Книжковий огляд: Ігор Калинець - "Казки зі Львова", "Данка і Крак"

Ігор Калинець. Казки зі Львова. – Львів: СПОЛОМ, 1999.
Ігор Калинець. Данка і Крак. – Львів: Літературна агенція Піраміда, 2009.

Дотепні, пізнавальні, кумедні й вигадливі – і це ще далеко не всі означення, якими можна окреслити «Казки зі Львова» відомого українського поета Ігоря Калинця. Будь-хто й будь-що може стати героєм його казки: повітряна кулька й чортик, квіти, столик рококо, капчики, загадковий Ваннух, дивний і невидимий Пан Ніхто чи Хлопчик-Фігурка, якого на запітнілій віконній шибці намалювала пальцем дівчинка.
Фантазія письменника легко вселяє душу в будь-який предмет, нехай то буде старовинний млинок для кави, сільничка, парасолька чи телефон, – і з’являються історії про них, несподівані й химерні, які автор іронічно назвав «Дурні казки». Також книжка вміщує «Майже казки», «Розповіді квітів» і «Розповіді про квіти» (назвімо їх «квіткові» казки), «Довгі казки», «Таке собі» й поетичну «Книжечку для Дзвінки».
Автор пояснює малим читачам, що «квіткові» казки народилися, коли він перебував на засланні, далеко від рідного дому, де його розрадою був маленький квітник (до слова, квітковий цикл є і в Калинця-поета, окремою книжкою він вийшов під назвою «Ці квіти нестерпні»). Кожна з цих казок має поетичний зачин, який засвідчує, що вони насамперед розраховані на читання вголос, адже закликають слухачів до уваги:

Цитьте, діти, цитьте всі!
Стало тихо – маком сій.
Будем тихо-тихо так,
Поки зійде в тиші Мак.

Можна відразу ж і пояснити маленьким читачам-слухачам, що казкар у цьому заклику обігрує фразеологізм «тихо, хоч мак сій». Невеличкі вірші також вміщено в тексті казок. З одного боку, вони прив’язані до сюжету, а з іншого – дають можливість через повторення віршиків залучити дітей до активного сприйняття казки. Гадаю, малюкам буде цікаво дізнатися казкові історії про календулу й айстру, фіалку й незабудку, кульбабку, левину пащу й нагідки та інші квітки.
Кумедні казки об’єднані в розділ «Таке собі». Зокрема, дещо іронічна історія про столик рококо, на якому чеберяла ніжками принцеса, що, виявляється, призвело до столітньої війни. Усміхне й казочка про капчики неакуратної дівчинки, які вирішили знайти собі нові ноги, і Ваннуха – фантастичну водяну людинку, що вибулькнула з крана й прогулялася в тих капцях квартирою. А ще про снігобородьків – маленьких кумедних чоловічків із довгими-предовгими бородами, що, як вірять в Естонії, з’являються з першим снігом.
Прикметно, що в багатьох казках автор не просто бавить читачів цікавими історіями, а й ненав’язливо пояснює нові для них поняття – як-от про стилі рококо чи ампір, столітню війну чи етимологію слів (наприклад, чому римську календулу стали називати нагідками, чи що айстра по-нашому означає «зірка»). А от казка «Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою» допоможе малим читачам розібратися в деяких різновидах літературних жанрів, проілюструє, наскільки різноманітні історії можна скласти про того ж героя. Тобто казки для Ігоря Калинця – також спосіб показати дитині можливості мови й творчості загалом, принади мовної гри, навіть своєрідного бешкетування зі словом.
Скажімо, на мовній грі автор побудував цілу казку «Пан Ніхто» («Довгі казки»). Виявляється, пан Ніхто поселяється в загубленій хлопчиком Арчиком рукавичці через граматичну помилку: синичка, замість сказати, що в рукавичці ніхто не живе, промовила, що в рукавичці мешкає ніхто. Загадковий пан найбільше любить частки не- і ні-, тому постійно все заперечує, додаючи їх перед кожнісіньким словом, тож порозумітися з ним геть нелегко. Понад те, пан Ніхто здатен впливати на поведінку тимчасового власника загубленої рукавички: чи дитина, чи дорослий раптом починають поводитися невластиво для себе, бо ними керує своєрідний дух заперечення.
Таким чином, гра з мовою вибудовує сюжетну канву, і саме завдяки їй з’являються кумедні діалоги, які роблять казку впізнаваною, а крім того, добре придалися б для підручника з української мови:

