Олекса Стороженко, казка "Скарб"
"Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка - Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Між матірками - навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою..." (Олекса Стороженко)
Богдан Лепкий, новела "Цвіт щастя"
Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело...
"Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. В самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди, - це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей..." (Борис Лепкий)
Творчість Богдана Лепкого
Богдан Теодор Нестор Лепкий - одна з вершинних постатей в історії українського красного письменства і культури, розвою національного духу, гордість народу. Це - видатний поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист.
20 вересня 2015 року завершилася ІХ Міжнародна олімпіада з географії (IESO 2015), що проходила у місті Посус-ді-Калдас (штат Мінас Жерайс, Бразилія). У індивідуальних змаганнях бронзову медаль виборов учень 11 класу Роман Букатюк з Івано-Франківська.
"Які тварини живуть в Африці?" — розвиваюче відео для найменших допоможе діткам познайомитися з новими тваринами, які живуть на найжаркішому континенті у світі, — у Африці. Слова носоріг, жирафа, зебра, верблюд, бегемот, папуга, веселі мавпочки — усі вони стануть добрими друзями для Вашої дитини.
Вірші про птахів (Михайло Стельмах)
Вірші Михайла Стельмаха про птахів: "Дятел", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Журавель і рукавиці", "Як журавель збирав щавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ".
"...Ліс від міста так далеко,
Не відкрили в нім аптеку.
Та матуся не сумує —
Ліс малого порятує!
Липа цвіту дасть рясного,
Бджілки — меду запашного,
І ромашка, і малина —
Допомога для дитини.
Треба баночка з варенням,
Щоб чайок пити щоденно.
І малюк буде здоровим,
Переможе враз хворобу!"(Тетяна Строкач)
"Заєць-батько у крамниці
Піввідра купив пшениці,
Сів з пшеницею на віз
І на млин її завіз..."
(Михайло Стельмах)
Вірші Михайла Стельмаха про дітей
Вірші Михайла Стельмаха про дітей: "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка".
Вірші про квіти Катерини Перелісної
Вірші Катерини Перелісної про волошки, дзвіночки, незабудки, бузок, конвалії, кульбаби, крокуси, проліски, первоцвіт, стокротки та вербу.
Михайло Стельмах. Вірші про рослини
Вірші Михайла Стельмаха про рослини: "Гриб діткам купив шапки", "На баштані", "Гарбуз", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички".
Вірші про українську вишиванку та вишиті рушники для Вас написали: Вадим Крищенко, Г. Мовчан, Василь Симоненко, Яна Яковенко, Леся Храплива-Щур, Валентина Ткаченко, Наталя Карпенко, Наталя Любиченко, Варвара Гринько, Ганна Черінь, Дмитро Чередниченко, Дмитро Мегелик, Марія Хоросницька, Наталка Поклад, Володимир Лучук, Тамара Коломієць, Галина Кирпа, Андрій Малишко, Тетяна Винник, Микола Шерник, Оксана Вишневська, Борис Остапенко, Надія Кір'ян, Тетяна Строкач, Юлія Хандожинська, Любов Сердунич, Лана Виноградова, Надія Козак, Марія Чайківчанка, Марія Деленко, Галина Онацька, Леся Гук, Володимир Даник, Петро Сингаївський, Наталя Карпенко, Юлія Забіяка, Сергій Мостюк, Ганна Максимович, Тетяна Комлік та багато інших сучасних українських авторів. Читаймо!
Вірші про школу Михайла Стельмаха
"Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся" - школярські віршики для дітей від Михайла Стельмаха.
Вірші про зиму Михайла Стельмаха
Вірші про зиму від Михайла Стельмаха: "Йде зима", "Зимою".
Читайте вірші для дітей про тварин від Михайла Стельмаха: "Їжачок", "Черепаха", "Чим ведмедю пособити?", "Бобер", Забудько", "Через луг, через горбок", "Бурундукова сім'я", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Трудяга", "Їжачок і грибок", "Борсук", "Заєць і рак", "Кіт", "Цапок".
Михайло Стельмах - знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Читайте коротку біографію, дивіться фільм про нього та знайомтесь з його творами у цьому розділі нашого сайту.
Михайло Стельмах. Коротка біографія
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 року у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Увесь поетичний світ природи, праці та пісні письменник виніс із дитинства завдяки матері. Саме вона посіяла в дитячу душу любов до всього живого. Із ніжністю він згадував і батька, Панаса Дем'яновича, який носив його, босоногого, до школи на руках, бо через бідність родина не мала можливості придбати чоботи... Про шкільні роки письменника читаємо у повісті «Гуси-лебеді летять», у якій він розповів про найяскравіші сторінки свого дитинства...
У тяжку годину війни, коли донецький край окупували німецькі та італійські фашисти, дванадцятирічний хлопчик Климко зостався безпритульним, без шматка хліба й даху над головою. Голод, затоплені, онімілі шахти, погромлена школа... Але у Климка є товариші, є щирий друг, є улюблена вчителька. Вони теж у біді, і щоб урятувати їх у ці чорні дні, Климко вирушає в далеку й небезпечну подорож. Про його мужність, про чесність і лагідність його вдачі розповідається в повісті.
"Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею, і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На груші, що ніби ще цвіла, жовтіли кругленькі пахучі гнилички й осипалися додолу, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям - тепер їм ні гайворони, ні вепри не страшні: гайворони не подужають висмикнути, вепрам зміцніле коріння не смакує. І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревцята, щоб не мерзли в люті морози, а старіші й так перезимують..." (Григір Тютюнник)