Поезії Марійки Підгірянки про маму: "Мати", "Моя мама".
Вірші Марії Пригари про птахів зі збірки "Ручаї": "Пташиний сад", "Знялися весла", "Журавлі", "Незвичайні мандрівники".
Школа - надзвичайно важливе місце для формування світогляду і розвитку сучасної людини. Багато відомих людей висловлювали свої думки щодо значення школи, і навіть присвячували шкільному життю свої твори. Нижче пропонуються вірші про школу від відомих українських поетів: Ганни Черінь, Миколи Сингаївського, Марії Пригари, Наталки Поклад, Андрія Лінника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Віктора Насипаного, Грицька Бойка, Лесі Храпливої-Щур, Анатолія Качана, Марії Хоросницької, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Анатолія Костецького, Оксани Сенатович, Тамари Коломієць, Володимира Даника, Сергія Губерначука, Галини Мирослави та інших українських авторів.
Вірші "Ми є діти українські", "Слово української дитини", "Святий Миколай", "Лист до Святого Миколая", "Я сьогодні сам молився", "Я дитина українська", "Де Україна?", "На Ключі", "Був це сміливий князь — вояка", "Звав тебе народ ласкавим".
"Була хатка в долині.
У малій тій хатині
Жила мати старенька,
З нею доня маленька..."(Марійка Підгірянка)
Віршовані казки Марії Пригари: "Казка про ведмедика", "Горобчик-розбишака", "Гриць і мавпа", "Казка про Катрю", "Байбак-мандрівник".
Katriu_Marija_Prygara.jpg "Марія Пригара, Казка про Катрю, віршована казка")
"А у натхнення – все ж! – немає меж.
Воно – само! – долає всі кордони.
А у житті – що втратиш, що знайдеш... –
На рушнику і чорним, і червоним!
Співає серце – і коли мовчиш!
Навкруг трамваї – мов крилаті гори...
Травневий Львів і весняний Париж –
Це недалеко, це вже зовсім поруч!"(Володимир Даник)
Віршики Володимира Підпалого для малят: "Лічилка", "Зозуля", "Гуси", "Казочка про сонце", "Лісове джерельце", "Весна", "Дзвоники", "Липень", "Літо", "Суниці", "Передзим'я", "Зимовий бір", "Морозний вечір", "Снігурі", "Зайчик", "Пес", "Кожух", "Кіт", "Підківки", "Лапці", "Нісенітниця", "Чередник", "Скоромовка", "Загадка", "Гарбуз", "Казочка про телятко", "Кінь".
Вірші Володимира Самійленка: "Вечірня пісня", "До неньки", "Привіт Буковині", "Україні", "Гей, за наш рідний край", "Україна" (марш), "На роковини смерті Шевченка", "Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого", "Українська мова" (Пам'яті Т. Г. Шевченка), "26 лютого", "Зорі", "Дві планети", "Істинно руські заслуги", "Щасливий край" ("Ельдорадо"), "Святий вечір", "Патріоти".
Восьмирічна українка Марія Воловод Христодуліду посіла перше місце на міжнародному пісенному фестивалі “Eurokids”. Цього року фестиваль проходив у Італії, де брало участь 29 учасників з різних країн.
"Мала Сторінка" відкриває двері своєї картинної галереї для картин та малюнків наших українських митців. Споглядаймо їх роботи та пізнаваймо світ очима художників.
Сергій Кириченко - відомий художник з Луцька. Творчий шлях почався з художньої студії у місті Лубни в 1964 році. У 1972 - 1977 роках навчався у Львівському Державному Інституті прикладного декоративного мистецтва, де вивчав текстиль. По закінченню був направлений на Луцький шовковий комбінат, де працював дизайнером текстильного малюнку. Пропонуємо до Вашої уваги картини різних років з галереї пана Сергія.
Сергій Лифар – всесвітньо відомий танцівник із Києва, хореограф, педагог театру "Гранд-Опера" в Парижі.
