ТЕХНІКА НАНИЗУВАННЯ "НА ОДНУ НИТКУ"
Спосіб нанизування «на одну нитку» вперше з'явився в практиці українських народних майстрів бісерних оздоб у кінці XIX ст., з 1930-х рр. він став поступово поширюватися, але тільки в 1970-х рр. здобув першість серед інших способів плетення бісером. Причиною такого пізнього його поширення, був, треба гадати, брак у селянському побуті міцних тонких ниток. А усталеність народної традиції - це, ймовірно, ще одна причина того, чому навіть тоді, коли міцні нитки промислового виробництва вже були широко доступні, майстри і далі силяли «па декілька ниток».
Усі основні операції нанизування на одній нитці виконують правою рукою, тимчасом як ліва тримає плетиво й фіксує натяг робочої нитки. Отже, нанизування на одній нитці відбувається зліва направо, тим часом як силяння на декількох нитках, яке потребує однакової задіяности обох рук, виконується в напрямі від віддаленого краю столу (де зафіксовано шпилькою початок виробу) до себе.
У нанизуванні «на одну нитку» тонких ланцюжків та ширших від них смуг, як і в нанизуванні "на дві" та "декілька ниток", існують свої прийоми та варіанти роботи. Нанизані на одній нитці ланцюжки можуть мати стеблове, щільне або сітчасте плетиво.
Прийом "стеблового" нанизування нагадує набирання намистин у разки. Відмінність полягас лише в тому, що до разка (стебла) періодично донизують технічно нескладні елементи: пупчики, петельки, квітки тощо.
Відомим варіантом стеблового нанизування є «зигзаг», таким нанизуванням твориться плетиво у формі ламаної лінії, на згинах котрого містяться «пупчики» з однієї або «петельки» з трьох-н'яти намистин.
Рис. 11. Стеблове нанизування ланцюжка у варіанті «зигзаг»
Виготовлення ланцюжка у формі зигзагу розпочинають з набору семи (1-7) або більшої кількости намистин. З останніх трьох формують петельку, для цього нитку з намистинами ще раз протягують через бісерину 4. Наступні стібки донизують, постійно набираючи на нитку шість (8~13, 14—19, 20—25 і т. д.) намистин, з трьох останніх роблять чергову петельку, проводячи робочу нитку через кожну третю (10, 16, 22 і т. д.) намистину чергового набору. Саме ці петельки, за умови пружного натягування нитки, «змушують» ланцюжок укладатися зигзагом.
Нанизування зигзагом найчастіше застосовують у виготовленні браслетів без замків. Плетиво пружно видовжується і скорочується під час вдягання браслета на руку.
Наступним варіантом стеблового нанизування є «зубчики». Роботу починають з набору трьох (1~3) бісерин, з яких формують трикутник: бісерини 1 і 2 творять його основу, а намистина 3 - вершину. Для цього робочу нитку, після нанизування на неї перших трьох бісерин, ще раз протятують у бісерний 1 і 2, Далі щоразу донизують дві бісеринки, перша з яких продовжує лінію ланцюжка, що є спільною для основ трикутників, а друга займає місце вершини у кожному наступному трикутнику.
Рис. 12. Стеблове нанизуваиня ланцюжка у наріанті "зубчики"
Ще одним популярним варіантом стеблового нанизування є «квітки». Вчитися такого плетива найкраще на бісері різного кольору, це полегшує навчання. Отож у разок треба набрати дві (1~2) зелені, чотири (3~6) білих та одну (7) жовту намистини. Відтак жовту намистину 7 донизують до білої 3 таким чином, щоб голочка з ниткою потрапила в отвір бісерини 3 з боку білої (не зеленої) намистини. Після цього на робочу нитку набирають ще дві (8-9) білих намистини і донизують їх до бісерини 6 (білої) так, щоб ниточка вийшла на поверхню біля намистини 5. Далі нанизують за аналогічною схемою.
