку
Та  в  золоту  комірку,
Котик  —  за  ніжку.
А  ледащо  мишка,  що  не  втече,
А  проворний  котик,  що  дожене.
Мишка  й  у  нірку,
В  золоту  комірку.
Котик  за  мишкою.
А  ледащо  котик,  що  мишки  не  впіймає,
А  проворна  мишка,  що  втече.

 


* * *

 

ПРОСО
 
Дівчата  стають  у  два  ряди один  проти  другого, по  черзі  співають:
 
 І ряд:

 —  А  ми  просо  сіяли,  сіяли,
 Ой  Дид,  Ладо,  сіяли,  сіяли.
 
 II ряд:
 —  А  ми  просо  витопчем,  витопчем,
 Ой  Дид,  Ладо,  витопчем,  витопчем*(1)
 
 І
 —  А  чим  же  вам  витоптать,  витоптать?
 
 II
 —  А  ми  коні  випустим,  випустим.
 
 І
 —  А  ми  коні  переймем,  переймем.
 
 II
 —  Да  чим  же  вам  перейнять,  перейнять?
 
 І
 —  Шовковим  неводом,  неводом.
 
 ІІ
 —  А  ми  коні  викупим,  викупим.
 
 І
 —  Ой  чим  же  вам  викупить,  викупить?

 ІІ
 —     А  ми  дамо  сто  рублів,  сто  рублів.
 
 I
 —     Не  треба  нам  тисячі,  тисячі.
 
 II
 —     А  ми  дамо  дівчину,  дівчину.
 
 I
 —     Ми  дівчину  візьмемо,  візьмемо.
 
 II
 —     Нашого  полку  убуде,  убуде.
 
 І
 —     Нашого  полку  прибуде,  прибуде.
 
 Одна  дівчина  перебігає  із  першого  ряду  в  другий, гра  повторюється  аж  поки  всі  не  перейдуть  у  пертий  ряд.

*(1) «Ой  Дид,  Ладо»  повторюється з  другою  частиною  кожного  рядка.

 

 * * *

 

МАК
 
 Дівчата,  взявшись  за  руки, йдуть  по  колу.  Одну  дівчину  вибирають  усередину, зупиняються  і  задають  їй  запитання, а  після  її  відповіді
знову  йдуть по  колу,  співаючи  приспів.  При  кінці  гри  дівчину  беруть  на  руки і  підкидають  угору.

 Приспів:
 
 Край  долини  мак,
 Край  широкой  мак.
 Мак  чистий,  головистий.
 Молодії  молодочки
 Завивали  головочки:
 Станьте  у  круг,
 Буде  мак  тут!
 
 —  Чи  поїхали  в  поле?  —  Поїхали!
 —  Виорано  поле?  —  Виорано!
 —  Чи  сіють  мак?  —  Сіють!
 —  Чи  пора  полоти?  —  Пора!
 —  Чи  цвіте  мак?  —  Цвіте!
 —  Чи  одцвівся  мак?  —  Одцвівся!
 —  Чи  спіє  мак?  —  Спіє!
 —  Чи  пора  трусить?  —  Пора!
 
 
 
 
* * *

 

СОЛОВІЙЧИКУ  СПАДКУ, СПАДКУ
 
 Дівчата  роблять  коло, а  одна  дівчина  стає  всередину і  рухами  показує  те, про  що  співається  в  пісні:
 

 —  Соловійчику  спадку,  спадку,
Чи  бував  же  ти  в  садку,  садку,
 Чи  видав  же  ти,  як  мак  сіють?
 —  Ой  отак  сіють  мак.
 
 —  Соловійчику  спадку,  спадку,
Чи  бував  же  ти  в  садку,  садку,
 Чи  видав  же  ти,  як  мак  росте?
 —  Ой  отак  росте  мак.
 
