"Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне..."(Іван Франко)
Перший жмуток розповідає про зародження кохання, пронизаний мотивами подиву, радості, наповненістю життям. Чари любові захоплюють ліричного героя цілком, сповнюють його душу світлими та тремтливими думками й почуттями, незважаючи на те, що вона нерозділена... Читайте вірші Івана Франка: "По довгім, важкім отупінню…", "Не знаю, що мене до тебе тягне...", "Не боюсь я ні бога, ні біса…", "За що, красавице, я так тебе люблю…", "Раз зійшлися ми случайно...", "Так, ти одна моя правдивая любов...", "Твої очі, як те море...", “Не надійся нічого”, "Я не надіюсь нічого...", "Безмежнеє поле в сніжному завою...", "Як на вулиці зустрінеш…", "Не минай з погордою...", "Я нелюд! Часто, щоб зглушить…", "Неперехідним муром поміж нами…", "Не раз у сні являється мені…", "Я не кляв тебе, о зоре...", "Ти плачеш. Сліз гірких потоки…", "Я не жалуюсь на тебе, доле...", "Привид", "Епілог".
Про збірку Івана Франка "Зів'яле листя"
Збірка поезій Івана Франка «Зів’яле листя» — це шедевр поетичної майстерності. Ліричні пісні збірки — це три «жмутки» зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів’яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно. Долаючи власну душевну травму, Іван Франко зміг піднятися над нею, глянути на факти особистого життя очима художника, об’єктивізуватися від них. Ліричні пісні «Зів’ялого листя» він сам назвав найсуб’єктивнішими з усіх, що з’явились у нас з часу автобіографічних поезій Тараса Шевченка, але «найбільш об’єктивними у способі малювання складного людського чуття».
Коротко про творчість Івана Франка
"На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь...
Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя", — писав той, хто висвітив цим вогнем найтемніші куточки життя народу, змалював їх перед цілим світом - Іван Франко. Крім того, він збагатив своєю працею багато галузей європейської науки.
28 лютого 2015 року у виставковій залі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки відкрились дві виставки: «Вишита молитва духу» Олександра Шума та «Лялька-мотанка прадавній оберіг» Наталії Бугай.
"Тішся, дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні..."(Леся Українка)
"Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;
Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса..." (Леся Українка)
""Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?" —
В неньки спитала дитина..."(Леся Українка)
"На зеленому горбочку", "Мені снились білі лелії" - зі збірки Лесі Українки "В дитячому крузі"
"На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати..." (Леся Українка)
"Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким..."(Леся Українка)
"У маленькій хатинці, у тихім куточку
Мати спить і дитина маленька.
У віконце одчинене линуть з садочку
Урочисті пісні соловейка."(Леся Українка)
"Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Уже заснуло, заснуло й горе..."(Леся Українка)
Леся Українка (Лариса Косач). Біографія.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новоград–Волинський, тепер Житомирської області, в інтелігентній, “літературній “ родині. Їі мати – відома письменниця Олена Пчілка, і батько – юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті. Дитячі роки Лесі минали на Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю...
Посібник «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» побачив світ на цьому тижні. Думаємо, що це видання стане вашою настільною книгою.
Рукоділля. Робимо самі
Як зробити оригінальні речі своїми руками? Зв'язати шапочку чи вишити хустинку? Чи, може, сплести щось із бісеру? Чи навіть розписати писанку? Спробуємо допомогти Вам знайти гарну відповідь на ці та інші питання.
Дивіться у цьому розділі:
Аплікація на тканині. Аплікація паперової квітки. Бізіборд. Бісероплетіння. Веселі мавпочки зі смугастих шкарпеткок. Вироби з ватних дисків. Вироби з ґудзиками. Витинанки. Вишивка та вишивання. В'язання. Голки, нитки, намистинки. Іграшки своїми руками. Карнавальні костюми для дітей. Квілінг. Кінетичний пісок. Ліпка з пластиліну. Малювання у пакеті. Новорічно-різдвяні прикраси. Об'ємні листівки своїми руками. Орігамі. Паперові літачки. Писанкарство. Скандинавська вишивка (хардангер). Соломоплетіння. Ебру (малювання на воді)
Написання Тарасом Шевченком вірша "Світає, край неба палає" (у складі поеми "Сон") датується 1844 роком. Регулярно друкується у різних виданнях, зокрема збірках віршів для дітей ("Мені тринадцятий минало" 1994 року та ін.).
"У нашім раї, на землі,
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим."(Тарас Шевченко)
Автор музики до вірша Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" - Данило Крижанівський
Автор добре відомої пісні на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" Данило Крижанівський - родом з Кропивниччини. Данило народився у сім’ї священика Якова Крижанівського в грудні 1856 року в Херсонській губернії, до якої входили і Єлисаветградщина та Олександрійщина. Хлопець навчався у Єлисаветградському духовному училищі...
Вірші про дівчаток. Марія Пригара
Вірші Марії Пригари про дівчаток: "Працьовита", "Сварка", "Цокотухи", "Тайна", "Базіка", "Тихенька дівчинка", "Казка про Катрю".
Вірші про школу
Школа - надзвичайно важливе місце для формування світогляду і розвитку сучасної людини. Багато відомих людей висловлювали свої думки щодо значення школи, і навіть присвячували шкільному життю свої твори. Нижче пропонуються вірші про школу від відомих українських поетів: Ганни Черінь, Миколи Сингаївського, Марії Пригари, Наталки Поклад, Андрія Лінника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Віктора Насипаного, Грицька Бойка, Лесі Храпливої-Щур, Анатолія Качана, Марії Хоросницької, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Анатолія Костецького, Оксани Сенатович, Тамари Коломієць, Володимира Даника, Сергія Губерначука, Галини Мирослави та інших українських авторів.
