Сучасна народна мудрість каже: «Якщо ви живете десь у чорта на болоті, то не слід нарікати на недоладність транспортної системи міста»... Насправді, вислів «У чорта на болоті» має цікаве автентичне походження. Виявляється, що болота та галявини у глибині лісу слов'яни вважали завороженими. У дохристиянські часи на них влаштовували капища язичницьких богів. Але іноді селянам доводилося йти зі сіл, зокрема втікаючи від ворогів, і селитися на таких "чортячих" місцях, щоб не викорчовувати лісу. Коли їх запитували, де вони живуть, відповідали: "У чортів вдома на болоті".
Наші пращури володіли гарною мовою, багатою на прислів’я, приказки, приповідки, крилаті вислови та гарні словечка. На жаль, з кожним роком ми дедалі звужуємо свій лексичний запас, засмічуємо свою мову суржиком, примітивними висловами, чи то пак нецензурною лексикою. У порівнянні з технологічно розвиненим сьогоденням і усіма його можливостями, побутова мова українців 18-20 століть рясніла живою, гарною мовою, за яку нікому не було соромно. Таким чином люди прикрашали власний побут перлинами народної мудрості та широко використовували фольклорне багатство у різноманітних сферах свого життя.
Усім добре відомо, що поки ту львівську маршрутівку дочекаєшся, можна всі жданики поїсти. А вчені ще й підрахували, що ось так чекаючи транспорт на зупинівках, ми загалом марнуємо понад рік свого життя. А колись в давнину, як люди не знали, коли щось станеться, то казали так:
- До нових віників
- До грецьких календ...
Ну хто ж з нас не любить солодко поспати - вдень покуняти за обідньою перервою, а вночі дати хропака. Лише зле, коли в обід наші дрімання побачить керівництво, а вночі справді кепсько, коли хтось хропить на весь вагон, а Ви ніяк не можете очей зімкнути. Давня легенда каже, що був собі такий Морфей, а той хто опинявся в його обіймах – спав солодким сном. Морфей — син Гіпноса, бог сновидінь. За міфами, Морфей з'являвся людям уві сні в людських образах. В античному мистецтві Морфея зображували у вигляді чоловіка з крилами. Також, образ бога сновидінь надихав художників пізнішого часу.
Вислів «Крокодилячі сльози» ґрунтується на старовинному повір’ї, начебто крокодил перед тим, як з’їсти свою жертву, плаче. Народна мудрість загалом пов’язує цей вислів з такими негативними рисами, як: дволикість; лицемірність; лукавість; нещирість; підступність; удаваність; фальшивість; фарисейство.
Рубрика «Так Кажуть», радіо ФМ Галичина. Випуск 15: приказки про тісноту: «Яблуку ніде впасти»
Усі знають як то воно у львівській маршрутівці. Наб’ються люди як оселедці у бочці, і яблуку ніде впасти. Наші предки, хоч не їздили у маршрутках, а у кращому випадку на возах, та знали набагато більше гарних висловів про тісноту.
Mатеріали з рубрики "Так кажуть" на радіо ФМ Галичина, що записувалися у 2012-2014 роках, базуються на виданні Словник народної мудрості "Так кажуть" (автор та упорядник Тарас Береза, укладач серії "Інноваційні словники", спільно з Олегом Кулинським).
Прислів'я з рубрики "Так кажуть" на радіо ФМ Галичина. Випуск 1: "Лежачий зайця не піймає"
Найчастіше в усному мовленні характеризуємо ледачу людину словами: ледачий, ледащо, ледар, лінивий. Цікавим є вживання цих слів у їх фольклористичному забарвленні. Сьогодні пропонуємо Вашій увазі приповідки різних народів світу, що описують побут та поведінку ледачих людей:
Збірка базується на виданні Перший Україно-Англійський Англо-Український Словник Народної Мудрості «Так кажуть» - унікальне зібрання відомих та рідкісних фразеологізмів, сталих та крилатих виразів, прислів’їв та приказок, афоризмів, ідіом, порівнянь, прикмет, повір’їв, метафор тощо, які широко використовуються у всіх сферах мовлення.
"Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!"(Тарас Шевченко)
"Хто то, хлопче, був Тарас?
— Це поет бездольних мас,
Це співець і наш Кобзар,
В серці мав любови жар."(Уляна Кравченко)
"А та наша слава
Не вмре не загине,
Наш Тарас Шевченко -
Сонце України."(Уляна Кравченко)
Лозівська школярка Ольга Церковна присвячує свої вірші Тарасу Шевченку. Шестикласниця має їх кілька у своїй творчій скарбничці і чудово декламує один з них на відео...
"У глибоких печерах, зарослих колючим глодом і густими тернами, з прадавніх часів живе в Карпатських горах добрий — як каже переказ — і могутній гірський дух. Гуцули та підкарпатці звичайно звуть його так: «Той, що в скелі сидить». А я вам зраджу що цей карпатський дух-чарівник має наймення Нямеш..."
«Чарівне намисто» — видання особливе. І цікаве во но передусім тим, що відомий письменник Василь Королів-Старий (1879— 1943), котрий змушений був свого часу друкуватися за межами батьківщини, написав цю книжечку для українських дітей за сюжетами світового фольклору, наблизивши їх до реалій українського життя. Головними героями в казках виступають вродливі, працьовиті, люблячі дівчата. Письменник вважав, що змальовані в творах благородні почуття та високі ідеали потрібні людині так само, як чарівне намисто для прикраси, бо вони збагачують і очищують душу, дають змогу повноцінно розвиватися особистості й гармонійно сприймати світ.
"В квітах барвистих
Дівчина сяє,
В оченьках чистих
Сонечко грає.
З тих оченяток
маєво ллється...
Дівчина літом
веселим зоветься."(Максим Рильський)
Шевченко очима сучасних митців (відео)
Не такий насправді Шевченко, яким його малюють. Принаймні в цьому переконані художники, які вирішили зруйнувати штамповані образи старого діда в кожусі і показати класика в сучасному світлі.
Митці кажуть: Тарас Григорович доволі гнучкий персонаж і легко адаптовується до сучасних реалій.
Маленькі канадські українці декламують вірші Тараса Шевченка - надзвичайно проникливе відео
Ці маленькі дітки з дитячого садочку "Сонечко" в Торонто (Канада) виховуються в дусі патріотизму і знають напам'ять вірші Тараса Шевченка. На запропонованому відео малята виразно, з душею читають кобзареві вірші "Мені тринадцятий минало" та "На панщині пшеницю жала".
Орігамі, або мистецтво складання паперу, є одним з традиційних народних мистецтв Японії, якe вже давно є улюбленим заняттям багатьох людей усього світу. Дуже просто - шляхом складання листків паперу, ви можете зробити пташку, квітку, тваринку, будь-що! Це приємно і радісно! Сьогодні робимо за наданою схемою ведмедика коалу.
Нанизування «на декілька ниток» - на чотири, шість, вісім, десять, дванадцять, чотирнадцять (здебільшого брали парну кількість) - характерний спосіб виконання українських народних бісерних оздоб XIX ст., а також значної частини виробів першої половини XX ст. Повсюдно відомими були два прийоми нанизування «на декілька ниток» - «у хрестик» і «сіточка», їх можна також поєднувати.