 —  Соловійчику  спадку,  спадку,
Чи  бував  же  ти  в  садку,  садку,
 Чи  видав  же  ти,  як  мак  цвіте?
 —  Ой  отак  цвіте  мак.
 
 —  Соловійчику  спадку,  спадку,
Чи  бував  же  ти  в  садку,  садку,
 Чи  видав  же  ти,  як  мак  ломлють?
 —  Ой  отак  ломлють  мак.
 
 —  Соловійчику  спадку,  спадку,
Чи  бував  же  ти  в  садку,  садку,
 Чи  видав  же  ти,  як  мак  їдять?
 —  Ой  отак  їдять  мак.
 
 
 

* * *

 

 ГРУШКА
 
Співаючи  пісню, дівчата  та  хлопці  беруться  за  руки і  йдуть  по  колу  помірним  кроком, а  посередині  одна  дівчина
відтворює  рухами  все  те, про  що  співається. По  закінченні  пісні  всі  підбігають  до  неї ї  смикають  з  усіх  боків — «трясуть  грушку».  Дівчина  пручається  й  тікає.  Далі  на  її  місце  стає  інша  дівчина  чи  хлопець, і  гра  продовжується.

 Qй вийду  я  за  вороточка,—
 Свою  грушку  посаджу,  посаджу.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Свою  грушку  піділлю,  піділлю.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Моя  грушка  вже  росте,  вже  росте.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Моя  грушка  вже  цвіте,  вже  цвіте.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Моя  грушка  відцвіла,  відцвіла.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Моя  грушка  вже  паліє,  паліє.
 
 Ой  вийду  я  за  вороточка,—
 Свою  грушку  потрясу,  потрясу.
 
 
 
 
* * *

 

ОВЕС
 
 Як  посієм  овес
 Та  до  зерна  увесь.
 
 Та  до  зерна,  до  зерна,
 До  зерна  увесь*(1).
 
 Як  уродить  же  овес.
 Як  покосимо  овес.
 Як  пов’яжемо  овес.
 Як  покладемо  овес.
 Як  повозимо  овес.
 Помолотимо  овес.
 Як  повіємо  овес.
 Повбираємо  овес.
 Погодуємо  овес
 Та  до  зерна  увесь.
 
 *(1) Повторюється  за  кожним  рядком.
 

 

 * * *

 

ВИОРЕМ  НИВОЧКУ  ДОВГЕНЬКУ
 
 —  Виорем  нивочку  довгеньку,
 Посієм  гречку  чорненьку.
 Гречка  вродиться,
 Женчики  найдуться,
 Гречку  чик-чик,  чик-чик,
 А  з  теї  гречки
 Чорні  вершечки.
 А  з  того  проса
 Русая  коса.
 А  з  теї  пшениці
 Русії  косиці.
 Од  кутка  до  кутка
 Скакали  дівки  в  городка.
 Годі,  дівки,  скакати,
 Ходім  гречки  в’язати.
 Ти,  галочко,  сизокрила,
 Ти,  дівочко,  чорнобрива.
 Ти,  галочко,  скоч  на  копець,
 Ти,  дівчино,  поведи  танець.

 

 * * *

 

ЛЬОН
 
Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  брати?

 Приспів:
 
 От  так,  от  і  так!
 От  і  ось  як,  от  і  так!
 При  долині,  при  лужку,
 При  крутому  бережку.

 Льон,  мати,  льон!
 Льон,  мати,  льон!
 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
  Як  той  льон  посіяти?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  вибирати?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  молотити?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  мочити?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  витягати?
 
 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  посушити?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  потерти?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  попрясти?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  поткати?

 Скажи  ж  мені,  моя  мати,
Як  той  льон  поносити?

 От  так,  от  і  такі
От  і  ось  як,  от  і  так!

 При  долині,  при  лужку,
При  крутому  бережку.

 

* * *

 

КОРОЛЬ *
 
Водять  танок, один  зображує  короля  і  ходить  кругом  танка, йому  співають:

Король  край  города  ходить,
Король  в  город  заглядає,
Король  дівок  вибирає,
Король,  зайди  сюди  в  город.

