"Як епілог до праці „Київ Шевченкових часів” вважаю потрібним додати деякі дані, щоб читач мав вірну уяву про те, що стосується часу, коли жив Шевченко. Треба мати на увазі, що матеріали, які описав автор, основуються головно на краєвидах Києва, що були фотографовані Францем Мезером. Але треба пам’ятати, що також деякі інші фотографи цікавились Києвом і фотографували його краєвиди. Крім того, були художники, які жили в Києві або лише відвідували його час від часу, щоб малювати краєвиди цього міста. До художників Києва належить і Тарас Шевченко, приятель його Сажин та інші." (Сергій Крашенінніков)
Назви пам'ятних місць у місті Києві, фотографії яких представлені у цй статті (з альбому старовинних фотографій міста Києва, виконаних Францем Мезером): Аскольдова могила, Царський (Маріїнський) палац, Інститут шляхетних дівчат, краєвид із садиби Меринґа на старий Київ, Лавра (загальний вигляд), Лавра - церква Успіння, Лаврська дзвіниця, Лавра - Ближні й дальні печери, Видубицький монастир, Ланцюговий міст, Залізничний міст; початок (верхня частина) Андріївського узвозу: Фроловський монастир, Щекавиця, вид на Поділ; Пам’ятник Магдебурзького права; Олександрівський узвіз, Володимирська гірка та Поділ; Вид на Поділ; „Лев” або „Самсон”.
Список пам'ятних місць у Києві, представлених на фотографіях у цій статті: Золоті ворота, Пам’ятник св. Орини, Софія, Десятинна церква, Михайлівський Золотоверхий монастир; Андріївська церква; Андріївська церква, вид з Подолу; пам’ятник св. Володимирові, ранній варіант; пам’ятник св. Володимирові, пізніший варіант; Перша гімназія, пам’ятник Бобринському, вид на Караваївську вулицю з ботанічного саду, вид на Бесарабку та університет, Хрещатик, Ратуш (міська рада).
Протягом свого життя, повного драматизму і важких переживань, Шевченко, коли підрахувати час його перебування в Києві (1829, 1843, 1845 - 1846, 1847, 1859), жив у столиці України неповних два роки. Проте Київ мав на Шевченка величезний вплив. У цьому місті, в колах української інтелігенції, яскраво жевріла ідея національного визволення з-під Росії, ідея самостійної України. У Києві та його околицях автор „Кобзаря” знаходив натхнення для своїх поетичних та прозових творів. Краєвиди Києва і його архітектурні скарби давали поетові дорогоцінний матеріал для малярських творів. Там він зустрів гурт людей, які, як і він сам, цікавилися минулим України, а також тих, які милувалися в народному українському фолкльорі і збирали матеріали з народної творчости. Ми знаємо також, що Шевченко був душею української національно-політичної організації — Братства Кирила й Методія, хоч і не був його членом. Члени Братства Кирила й Методія, як от Костомаров і Куліш, та люди, які не входили до його складу, ставились до Шевченка з великою пошаною. Шевченко запалював у серцях людей, з якими зустрічався, любов до України. Як каже Павло Зайцев, „цей вогонь Прометея приніс тоді натхненний поет не одному Костомарову”. (Сергій Крашенінніков)
"Богдан Хмельницький. Катарсис" - текст післямови Володимира Панченка, українського літературного критика, літературознавця, письменника, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора філологічних наук, члена Національної спілки письменників України, до перевидання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко» (Київ, видавництво «Либідь», 2010 рік).
"Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать,
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать..."(Тарас Шевченко)
11-річний скрипаль зі Львова Богдан Луц отримав Гран-прі Міжнародного музичного конкурсу скрипалів “Таланти для Європи” у Словаччині. Цей конкурс відбувався з 27 квітня до 1 травня у містечку Дольні Кубін і цього року був ювілейним - двадцятим. У конкурсі взяли участь представники багатьох європейських країн, зокрема, Австрії, Німеччини, Великобританії, Чехії, Угорщини, Сербії, Словенії, Польщі та України. Львів’янин переміг у ІІ віковій категорії, де змагалось 24 учасники, отримавши І Премію, а згодом і Гран-Прі всіх вікових груп скрипалів.
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність та мораль. Серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського. Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
У добірці пропонуємо музику українскьких авторів та виконавців, на якій варто виховувати молоде покоління свідомих українців.