"– А хто?
– А Ніхто.
– А який ти?
– А ніякий.
– А звідки ти?
– А нізвідки.
– А чий?
– А нічий…"

Гадаю, що діти легко запам’ятають імена героїв цієї казки, бо що вони утворені як повторення частини від власних назв: сорока Рока, синичка Ичка, песик Есик, тітонька Онька.
Калинець «бешкетує» і в казці «Королівна і граф Мурмирчинський», постійно переплутуючи букви у словах, що кардинально змінює їх зміст і додає оповіді комічності. Якщо дітям подобається, як виправляє слова у листах до батьків Малий Вовчик Іана Вайброу, то Калинцева казка їх також неодмінно потішить. До того ж автор не забуває чемно перепрошувати за переплутані чи не в кожному реченні слова: «Заголосувала, перепрошую, загаласувала королівна з усіх жил, перепрошую, сил, поки своїх фрейлін не розпудила, перепрошую, не розбудила, бо не було з ким бавитися».
Увага до мови характерна для всіх казок автора – у них багато синонімів і фразеологізмів, тож, слухаючи твір, дитина водночас може збагатити лексичний запас. От, скажімо, скільки синонімів ви пригадаєте одразу до слова «заметіль»? В історії про снігобородьків речення побудоване на їх нанизуванні – і синонімів там аж вісім: «Тому особливо снігобородькам подобаються заметілі, метелиці, завірюхи, хурделиці, віхоли, сніговії, хуртовини, хуги, сніговиці – тоді вони налітаються, скільки душі хочеться».
А наприклад, у повісті-казці «Данка і Крак» один із розділів повністю є обміном героїв у телефонній розмові приказками та фразеологізмами: «ллє як з відра», «погода під псом», «темно хоч в око стрель», «як грім з ясного неба», «аж гай гуде», «аж іскри з очей посипалися», «буря у склянці води», «клювати носом», «туману напустив», «слова на вітер кидати» тощо. До речі, Данка – дошкільня, тож насправді не всі примовки, які повторює (бо чула від батьків чи бабусі), розуміє. А Крак – крук дуже розумний, тож розтлумачує їх дівчинці. Батькам варто пам’ятати, що малим дітям образність сталих висловів, які збагачують мову й мовлення, зазвичай не зрозуміла, тому, читаючи книжки, слід зважати на це й тлумачити приховані значення.

Казку «Данка і Крак» можна вважати краєзнавчою, адже її сюжет побудований на історії давнього й середньовічного Львова. Як і Данка, малі читачі дізнаються про заснування міста, про те, як Богдан Хмельницький відступив, щоб його не руйнувати, а також пізнають таємницю Крака (в цьому насправді криється вся інтрига оповіді). Авторові можна закинути хіба що деяку статичність книжки, побудованої переважно на діалогах: зазвичай Крак прилітає на вікно Данки або телефонує. Втім, уві сні дівчинка все ж стає активною учасницею давніх подій. Виглядає на те, що в цій казці для Калинця важлива не карколомність сюжету, а можливість залучити малих читачів до пізнання історії рідного краю, вирішення моральної дилеми (винен Крак чи ні у смерті короля), національної самоідентифікації дитини.
Книжку про Данку і Крака оригінально проілюстрував молодий львівський графік Остап Лозинський, а «Казки зі Львова» художньо оформила Ірина Балдина. Оформлення останніх цікаве тим, що розділи книжки відділяють кілька сторінок ілюстрацій, на одній із яких зображено кахляну піч (або, як кажуть у Галичині, – п’єц) на цілий аркуш – що, на перший погляд, повторюється. Втім, коли дитина приглянеться уважно, то побачить, що з кожним розділом на печі порожні кахлі замінюються кольоровими – з уміщеними на них міні-ілюстраціями до казок.

