Іван Якович Горбачевський - український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч, Академік АН УРСР. Професор Іван Горбачевський є символом справжнього вченого-патріота, який усе своє життя віддав науці, служінню рідному народові, а також ідеалам гуманізму.
"З культурного і наукового боку український народ виявив себе віддавна. Одним з найкращих доказів цього може бути каменярська праця Нестора сучасних хіміків, славетного українського в ченого академіка професора Івана Горбачевського". (Юліас Стокла)
"Чим багаті, тим і раді.
Говорять гостям, коли їх щиро приймають тим, що мають у хаті."(записано Володимиром Плав'юком )
Приповідки (прислів'я та приказки) про багатих та бідних - зібрав В. Плав'юк серед українців Канади
"Всі будуть на одній виплаті - і бідні і баrаті.
На страстнім суді буде справедливість, бо Боr не дивиться на лице і стан."(записано Володимиром Плав'юком )
"Азбука:
Азбука не йде на бука.
Вчити треба не биттям та погрозами, а умінням."(записано Володимиром Плав'юком )
Володимир Плав’юк — відомий збирач українських паремій у Канаді.
Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді. Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи — "Я".
Казка Івана Липи "Близнята"
... «А тим часом сусідній цар крок за кроком захоплював їхню землю...» Загарбання країни сусіднім царем несе громадянам тяжку неволю, горе й смерть, що подається у творі як розплата за те, «що, насолоджуючись власним життям, вони зовсім перестали думати й дбати про свою державу».Чи не так і наш народ, видатний у мистецтві, піснях і танцях, вмілий і працьовитий, на багатій і щедрій землі віками зазнавав тяжкого гніту від сусідів? Твір Івана Липи «Близнята» унікальний тим, що в ньому є ще одна казка — її розповів онукові мудрий дід. Цей композиційний прийом — «два в одному» — не лише посилює емоційне сприйняття твору, а й дає зрозуміти, що на шляху боротьби за долю рідного краю — численні й складні перешкоди, здолати які далеко не кожному по силі, й те треба робити гуртом!
Казка Василя Симоненка у віршованій гумористичній формі утверджує оптимістичний, життєрадісний світогляд, силу дружби та взаємодопомоги. «Плачем горю не поможеш», — говорить народна мудрість, тому треба навчитися керувати своїми емоціями, завжди сподіватися на краще.
Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Діткам дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер...
Як розписати писанку. Символіка кольору та орнаменту писанки. Стародавні легенди про писанки.
"Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня..." (з легенди)
За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Отож, хтось для того, аби обмінятися великоднім хлібом та крашанками, а хтось - щоб пограти у традиційні великодні ігри і поспівати веснянок, - збираються на Великдень біля церкви, відбувши вдома родинний святковий обід. Найвідоміші великодні гуляння в останні роки відбуваються в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові - в Шевченковому гаю.
У Великодень хлопці мають для розваги велику кількість ігор з елементами змагання чи боротьби.
"Великдень". Збірка віршів для дітей
Уляна Кравченко, Іванна Савицька, Ніна Куфко, Ніна Мудрик-Мриц, Катерина Перелісна, Микола Верес, Уляна Кравченко, Григорій Чупринка, Олександр Олесь - у своїх віршах про Великоднє свято.
Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту.
На виставці «Тарасові шляхи Вінниччини» художники показали своє бачення постаті Кобзаря і його творчості
«Наукові праці Вороного були визнані геніальними ще його сучасниками, вони стали поштовхом для нових напрямків досліджень в аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел, теорії функцій. Особливо популярною стала остання робота Вороного — про примітивні паралелоедри — у зв’язку з розвитком таких актуальних напрямків науки як комп’ютерна графіка, розпізнавання образів, створення штучного інтелекту, екологія, молекулярна біологія, радіаційна фізика, космологія, хімічна інженерія, фізична хімія...". (Е. Енгел, Г. Сита)
Самого себе Олександр Кониський вважав у першу чергу громадським діячем, потім уже поетом, письменником, публіцистом, навіть світським релігійним діячем, тільки не вченим, хоча останні десять років свого життя він в основному присвятив науковій роботі. За цей час Олександр Кониський написав першу повну біографію Тараса Шевченка, фактично ставши засновником шевченкознавства та на довгі роки визначивши рамки, в яких розвивалася ця галузь науки.
Полярник
— Тату, коли я виросту, то буду полярником.
— Дуже добре, синку.
— Я вже зараз хочу готуватись до цього.
— Як же?
— А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.(З народного)
«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…» Ці слова письменника Євгена Сверстюка найточніше характеризують ідейну спрямованість виставки фото- та архівних документів і матеріалів «На вічному шляху до Тараса (1814—1861)». Опубліковано - лютий 2014 року
Побачив світ унікальний альбом раритетів – репродукції рукописів і світлин геніального поета. Хто він, Тарас Шевченко? Перша відповідь – мов скрик душі: дивне запитання! Усі знають: автор ліричних шедеврів, мислитель, український пророк... Утверджений шкільними підручниками, канонізований літературознавцями, возвеличений письменниками й художниками, перетворений на ікону, освячений часом… (Архів. Дата публікації: березнь 2012 року)
Напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка вийшла довгоочікувана книжка «Шевченківський календар». Це публіцистично-літературознавче видання охоплює січень, лютий та березень протягом усього його життя, однак є закінченим твором. Автор книжки — український письменник Олександр Аврамович Деко.
