Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

У цьому розділі пропонується добірка родинно-побутових пісень з текстом, нотами і відео: “Місяць на небі, зiроньки сяють”, Цвіте терен", "В кінці греблі шумлять верби", “За городом качки пливуть”, “Лугом іду, коня веду”, “Сонце низенько, вечір близенько”, "Місяць на небі, зіроньки сяють", "Світи, світи, місяченьку",  "Чом ти не прийшов", "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", "Дивлюсь я на небо", "Ой, не світи, місяченьку".

У розділі пропонуються українські балади: "Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".

Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди). 

"Весна прийшла. Скасовано угоду.
Вся Україна знову у вогні.
Цвіте земля, задивлена в свободу.
Аж навіть жити хочеться мені."

(Ліна Костенко)

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу, по таких скарбів належить і народна лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій - і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій землі. І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай. Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій. (Михайло Стельмах)

У добірці дивіться історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: 

"Чи не той то Хміль", 
"Розлилися круті бережечки", 
"Хмельницький та Барабаш", 
"Засвистали козаченьки",
"Перемога Корсуньська".

У збірочці пропонуються наступні історичні пісні:

"Та ой як крикнув же козак Сірко",
"Гей, та то ж не грім в степу гуркотає",
"Зажурилась Україна, бо нічим прожити",
"Годі, коню, в стайні спати",
"Ой в неділю рано усі дзвони дзвонять",
"Ой хотів же та пан Супрун".

У добірці історичних пісень дивіться:

"Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче", 
"В Цареграді на риночку", 
"Гей, не дивуйте, добрії люди", 
"Максим козак Залізняк", 
"Ой на горі женці жнуть", 
"Ой на горі слобода".

"Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми..."

(Українська народна пісня)

У  боротьбі  українського  народу за незалежність і свободу нашої держави  велику  роль  завжди відігравала література,  зокрема  полемічна,  що  широко  розповсюджувалась у  краї.  Однак  найбільшу  моральну  та  естетичну  насолоду  отримував наш народ  від  історичних  пісень та дум,  що  виконувались  в  усіх  місцевостях  України.  Ці  твори підносили  ідею  патріотизму,  оборони  рідної  землі  від  чужоземних нападників,  возвеличували  народних  героїв.

"Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!"

(Степан Чарнецький та Григорій Трух)

"Як палають в темнім борі ягідки калини,
Так любов палає в серці Нені України.
Як найкраща в темнім борі червона калина
Так на всім немає світі, як та Україна."

(Уляна Кравченко)

"Ой, смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.

На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв."
(Коломийки)

"Ой співанки-коломийки, в'язанку з них в'яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.

Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати."

(Коломийки)

Коломийка - це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складаеться з 14 складів, з цезурою після восьмоrо складу, з жіночою римою. Виконується вона на мелодію усталеноrо типу. Може виступати як приспівка до танцю або існувати незалежно від нього.

У збірочку увійшли наступні щедрівки та колядки: "Щедрик, щедрик, щедрівочка", "Добрий вечір тобі, пане господарю", "Щедрівка" ("Понад річкою понад бистрою"), "Щедрик-ведрик", "Ой сивая тая зозуленька", "Нова радість стала", "Коляд, коляд, колядниця", "Коляди, коляди", "Діва Марія церкву строїла", "Ой там за горою".

"Добрий вечір тобі, пане господарю", "Добрий вечір, щедрий вечір", "Щедрий вечір".

"Нова радість стала", "А Пречиста Діва по світу ходила", "Бог предвічний", "Бог ся рождає", "В Вифлеємі днесь Марія", "В Вифлеємі новина", "Вітай, Ісусе", "Во Вифлеємі нині новина", "Возвеселімся всі купно нині", "Вселенная, веселися!", "Дивная новина: Нині Діва Сипа", "Землю Юдейську", "На небі зірка", "Небо і земля нині торжествують", "По всьому світу стала новина", "Свята ніч", "Спи, Ісусе, спи".

Окремий  цикл  величальних  пісень,  приурочених  до  зимових  свят, складають  колядки  та  щедрівки  -  аграрно-магічні  пісні  святкового  обходу  дворів.  Серед  календарно-обрядових  пісень  вони  відзначаються  жанровою  своєрідністю,  урочисто  піднесеним  тоном,  емоційно-романтичним  забарвленням.

Після  Купала  припинялись  молодіжні  розваги  і  гуляння,  наступала  велика  і  відповідальна  пора  в  житті  хлібороба  —  жнива.  Жниварський  пісенний  цикл  є  своєрідним  апофеозом землеробської  праці  селянина-трударя.  За  своїм  походженням  він такий  же  давній,  як  і  праця  хлібороба.