«Казки зі Львова» також містять поетичну «Книжечку для Дзвінки», але, оскільки поезії Калинця для дітей виходили кількома окремими книжечками, як-от: «Деякі пісеньки, бо всіх не можна скласти», «Небилиці про котика і кицю» чи «Забави тістечок», – про них "БараБука" розповість окремо.
Увага до мови характерна для всіх казок автора: у них багато синонімів і фразеологізмів, тож, слухаючи твір, дитина водночас може збагатити лексичний запас.

За матеріалами: http://www.barabooka.com.ua/

 

* * *

 

Зміст пропонованих книжок Ігоря Калинця:

 

Ігор Калинець

КАЗКИ ЗІ ЛЬВОВА

ДІВЧИНКА І КВІТИ

Розповіді квітів
Про що розповіли черевички
Про що розповіла левина паща
Про що розповів духмяний горошок
Про що розповіла нагідка
Про що розповіла незабудка
Про що хотів розповісти мак
Розповіді про квіти
Лічилка
Про те, як нічна фіалка шукала собі ім’я
Про те, як ромашка стала ворожкою
Про те, як мала золотоквітка тужила за вітриком
Чудернацький віршик
Про те, як дівчинка намалювала портрет рожевої півонії червоним фломастером
Про те, як зірка стала на землі айстрою

* * *

ТАКЕ СОБІ

Таке собі у мене на обіді
Столик рококо
Капчики і ваннух
Повітряна кулька
Молоток, що став поетом
Снігобородьки

* * *

ДУРНІ КАЗКИ (читати та завантажити)

Як намалювати Виглядька
Дзуська та інші
Фуркальце та інші
Скрипцьо та Інші
О-ля-ля та інші
Парасольцьо та інші
Соляник та інші
Фон те та інші

* * *

МАЙЖЕ КАЗКИ

Вуличний музика
Повернення Діви Марії
Червоні Маки
Жайворонки з тіста
Чарівна ручка
Казкар і син
Марка з Америки

* * *

ДОВГІ КАЗКИ

Королівна і граф Мурмирчинський
Хлопчик-фігурка, який задоволений собою (трохи казка)
Пан Ніхто

 

* * * * * * * * *

 

ДАНКА І КРАК

Данка і Крак. Повість про кілька незабутніх травневих днів
Таємниця про Кукуріка
1. Сто тисяч слів
2. Данчине ім’я
3. Вишиваний Юрій
4. Князь Лев
5. Телефонна розмова
6. Про рід круків
7. Суд над Данкою
8. Мова птахів
9. Знову про рід круків
10. Свято Матері
11. Ще один сон Данки
12. Купер’ян зі Львова
13. Купер’ян готується до помсти
14. Помста Купер’яна
15. І знову сон
17. Знову телефонна розмова
18. Роздуми
19. “Історичні проходи по Львову”
20. Прощання

* * * * * * * * * * * * * * * *

 

Читайте твори Ігоря Калинця на нашому сайті:

Ігор Калинець: казки для дітей

... Було це,  на жаль,  не в тридев'ятому царстві,  а в нашій багатостраждальній Україні. І не так давно. «Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення  історією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочином. Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише  однісіньку  маленьку   книжечку  «Вогонь  Купала»  у 1966 році. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже   все,   що   він   писав,   уперше   виходило   за   кордоном.   Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші видавництва. Приходить запізніле визнання... Читайте казки Ігоря Калинця: "Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою", "Повітряна кулька", "Дурні казки".

 

 

Ігор Калинець. Вірші для дітей

У цьму розділі знайдете твори Ігоря Калинця для дітей:

поезії з циклу "Пісні калинової сопілки": "Ярило", "Рось", "Калина", "Либідь", "Галич", "Хрещатик", "Королівна", "Золота орда", "Бояри", "Подолянка", "Китайка", "Гетьманівна", "Змій", "Мамай", "Кармалюк", "Сопілка"; вірші з циклу "Дивосвіт" (поезії зі збірки "Книжечка для Дзвінки"): "Стежечка", "Вітер", "Хмара", "Блискавка", "Грім", "Дощик", "Веселка", "Криничка", "Камінь", "Туман", "Роса", "Павутинка", "Дим", "Ліс", "Місяць", "Сонце", "Зірка"; ілюстровану книжечку "Небилиці про Котика і Кицю"; вірш "Писанки".