"For now, the sound of birdsong.
And the occasional bark of a dog.
Masks what has happened.
To this small community of Komyshuvakha.
As you drive south.
Towards the front line from Zaporizhzhia city.
The roads seem to empty.
Fewer people walk along the roadside..."(Kurama)
"This broken city is just beginning.
To tell its stories.
And reveal how many victims.
‘Orcs’ left behind.
The occupiers had a menu of abuses.
For those held in the dank basement cells.
Of a makeshift ‘orcs’ prison in Izyum.
There was more than one type of torture..."(Kurama)
"In early March, a local ecologist.
Had been trying to find.
A place to bury his father.
Who had been killed in the fighting.
He found to his disgust that.
The mortuaries were full.
He went to the local authorities to ask.
Where he could bury his father..."(Kurama)
“‘Mordor’’s anthem.
Booms through loudspeakers.
And the tricolour flag.
Is unfurled.
But look a little closer.
And it's clear that.
None of the children's lips.
Are moving...”(Kurama)
"In the police station, the Lord's Prayer was scratched.
On the wall of one of the cramped cells.
Alongside markings to indicate.
How many days had passed.
“Not only did he kill our children.
But he killed us, their mothers.
These days I’m a dead woman. And I want to address.
All mothers of the world: rebel against that assassin.”..."(Kurama)
«On Tuesday.
A hospital maternity ward was shelled.
No-one was hurt but.
It has further escalated fear among people.
Kherson is a city haunted by.
Relentless and indiscriminate attacks.
The city was liberated.
On 11 November...»(Kurama)
"Over a hundred people live.
In the village of Velyki Prohody.
The inscription on the gate says.
“People live here”..."(Kurama)
"All that time we were praying."
Numerous ‘orcs’ checkpoints.
Passing through the horror.
"We thought those were our last minutes.
It was extremely scary.
But we were lucky."(Kurama)
"Words terrify when they remain not spoken,
When suddenly, they tuck themselves away,
When you don’t known how silence can be broken,
For someone else has said all you might say..."(Lina Kostenko, translated by Ivan Doan)
"... Я бажаю залишити те, що
Значно краще
Від слів
І звуків.
Пошукайте мене
У людях, що любила їх
До розлуки..."(Переспів
Галини Мирослави)
"Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?.."(Тарас Шевченко)
"In the treatment room.
Of a cramped makeshift field unit.
— the first point of treatment.
For injured soldiers.
“This is the most dangerous.
Of all front lines.”
Says the head of a medical unit for.
The ‘elves’ army's 25th Brigade.
“The ‘orcs’ Federation.
Is pushing very hard.
We have not been able.
To stabilise the front.”"(Kurama)
"what to tell children
what fairy tales to recite
what songs to sing them
what lullabies when the wind
growls like a bear in the night?"(Gabriel Rosenstock)
Щоб швидко знайти на нашому сайті твір Тараса Григоровича Шевченка, скористайтесь абетковим покажчиком, де посилання на вірші та поеми Кобзаря розміщені у порядку "від А до Я".
Дивімося, читаймо, слухаймо авторські пісні української поетеси Олени Лози.
"Злітає в небо синє пісня солов'їна,
на світі завжди буде вільна Україна!
Міста і села світлом сповнені любові —
не віддамо нікому душі їх без бою.
...Злітає в небо синє пісня солов'їна,
а серце крається: триває зла година..."(Алла Пахарь)
"Колись ми думали -
Героі лиш в кіно -
То десь далеко і давно бувало…
… в хустині чорній жінка
дивиться в вікно…
… у небо… яке з милим роз’єднало…
І це не фільм, не сон, а зараз…
тут-у нас, сьогодні й вчора…
…в нашій Україні…"(Алла Хоровко-Доманська)
"... Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося побачене диво за вікном перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята. (Анатолій Камінчук)
"Вже переїхало з полів
Зерно у затишні комори
І відчинились для птахів
Ворота вирію над морем."(Анатолій Качан)
"Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.«Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…»"Вітаю читачів і авторів сторінки зі святом єднання з природою Купала баладою-легендою "Журавлині луги" із розділу "Етнопоезія"! (Анатолій Качан)