Король  входить  в  середину  танка, пісня  продовжується:
 
Король,  приступи  близенько!
 
Король  підходить  до  кого-небудь  з  граючих, і  між  ними  відбувається така  розмова:
 
 Король:
 —  Здрастуй,  дівко!
 —  Здрастуй.
 
 Король:
 —  Чи  любиш  ти  мене?
 —  Не  люблю.
 
 Король:
 —  Чи  підеш  ти  за  мене?
 —  Не  піду.
 
 Король  відходить, і  гра  починається  знову. Якщо  ж  дівчина  відповість  згодою, скаже  «люблю»  і  «піду», — вона  йде  на  місце  короля, а  король  стає  на  її  місце, й  гра  починається  знову.
 
 
 
 
* * *

 

ЖУЧОК *
 
Дівчата  стоять  пара  коло  пари. В  парі  обидві  дівчини стають  одна  до  одної  обличчям, взявшись  навхрест  за  обидві  руки.
Маленький  хлопчик  вилазить  їм  на  руки і  йде  по  руках. Пара,  по  чиїх  руках  він  вже  пройшов, перебігає  наперед,  так  рухаються  і  співають:

 
 Ходить  жучок  по  ручині,
 А  жучиха  по  долині.
 Грай,  жучку,  грай!
 
 Приспів:
 
 Ой  грай,  жучку,  грай,  небоже,
Най  ти,  пап  біг  допоможе.
Грай,  жучку,  грай!

 А  ми  того  рік  чекали,
 Та  щоби-сь  мо  жучка  грали.
Грай,  жучку,  грай!

 А  в  нашого  жученька
Золотая  рученька.
 Грай,  жучку,  грай!
 
 На  жучкові  опанчииа,
 А  сам  жучок  як  дитина.
 Грай,  жучку,  грай!
 
 А  наш  жучок  чорновусий,
 На  жучкові  жупан  куций.
Грай,  жучку,  грай!

 На  жучкові  черевички,
 А  сам  жучок  невеличкий.
Грай,  жучку,  грай!

 А  хто  хоче  жучка  мати,
 Треба  ему  паски  дати.
 Грай,  жучку,  грай!
 
 
 
 
* * *

 

ЗАЙКО
 
 Дівчина  —  «зайко»  —  проходить попід  руками  учасниць  танку, перед  ким  при  останньому  слові приспіву  зупиниться, та  йде  на  її  місце, і  гра  продовжується:
 
 Не  ходи,  зайко,
 По  крутій  горі,
 По  дівицях,
 По  молодицях;
 Та  припади,  зайко,
 На  білій  березі,
 То  в  ці  ворота,
 То  в  ті  ворота.
 А  в  нас  ворота
Позамикувані,
 Червоною  калиною
Нозатикувані.

 Сидять  сестри
Сестреіпнія:
 Одна  в  вінку,
 Друга  в  танку,
 Третя,  Марушка,—
 По  базарю  ходила,
 Білі  ножки  томила.
 
 Кого  люблю,
 За  себе  озьму,
 Кого  ненавиджу,
 Проч  вижену.
 
 
 
 
* * *

 

ЗАЙЧИК
 
 Дівчата  в  колі: всередині  одна  дівчина.
 
 Зайчику,  зайчику,
Мій  братчику,
 Не  ходи,  не  топчи
Городчику!
  Не  ходи,  не  топчи
Рутки-м’ятки,
 Бо  моя  рутка,
 Як  баламутка,
 Бо  моя  м’ятка,
 Як  паніматка.
  Зайчичок,  зайчичок
Прибігає.
 Ніжкою  ніжки
Прибиває.
 Якбито  набито,—
 Ніжки  прибито.
  З  калинового  лугу
Вибирай  пару  другу.

