Полотно Тараса Григоровича Шевченка "Катерина", присвячене героїні з однойменної поеми.
Тарас Шевченко: автоілюстрація "Сліпа з дочкою".
За мотивом поеми «Слепая».
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...
Поезії Ліни Костенко про кохання
В любовній ліриці Ліни Костенко розкривається вся краса її душі. Вона вражає чистотою і ніжністю, якоюсь особливою цнотливістю почуттів. У її поетичному голосі поєдналися, здається, непоєднувані речі: жіноча таємничість, незбагненність, емоційність, філософська глибина і ясність думки... Читайте вірші Ліни Костенко про кохання: "Недумано, негадано", "Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…", "Очима ти сказав мені: люблю", "Хуртовини", "В дні, прожиті печально і просто", "Я ніколи не звикну", "Розкажу тобі думку таємну", "Напитись голосу твого", "Світлий сонет".
Вірш "Вона прийшла". Василь Симоненко
"Вона прийшла, непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів."(Василь Симоненко)
"Я ніколи не звикну" (Ліна Костенко)
"Я ніколи не звикну,
Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати
І несуть під пахвою тисячі різних справ..."
(Ліна Костенко)
"В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг..."
(Ліна Костенко)
"Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли..."(Ліна Костенко)
"Вже почалось, мабуть, майбутнє,
Оце, либонь, вже почалось...
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!.."
(Ліна Костенко)
"Пишіть листи і надсилайте вчасно,
коли їх ждуть далекі адресати,
коли є час, коли немає часу,
і коли навіть ні про що писати..."(Ліна Костенко)
"Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
проціджуючи музику крізь воло..."
(Ліна Костенко)
"Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!.."(Ліна Костенко)
"Наснився мені чудернацький базар:
під небом, у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі..."(Ліна Костенко)
"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."(Ліна Костенко)
"Немов чарівні декорації -
жасмин, троянди і бузок.
Кузини мамині, три грації,
як три принцеси із казок..."(Ліна Костенко)
"Ще пароплавчики чаділи, наче праски,
ще ми шукали крем'яхи в піску,—
на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку..."(Ліна Костенко)
"Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю..."(Ліна Костенко)
"Затінок, сутінок, день золотий.
Плачуть і моляться білі троянди.
Може, це я, або хто. або ти
ось там сидить у куточку веранди..."(Ліна Костенко)
Ліна Костенко. "Очима ти сказав мені: люблю" (збірка "Вибране") — читати та слухати, відео
"Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним..."(Ліна Костенко)
"Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімав багряним плечем
день - як нотну сторінку вічності.
Що сьогодні?.."(Ліна Костенко)
