На відео: Бондарівна. Історична балада. Виконує Тарас Компаніченко.
БОНДАРІВНА
(українська народна балада)
Завантажити текст балади "Бондарівна" (txt.zip)
|
У містечку Богуславі в Каньовського-пана - У містечку Богуславі сидить Дівок Купка, Прийшов до їх пан Каньовський тай шапочку ізняв - Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, Ой шепнули добрі люди Бондарівні зтиха: Ой тікала Бондарівна да з високого мосту. Ой тікала Бондарівна да межи лавками Ой привели Бондарівну та межи крамниці. - Ой чи волиш Бондарівно ти зі мною жити, - Ліпше мені, пан Каньовський, в сирій землі гнити, Ой як тільки Бондарівна такеє сказала, Ой ідіте до Бондаря, дайте Батьку знати. Як не вдарицця старий Бондар в стіну головою: Положили Бондарівну на дубову лаву, У Неділю в Богуславі дзвони задзвонили - Хоча Дівку Бондарівну навік схоронили, Промовляючи: |
|
За матеріалами: Українські релігійні роздуми про Спасіння. Видавництво „Павутинонька“, Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2003 р.
* * *
Інший варіант балади:
БОНДАРІВНА
|
У містечку Богуславку Каньовського пана У містечку Богуславку сидить дівок купка, Прийшов до них пан Каньовський "Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо: Ой тікала Бондарівна з високого мосту; Ой тікала Бондарівна помежи горами, Ой повели Бондарівну помежи крамниці, — "Ой чи хочеш. Бондарівно, ізо мною жити, "Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити. Ой як тільки Бондарівна та цеє сказала. "Ой ідіте до Бондаря, дайте батьку знати: Ой посунув пан Каньовський по столу таляри: Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, — Ударився старий Бондар в стіну головою: Ой поклали Бондарівну на тесову лавку, Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину, Ударили в усі дзвони, музики заграли, |
Дивіться також на нашому сайті:
У розділі пропонуються українські балади:"Бондарівна", "Ой, летіла стріла", "Ой на горі вогонь горить", "Козака несуть".
Читайте у цій добірці українські народні думи: "Маруся Богуславка", "Буря на Чорному морі", "Козак Голота", "Іван Богун", "Смерть козака бандуриста", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди).
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (Заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
добре. гарно