 Дівчина  в  середині  кола вибирає  на  своє  місце  іншу  дівчину.
 
 
 
 
* * *

 

ОЙ  КАЧУРЕ-КАЧУРЕНЬКУ*
 
 Дівчата  стають  в  коло  і  співають, а  одна  поза  колом  ходить  проти  сонця, вибирає  собі  котрусь  з  кола. Та  йде  за  нею  слідом.
 Пісня повторюється  кілька  разів.
 Кожна,  що  йде  позаду, вибирає  собі  іншу  з  кола; і  так  рядком  і  ходять  одна  за  одною,  співаючи  пісню:

 
 Ой  качуре-качуреньку
В  гороховім  вінку,
 Вибирай  си,  качуреньку,
Щонайкращу  дівку.
 —  Мені  мати  не  казала
Дівок  вибирати,
 А  ми  мати  наказала
Сиротоньку  взяти.
 —  Теши,  сину,  ясенину:
 Буде  добре  клиння.
 Візьми  собі  сиротоньку:
 Буде  господиня.
 А  багацька  розкішниця
Захоче  лежати,
 А  бідная  сиротонька
Буде  працювати.
 Ой  не  ходи,  качуреньку,
В  гороховім  вінку,
Вибирай  си,  качуреньку,
Щонайкращу  дівку.
 І  та  файна,  і  та  гарна,
 І  та  непогана.
 Межи  ними  Ганнусенька,
Як  намальована.
 А  на  тії  Ганнусеньці
Рутяний  віночок,
 А  хто  ж  то  їй  купував?
 —  Степанів  синочок.
 
 
 
 
* * *

 

ПЕРЕПІЛКА
 
 Дівчина  —  «перепілка»  —  ходить  у  колі і  рухами  і  мімікою  показує  те, про  що  співається:
 
 А  в  нашої  перепілки
Та  голівка  болить.
 
 Приспів:
 
 Тут  була,  тут
Перепілочка.
 Тут  була,  тут
Білозірочка.

 А  в  нашої  перепілки
Білі  ручки  болять.
 А  в  нашої  перепілки
Та  ніженьки  болять.
 До  нашої  перепілки
Та  старий  муж  іде.
 Він  на  нашу  перепілку
Та  нагайку  несе.
 До  нашої  перепілки
Молодий  муж  іде.
 Для  нашої  перепілки
Черевички  несе.

 

 * * *

 

ПОДОЛЯНОЧКА
 
 Десь  тут  була  подоляночка,
 Десь  тут  була  наша  панночка,
 Десь  тут  була  молодесенька.

 Тут  вона  впала,
 До  землі  припала,
 Сім  літ  не  вмивалась,
 Бо  води  не  мала.

 —  Устань,  устань,  подоляночко,
Устань,  устань,  наша  панночко,
Устань,  устань,  молодесенька,
 Умий  личко,  так  як  шкляночку,
Утрись,  утрись  шовковим  рушником,
Та  візьмися  в  боки,
 Покажи  нам  скоки,
 Пливи  до  Дунаю,
 Бери  дівку  з  краю.
 
 

 * * *


 
 ОЙ  ЯГІЛ,  ЯГІЛОЧКО

 
 Дівчата  беруться  за  руки, ідуть  по  колу  і  співають.  В  середину  вибирають  дівчину, що  рухами  показує  те, про  що  співається  в  пісні:
 
 Ой  ягіл,  ягілочко,
 Ягілчина  дочка.
 Устала  ранесенько,
Умилася  гарнесенько,
Панчошки  поскидала,
Головоньку  розчесала.
Возьмися,  дівко,  в  боки,
Покажи  свої  скоки.
 Гнися,  калинонько,  гнися,
Дівчинонько  —  не  журися.

З  калинового  цвіту
Вибирай  собі  квіту,
 З  калинового  лугу
Вибирай  собі  другу,
 З  калинового  плетю
Вибирай  собі  третю,
 З  калинового  мосту
Вибирай  собі  шосту,
 З  калинового  лому
Вибирай  собі  сьому,
 З  хрещатого  барвінку
Вибирай  собі  дівку.