Рис. ІЗ. Стеблове нанизування ланцюжка у варїанті "квітки"
Щільне нанизування ланцюжків найчастіше здійснюють у наріантах «три і два» та «чотири і три» - числа вказують на те, яким є рапорт.
Виготовлення ланцюжка у варіанті «три і два» розпочинають з набору п'яти бісеринок, які з'єднують так, щоб початок і кінець нитки виходили з бісерини 1 з одного боку отвору. Відтак на голку набирають бісерини 6-7 й робочу нитку з ними протягують у намистину 4. Це і буде перший сектор ланцюжка. Далі постійно йтиме набір спочатку трьох (з'єднувальна 7), а потім двох кораликїв (з'єднувальна 9) і т. д.
Рис. 14. Щільне нанизування ланцюжка у варіанті "три і два"
Цей простий варіант нанизування дає можливість укладати чималу кількість геометричних орнаментів із трикутників, ромбів, смуг чи зигзагу, а також узори з квіток. (Рис. 15).
Найпоширенішим мотивом ланцюжків є квітка. Ланцюжки з квітковими візерунками можна робити у варіанті «три і два», а також «чотири і три». У нанизуванні «чотири і три» для пелюсток квітки береться на дві намистинки більше, а для серцевини квітки - великий коралик, у півтора рази більший за інші.
Перший набір формують з п'яти білих та однісї великої жовтої бісерини (або поєднанням инших кольорів), нитку з якими ще раз протягують через намистину 1. Для наступного стібка набирають три (7~9) білі намистинки, нитку з якими донизують до бісерини 5. Далі йтиме поспійне повторення «чотири і три»; набір трьох білих і однієї жовтої намистини та трьох білих намистин — рапорт, який формує кожну наступну квітку.
Рис. 16. Щільне нанизування ланцюжка у варіанті «чотири і три»
Поєднання варіантів «три і два» (тло) та «чотири і три» (квітка) робить рисунок квіткової композиції ще виразнішим.
Рис. 17. Щільне нанизування ланцюжка у комбінації варіантів "три і два" та "чотири і три"
Розміщувати квіти, виконані у варіанті плетення «чотири і три», на тлі вужчого плетива «три і два» можна у різних комбінаціях.
Рис. 18. Квіткові композиції на ланцюжках, нанизаних у комбінаціях варіянтів «чотири і три» та «три і два»
«Сіточка» - найуживаніший прийом силяння способами «на декілька ниток» та «на одну нитку». Ланцюжок, нанизаний на одній нитці цим прийомом, має ажурне плетиво з вічками трикутної форми.
Плетення сітчастих ланцюжків у варіанті «чотири і чотири» має таку послідовність роботи. На голку нанизуються січ (1-7) бісерин, які з'єднують таким чином, щоб обидва кіпці нитки виходили з одного боку отвору бісерини 1. Після цього на нитку набирають чотири (8-11) намистини, які донизують до намистинки 6. Кожний наступний рядок також формують з чотирьох кораликів, нитку з якими просилюють у передостанній (третій за рахунком) коралик попереднього набору.
Рис. 19. Нанизування ланцюжка сіточкою у варіянті «чотири і чотири»
За аналогічною схемою, проте з початковим набором десяти і постійним донизуванням шести бісерин, виплітають ланцюжок у варіанті «шість і шість».
Рис. 20. Нанизування ланцюжка сіточкою у варіанті "шість і шість".
На тоненьких плетінках, зроблених у варіантах «чотири і чотири» та «шість і шість», можна створювати нескладні геометричні композиції з трикутників, ромбів, хрестиків, а також прямих та ламаних ліній.
Рис. 21. Композиції на ланцюжках, низаних у варіанті «чотири і чотири»
За матеріалами: Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. - Львів: Свічадо, 2007.- с.31 - 34 ( з ілюстраціями).
Дивіться на нашому сайті усі матеріали з книги Олени Федорчук:
