Віктор Геращенко
Знову кличе стежечка знайома
Знову кличе стежечка знайома -
Найдорожча із усіх доріг,
І веде у селище Коломак,
В рідний дім, на батьківський поріг.
Прутиком петляє понад яром,
Стелиться пунктиром лісосмуг.
Кваплюся додому – незабаром,
Незабаром маму обійму.
А вона, старесенька, на ганку
Пильно задивилася на шлях.
Виглядає сина спозаранку
З вірою-надією в очах.
…Захитався раптом під ногами
Милий серцю з пелюшок поріг.
Стан старенький я підтримав мамин,
Тільки сльози стримати не зміг.
*****
Моїй матері
Виглядай мене, мамо, із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу
Ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу – ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо, болем серце не край.
Я на крилах нестимусь у наш сонячний рай.
Через хащі і морок, перешкоди й біду –
Все здолаю, все зможу, а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря, споришеві стежки,
Я до вас першим вітром прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства з дорогого села,
Звідкіля мене доля у світи повела.
В снах вже маряться квіти у дворі під вікном,
Добротою повиті й материнським теплом.
Оживе біла хата, скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла. Вже лечу – зустрічай.
****
Така роса
Така роса,
Така роса прозора…
Стрічаю сонце
В полі за селом,
Де квіти польові,
Неначе зорі,
Торкає вітер
Лагідним крилом.
Аж ось, проміння
Розпростерло руки
І спрагло п’є,
Спиває всю росу.
І враз, стріпнувшись,
Подались на луки,
А я додому
Сонечко несу.
А ще в село
Несу пучок волошок.
Ці квіти ніжні
Синьо-голубі -
Тобі, моя єдина
І хороша,
Найкраща в світі,
Матінко, тобі.
*****
Мамо моя рідна і єдина
Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.
За матеріалами: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua/
Більше поезій про маму читайте на нашому сайті:
"Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль..."(Юрко Шкрумеляк)
Читайте багато гарних віршів про маму від Марійки Підгірянки, Юрка Шкрумеляка, Валентини Бондаренко, Марії Пономаренко, Олеся Лупія, Варвари Гринько, Наталки Талиманчук, Віктора Геращенка, Наталі Забіли, Анатолія Костецького, Андрія Малишка, Євгена Сверстюка, Романа Завадовича, Лідії Компанієць, Віктора Геращенка, Наталки Позняк, Миколи Подоляна, Василя Симоненка, Ірини Жиленко, Володимира Підпалого, Степана Олійника та інших відомих українських поетів.