"Вона не була дочкою грецьких богів. Може й не знала про бога грому й блискавок Зевса і богиню пам'яті Мнемосіну. Але вона була Музою, невисокою темненькою дівчинкою, яка нещодавно оселилась у його будинку. Павлик ніколи не чув такого імені раніше. Таке незвичайне. Почувши його вперше, він автоматично ввімкнув телефон і спитав голосом пошукову систему, що означає ім'я Муза. Відповідь не забарилась. На екрані з'явилось речення: "Муза – та, що дарує натхнення". "Як музика. Муза і музика", – промовив сам до себе хлопчик. Щось дуже схоже, водночас невловне, було між цими двома словами. Павлусь намагався відгадати, чому батьки дівчинки вибрали саме таке ім'я для донечки. Він бачив Музу майже щодня, і кожного разу так і кортіло запитати: "Чому?". Проте стримувався, хоча все всередині нього кипіло. Невдовзі він випадково почув, як тато казав мамі, що нові сусіди, Арсен і Софія, – греки..." (Галина Мирослава)
"Березіль-березінь**,
До берізочок плиплинь
У березовім гаю,
Скажи кожній:
– Напою.
Най твій стан якнайнайшвидше
Набирає феєрично
Сил з землі. Сил від коріння
Для листочків, для цвітіння
І гладенької кори,
Білі й чорні кольори,
Для гілок, обвислих ніжно,
Ди-во-вижно..." (Галина Мирослава)
"Досі, о Θεο, мій Боже, я пам'ятаю ту хвилю, ту пінну фалю, близьку до темного фіолету у своїй основі, ті бульки її слини, що прикидалися вовною, по її краях. Вона котилася навіжено по білому піску Теодосії, такому білому, як моє ще не віддане сонцю тіло першого в житті дня на морі. Пам'ятаю її непогамовність, її швидкість за спиною. Це перша у житті подія, яку легко й часто відчитую мимоволі з пам'яті. Пам'яті трирічної дівчинки, якою я давно вже не є. Вона поки вміє читати лише по губах, але після цього випадку втікатиме у книжку, аби ковтати світ складами. Тіло кує страх, під серцем загусає невитиснений назовні крик, птахи зі своїм "кр" над головою, о Θεο, це вперше побачений Крим, мить — і ця скажена фаля накриє, фалатне, не лишиться нічого, хіба маленькі фалати тіла на піску, переламані, як дерево на картині Юліана*. Я не знаю, що це, досі не знаю, але залишаю тіло на піску пляжу і підіймаюсь над ним вище хвилі, значно вище. Так високо, що бачу цілий пляж і перелякану маму, яка біжить до залишеного мною на піску тіла..." (Галина Мирослава)
"Для мене живопис - це спосіб маніпулювати різними колірними гармоніями і текстурами, щоб візуально залучити аудиторію. Створюючи розмову між кольором і текстурою, я ілюструю моменти, які демонструють людську драму в повсякденному житті. Моя тема - це моє повсякденне життя. Швидше, моє бачення світу через призму власних почуттів. Коли я бачу несправедливість, моя балерина плаче, коли я щаслива - вони танцюють. Арлекін - обличчя в масці, скелети - сатира на політиці ... Через широкий спектр предметів, я майстерно створюю інтенсивні особисті моменти багатошаровим способом. Масляна картина має унікальну можливість імітувати об'ємну текстуру через мазки і засклення, збільшуючи їх оптичні властивості. Щодо техніки малювання - я черпаю натхнення від класичного "італійського методу" до модерністської традиції. Чисті, глибокі кольори допомагають мені більш точно і лаконічно висловлювати свої думки, вони не порушують гармонію картини, навіть якщо контрастні кольори стоять поруч..." (Анна Равлюк)
Великдень – одне з найособливіших, найсвітліших та найбільш очікуваних християнських свят. Кожна родина заздалегідь готується до цього дня, а одним із найважливіших його атрибутів є традиційна українська писанка. Але процес її створення має багато нюансів, без знання яких результат може і не вдатися. Тому всім, хто хоче наповнити свій великодній кошик розписаними за всіма правилами яєчками, радимо відвідати майстер-клас з писанкарства, де ви навчитеся власноруч створювати традиційну великодню прикрасу – писанку!
Світлими променями осявають наше життя великі свята. Без сумніву, Великдень - одне з найбільш значущих, найважливіших свят для кожного християнина. З приходом тепла весна радує нас великим святом - Воскресінням Христовим. Одним з найважливіших атрибутів, без якого християни не мислять обряд освячення паски, є великодні вишивки, виконані за різноманітними схемами. Пропонуємо нашим майстриням велику добірку схем для вишивання виробів до Великодня.
"Виходить з дому Гриць Комар
Гуляти після школи.
Ви ще таких, як цей школяр,
Не бачили ніколи.
Він зразу хлопчиків побив,
Дівчат смикнув за коси,
Котові лапку придушив —
«Нехай не ходить босий!»
І, налякавши всіх підряд,
Пішов гуляти в зоосад..."(Марія Пригара)