Українське мистецтво вишивання має давнє походження. Наші предки вірили в те, що ружа, калина, лілія, листя дуба, птахи — не просто гарні та майстерно зроблені зображення, а й потужні обереги. Вважалося, що вишиті рушники чи сорочки-вишиванки охороняють свого власника та його оселю від лихої долі. Це видання допоможе повернутися до першоджерел. Тут зібрано велику кількість традиційних орнаментів із різних куточків України, їхні основні символи та оберегове значення. Придбавши цю чудову, якісну, красиву, цікаву і корисну книгу, ви зможете відтворити їх власноруч, щоб прикрашати одяг і створювати обереги для себе та своєї родини.
Цікаві пам'ятники у Житомирі
Шестиметровий кований пам’ятник "язику, який до Києва доведе", є у Житомирі. У цьому місті також знаходиться і перший в нашій країні пам'ятник морозиву. Ці незвичайні скульптури занесені до Книги рекордів України.
Для виготовлення жилету 32-го розмір необхідно мати 200 г блакитної шерстяної пряжі, 70 г помаранчової і ЗО г білої шерсті № 32/2 (беремо у 6 ниток) та спиці: № 1,5 і 2,5. Щільність в’язання для панчішної в’язки на спицях № 2,5: по горизонталі — 2,7 петлі в 1 см, по вертикалі — 3,8 ряду в 1 см. Узори для в’язання: панчішна в’язка (лицьова гладь) і резинка 1х1.
Для виготовлення сукні для дівчинки 30-го розміру необхідно 400 г шерстяної пряжі рожевого (чи будь-якого іншого, що вам пасує) кольору і 40 г білої шерсті № 32/2 (беремо у 7 ниток) та спиці № 2,5 і 3,5. Сукня виконується панчішною в’язкою, по середині переду — вставка з білої шерсті. По краях вставки — рюші.
Часом підчас перегляду мульфільмів або мультсеріалів, які страшенно подобаються нашим дітям, хочеться або це перемкнути, або втекти. Часто ми, користуючись нагодою, тікаємо займатися хатніми справами. Але це не найкращий вихід, бо як це без сумісного перегляду та подальшого обговорення з дітьми? Іноді навіть буває так, що улюблений мультик стає для дитини основною темою для розмови, і якщо ви його не бачили, то вам із нею уже і поговорити нема про що. Але усім зрозуміло, що тікати доводиться не від батьківських обов’язків, а від нудьги. Особливо це стосується мультфільмів для дітей від 1 до 3 років та дошкільного віку. Проте, нарешті, завдяки Естлі Бейкеру Девісу та компанії E1Kids з’явився мультсеріал, від якого перестали хто-куди розбігатися батьки. Отже, "Свинка Пеппа" - мультик абсолютно дитячий, головні герої - діти-дошкільнята, проте дорослі знаходять у ньому щось і для себе.
"Подорож до країни Мірвіль" - це фентезі: не підліткове, не доросле, а наївне, добре, яскраве дитяче фентезі. Але його також можна віднести до своєрідного куртуазного роману - героїчного епосу, бо у ньому присутні всі атрибути цього легендарного, напівзабутого жанру: лицарство, мандри, побратимство, боротьба з певним уособленням абсолютного зла, поміч надпиродних сил, принци і принцеси, фрейліни з таємницями, та навіть котики-трубадури. У цій книжці стільки родзинок, що нудьгувати дитині не доведеться. До того ж, книга гарно ілюстрована кольоровими акварельними малюнками молодої художниці Крістіни Сьомової.
Цікаву мавпочку можна зробити зі звичайних шкарпеток. Для цього підійдуть будь-які кольорові шкарпетки - смугасті чи з малюнками. Для роботи знадобиться: пара шкарпеток, ґудзики, крейда, голка з ниткою, ножиці, наповнювач (вата, залишки тканини тощо).
У збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.
Через офіційну заборону Богдан-Ігор Антонич ширше знаний лише з середини 1960-х. Він справив значний вплив на сучасну українську поезію: філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і язичницької символіки; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.
"Мамина молитва, наче білі крила,
на дорогах долі скріпить, піднесе.
Мамина молитва, як цілюща сила,
Сонечком засвітить, щастя принесе..."
Пісня "Мамина молитва", подарована в День Народження найдорожчій людині - мамі. Музика, слова та аранжування Анатолія Матвійчука.