 

* * *

 

 ТУМАН  ТАНЧИК  ВИВОДЕ *
 
 Дівчата  і  хлопці  беруться  за  руки і  ходять  по  колу.  Потім  одна  пара  піднімає  вгору  руки, всі  попід  ними  проходять  і  знову  стають  у  коло, гра  продовжується:
 
 Туман  танчик  виводе,
 Що  виведе,  то  й  стане,
 На  дівочок  погляне.
 Чи  всі  дівки  й  у  танку?
 Мати  рожу  чесала,
 Свою  доньку  навчала:
 —  Ой  ти,  дошо-роженько!
 Як  підеш  ти  й  у  танок,
 Так  не  ставай  край  Тумана,—
Бо  той  Туман  —  безуман,
 Білі  ручки  полама,
Пперстеники  позніма.

 

* * *

 

 КОЛЕСОМ,  КОЛЕСОМ
 
 Колесом,  колесом
 Сонечко  вгору  йде,
 Послухай,  Іванку,
 Де  голуб  гуде.
 То  ж  не  голуб  гуде,
 То  Іванко  говоре,
 То  Іванко  говоре
 Та  ще  й  розмовляє,
 Меншого  братика
 В  світлицю  взиває:
 —  Увійди,  ввійди,
 Ти,  менший  братику,
 Дарую  тобі
 Пучок  стрілочок,
 Пучок  стрілочок  —
 Молодецтво  твоє.
 Колесом,  колесом
 Сонечко  вгору  йде.
 Послухай,  Марійко,
 Де  голубка  гуде.
 То  ж  не  голубка  гуде,
 То  Марійка  говоре
 То  Марійка  говоре
 Та  ще  й  розмовляє,
 Меншую  сестрицю
 Взиває  в  світлицю.
 —  Увійди,  ввійди,
 Меншая  сестрице,
 Дарую  тобі
 Пучок  стьожечок,
 Пучок  стьожечок,
 Ще  й  рутяний  віночок,
 Ще  й  рутяний  віночок  —
 Дівування  твоє.
 
 
 
* * *


 ВЕРБОВАЯ  ДОЩЕЧКА
 
 Вербовая  дощечка,
 По  ній  ходить  Настечка.
 На  всі  боки  леліє,
Відкись  милий  приїде.
 Він  Настунці  привезе
Жовтенькії  чобітки,
 Жовтенькії  чобітки,
 А  з  позлітки  підківки.
 їх  зозулька  підкує  -
 І  Настунька  обує.

 

За матеріалами: Календарно-обрядові пісні. Київ, Видавництво  художньої  літератури «Дніпро», 1987. Упорядкування, вступна  стаття  та  примітки О. Ю. Чебанюк. Гравюри Василя  Перевальського та Анатолія  Павленка, стор. 33 - 82.

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Календарно-обрядові пісні
 У  скарбниці  української  народної  поезії  від  давнини  збереглися календарно-обрядові  пісні.  Вони  нерозривно  пов’язані  з  певною порою  року,  відповідними  звичаями  і  сільськогосподарськими  роботами.  Зустріч  нового  року  і  весни,  проводи  літа  і  збирання  врожаю завжди супроводжувались  ритуальними  діями,  піснями,  іграми,  хороводами.  Різноманітні  за  змістом  і  формою,  характером  і  часом  виконання,  колядки,  щедрівки,  веснянки,  петрівки,  русальні,  купальські та  жнивні  пісні  відображають  свята  і  будні  давнього  українського села.  Впродовж  віків  у  них  втілювались  мудрість  і  досвід  народу, його  духовне  багатство,  морально-етичні  та  естетичні  ідеали.

Останні коментарі до сторінки
«Хороводні та ігрові веснянки»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми