Церковний календар: День Святої Трійці (Трійця, П'ятидесятниця, або Зіслання Святого Духа)
Зелена неділя, клечана неділя.
Із Трійцею, з святом вітаємо вас!
Даруйте оселям клечання веселе
На щастя, на спокій, на радісний час.
Щоб в полі врожайно жита колосились,
Щоб сонечко гріло і дощ напував,
Любисток і м'яту заносьте у хату,
Ховайте долівки під розкішшю трав.
Зелена неділя, клечана неділя
На мир, на добро повсякдень, повсякчас.
Квітчайте дорогу до нашого Бога.
Із Трійцею, з святом вітаємо вас!
(Оксана Василець)
"Володимирко поволі
Тихо-мирно вік дожив
І на княжому престолі
Ярослава залишив..."(Олександр Олесь)
Свято Івана Купала є одним з найпопулярніших у народі. Кожен відразу згадає про купальські вогні, дівочі вінки, що спливають за водою, і чарівний цвіт папороті. Аж до нашого часу дійшли ці відголоски величної містерії, що з року в рік протягом століть і, навіть, тисячоліть розігрувалася на території сучасної Європи. Свято відзначалос в час найбільшого розквіту природи і літнього сонцевороту. Хто ж такий Іван Купало? Купало — це слов'янський бог земних плодів, радості, згоди та любові. А от Іваном він став уже за часів християнства. Річ у тім, що 24 червня християнська церква святкує Різдво Святого Івана Хрестителя. Так поєдналися традиційне народне свято і релігійне.
Цю легенду про українську вишиванку записано від І. М. Розвадовського (1918 року народження) у місті Теребовлі, що на Тернопільщині, у 1978 році.
Щороку у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. Це свято було засновано у 2007 році студентами Чернівецького національного університету - молоддю, яка почала цікавитися традиціями свого народу і вбиратися в вишиті стародавніми візерунками сорочки. Напередодні свята журналісти подивилися, чим відрізняється традиційний одяг різних регіонів України, дізналися, як розшифровувати кольори і з'ясували, як вишивка хрестиком наблизила наступ комп'ютерної ери.
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...
"Вереснева земля", "Мандри", "Вона тріпоче у мрїх руках...", "Полтавщино! Я пізнаю твій голос", "Моя Україна забула сміятись", "О краю мій, коли тобі проститься" - поезії Василя Стуса про Україну.
«Діти — се наш дорогий скарб, се - наша надія, се - молода Україна». Ці слова належать людині, яка все життя присвятила справі розвитку української культури, невтомно й самовіддано працювала в ім'я відродження української нації. Звати цю людину Ольга Петрівна Драгоманова (по чоловікові Косач). Псевдонім, який вона собі обрала і під яким найчастіше друкувалася,— Олена Пчілка. Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка — це все вона, Олена Пчілка. А ще - вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.
День науки в Україні відзначається в третю суботу травня. З'явилося свято в 1997 році у зв'язку з підписанням відповідного президентського указу. Науковий потенціал Україні вважається одним з найкращих в Європі. Українські вчені є авторами безлічі винаходів в різних областях науки. Особливо почесним це свято є для членів Національної Академії Наук України, яка була заснована в 1918 році.
День Європи в Україні відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися у 2003 році.
15 травня - міжнародний день сім'ї
Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Головна мета свята — зміцнити зв'язки в родинах і звернути увагу влади та всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні.
У другу неділю травня увесь світ відзначає день найдорожчої у житті людини – мами. Це найважливіші жінки для кожного з нас. І здається закономірним, що ми відзначаємо таке свято. Але з чого все почалось?...
Вірші Віктора Геращенка про маму
Поезії Віктора Геращенка про маму: "Знову кличе стежечка знайома", "Моїй матері", "Така роса", "Мамо моя рідна і єдина".
Андрій Кузьменко, пісня "Мам"
"Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель, і я десь тут поряд буду також бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках...."
(Андрій Кузьменко)
"Напиши мені листа. Я читатиму всю ніч. Загорни свої слова в той знайомий запах. Чуєш, мамо..."
(Святослав Вакарчук)
Езопові байки
Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність.
"Талановита дівчино Полісся!
Це не про тебе прозвучало: "Хвора!"
Невдачі у житті не побоїшся,
В душі достатньо духу непокори.
Не зрадить мрія! Українське слово
Вестиме гордо вдалеч за собою.
Засяє «промінь» в мові празниково.
Злетиш на крилах мудрості розвою..."(Марія Яновська)
Технічна студія «Винахідник»: робототехніка та програмування з навчальним конструктором LEGO
Технічні студії "Винахідник" - міжнародна мережа позашкільних освітніх закладів, де діти віком від 3 до 16 років навчаються на курсах, від раннього розвитку до робототехніки та програмування, за допомогою навчальних конструкторів LEGO». Основним принципом навчання є принцип «Навчання через дію» - діти отримують знання в процесі побудови та дослідження моделей з конструктора. Наразі студії відкриті у містах Київ, Львів, Дніпро, Вінниця, Івано-Франківськ, Харків, Одеса, Запоріжжя, Бровари, Буча, Вишневе, Вишгород та Кишинів (Молдова), де навчаються понад 12000 вихованців. У Технічних студіях «Винахідник» викладається 25 авторських технічних та гуманітарних курсів.
24 квітня 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Чорнобиль – незагоєна рана України», присвячену 29-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Стало гіркою, болісною, але, без сумнівів, необхідною традицією відзначення кожного року чергової річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року став причиною наймасштабнішої техногенної катастрофи у світовій історі. Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю постраждалих від її наслідків, так і за економічною шкодою. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу це стало проблемою України.
