"Гашта позіхнув. Потягся й правицею обмацав м’язи своєї лівої руки. Оглянув широкі груди, угнув у стані тулуб сюди й туди. Пересвідчився: нема ніже ушкодження, ні в ребрах, ні на ліктях, ні на ступнях. І здивовано похитав головою. Молодий скит не знаходив на собі жодної рани й не відчував найменшої болісті в тілі. А тим часом чувся недужим. Не спалось, хоч трава була під ним м’яка, день теплий..." (Наталена Королева)
Борис Олійник, "Вибір"
"Над штормом, над шабельним зблиском,
Над леготом теплим в житах
Гойдається вічна колиска
Маятником Життя..."(Борис Олійник)
Коротка біографія Бориса Олійника
Полтавська земля зростила Україні цього прекрасного поета. Тут минули дитинство і юність, звідси пішов у доросле життя Борис Олійник. Він проспівав таку величальну пісню матері й рідній землі, яка живе в кожному серці, змушує пам'ятати: найбільша трагедія в житті - побачити материні сльози, а найбільше щастя - посміхнутися матусі у відповідь. І писав, і пише він завжди про вічні цінності, а тому й носить горде ім'я народного поета, яке дається не владою і не урядом, а виключно тими, до кого у скрутну й щасливу хвилину звертався поет...
Поезія Бориса Олійника увібрала в себе мудру задуму землі, її шорстку справжність, горду силу, і пам’ять, і доброту. Тихі води і ясні зорі, сонячні овиди і вербова сутінь, шепіт курганів і суворе мовчання могил, пісня з-за гори і гуркіт реактивних двигунів озиваються в ній голосом давнім і новим - великим досвідом народу в його історичному бутті. І від того е в цій книзі достеменність. Є в ній розважливий спокій, з яким тече між пологими і крутими берегами Дніпро, пробивається до сонця паросток, земля вбирає сніг напровесні, а хлібороб порає ниву. Бо велика праця вимагає зосередженості й терпіння, бо істина відкривається тільки наполегливому розуму і чуйному серцю.
Віршики Володимира Підпалого для малят: "Лічилка", "Зозуля", "Гуси", "Казочка про сонце", "Лісове джерельце", "Весна", "Дзвоники", "Липень", "Літо", "Суниці", "Передзим'я", "Зимовий бір", "Морозний вечір", "Снігурі", "Зайчик", "Пес", "Кожух", "Кіт", "Підківки", "Лапці", "Нісенітниця", "Чередник", "Скоромовка", "Загадка", "Гарбуз", "Казочка про телятко", "Кінь".
Наукове дослідження викладачів Черкаського державного технологічного університету щодо спорідненності дитячого і наївного мистецтв та умов, за яких розвиваються творчі здібності художників.
Дотепні, пізнавальні, кумедні й вигадливі – і це ще далеко не всі означення, якими можна окреслити «Казки зі Львова» відомого українського поета Ігоря Калинця. Будь-хто й будь-що може стати героєм його казки: повітряна кулька й чортик, квіти, столик рококо, капчики, загадковий Ваннух, дивний і невидимий Пан Ніхто чи Хлопчик-Фігурка, якого на запітнілій віконній шибці намалювала пальцем дівчинка...
Мультик "Бджілка Майя", створений митцями Німеччини, Франції та Японії (переклад - українською), виховує моральні якості особистості та розповідає про те, як бути у справжніх дружніх відносинах, де обов’язковим є підтримка один одного та допомога ближньому.
Першу українську розмальовку для дорослих «Я люблю Україну» створила харківська художниця Олеся Вакуленко за мотивами українського декоративного розпису. Розмальовка побачила світ у львівському видавництві «Урбіно», яке раніше познайомило українців із «Дивовижними містами» канадського художника Стіва Мак-Дональда.
Катерина Перелісна, казка "Який місяць?"
"Насипали Туся з Лялею у садочку крихіт для пташок, а самі на ґаночку заховались і дивляться, хто прилетить. Перша прилетіла синьогруда Пташка. Пострибала, пострибала, поїла крихіток і защебетала: "Кві-тень! кві-тень! кві-тень!"... (Катерина Перелісна)
Степан Васильченко, повість "Талант"
"Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй кімнаті. Вікно в сад стоїть одчинене, і рине в його повітря, чисте й холодне, дише, як вино. Зверху по стіні блукають од далеких хмар рожево-зеленяві тіні. Сиджу, зігнувшись над своєю торбою-мандрівницею, похапцем різне паперове шмаття в дорогу переглядаю, читаю давнє дрібне писання, - суворо шелестять у руках папери, ніби псалтир над мертвим. Листи, що забув уже од кого, щоденника якогось обірваний шматок... Вірші... зелені, зелені, як рута..." (Степан Васильченко)
"Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу..." (Леся Українка)
"Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Вповідувать думки веселі і сумні..."(Леся Українка)
Читайте усі вірші збірки Ліни Костенко для дітей "Бузиновий цар":
"Баба віхола",
"Бабуся-Ягуся",
"Березовий листочок",
"Берізки по коліна у воді",
"Білочка восени",
"Бузиновий цар",
"Вербові сережки",
"Веселий дощ",
"Вже брами літа замикає осінь",
"Горобець із білою бородою",
"Дід Ревило",
"Заячий карнавал",
"Здивовані квіти",
"Зелені дзьобики бруньок",
"Зимові горобці",
"Ліс на світанку",
"Місяць уповні",
"Мурашки думають про зиму",
"Осінні хмари, сірі, як слони",
"Перекинута шпаківня",
"Перший пароплав",
"Польові дзвіночки",
"Пряля",
"Синички на снігу",
"Соловейко застудився",
"Сунички",
"Телеграма-блискавка",
"Чародійне слово".
Кривульку тристібкову застосовують як з'єднувальний шов для оздоблення деталей та конструктивних швів вишитих виробів, поєднують в орнаментах із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання, а також нею виконують доповнюючі й основні орнаменти.
"Стебнівку" застосовують для рубцювання, зубцюван-ня, виконання покрайниць в стрічкових орнаментах, поєднують із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання. Стебнівкою виконують орнаментальні мотиви та основні орнаменти. В такому випадку стібки накладаються не по прямій лінії, а за лінією орнаментального мотиву.
Читайте вірші про літо: "Перша злива", "Знялися весла", "Струмок" та ""Пахне літо" (Марія Пригара), "У липні" (Наталя Ткаченко), "Йде вже серпень" (Варвара Гринько),
Єлизавета Кіпніс. "Заспіваймо, малюки!" (нарис про життя та творчість композитора Миколи Ведмедері)
""Заспіваймо, малюки" - таку назву має одна з багатьох збірок пісень для дітей, музику для яких написав Микола Олексійович Ведмедеря, самобутній композитор, відомий в усій Україні. Народився Микола Ведмедеря 28 жовтня 1952 року в селі Юрченково Чугуївського району на Харківщині в селянській родині. Дитинство та рання юність майбутнього композитора минали неподалік, серед вільної природи, на хуторі Бугаївка Шевченківського району. У сім'ї поважали музику. Дядько Іван добре грав на балалайці, тітки разом із матусею Парасковією Григорівною співали українських народних пісень. У сімейній скрині лежала гармоніка, від часу вона розсохлася. Побачивши зацікавленість племінника, дядько Олексій відремонтував інструмент у Харкові, а далекий родич, який приїздив у Бугаївку, показав Миколі, як грати. Відтоді гармоніка стала для хлопця жаданою забавою..." (Єлизавета Кіпніс)
Пропонуємо до розгляду унікальний навчальний посібник від Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк з вишивання, в якому досконало представлено історію та традиції цього мистецтва, а також практично і графічно відтворені та детально описані давно забуті шви: ключове шитво, шов ріжкатий, ключка, парована ключка, заігліно, верхоплут гуцульський, шов кучерявий, колодки, шов кочелистий, штепування, навиване тощо. Приєднуйтесь до наших уроків з вишивання за допомогою цієї чудової книги.
Вишивання – це є невід’ємна складова декоративно-прикладного мистецтва, одна із конструктивних ланок української національної духовності, морально-етичної та матеріальної культури. У цьому розділі збираємо усю найцікавішу інформацію про українську вишивку та вишивання.
