Мистецтво Володимира Півня — це як єдність чогось невідомого, але завершеного. Це імпульс, який стає вічністю. Це намагання поєднувати різні техніки та стилі, постійний пошук нових форм. Він дуже впізнаваний серед сучасних художників завдяки ретельним навичкам використання пензликів та винятковій яскравості своїх робіт. Його картини виражають насолоду від життя. Найприємніші моменти існування зображаються на полотні, стаючи дорогоцінними частинами фізичного світу.... Художник змушує нас відчувати вдячність за це життя.... Він намагається охопити Всесвіт... Завітайте до нашої онлайн-галереї, і Ви будете втішені побаченим...
Для виготовлення жилету 32-го розмір необхідно мати 200 г блакитної шерстяної пряжі, 70 г помаранчової і ЗО г білої шерсті № 32/2 (беремо у 6 ниток) та спиці: № 1,5 і 2,5. Щільність в’язання для панчішної в’язки на спицях № 2,5: по горизонталі — 2,7 петлі в 1 см, по вертикалі — 3,8 ряду в 1 см. Узори для в’язання: панчішна в’язка (лицьова гладь) і резинка 1х1.
З 31 травня по 4 червня у місті Оломоуць, що у Чехії, відбувся 45-й міжнародний пісенний фестиваль. Загалом у конкурсі брали участь 33 колективи з різних країн світу. Серед них – вісім дитячих хорів, які представляли Словенію, Туреччину, Угорщину, Україну та Чехію. Вихованці Житомирського Зразкового дитячого хору «Gloria» в черговий раз довели свою майстерність перемогою. Золоту медаль та диплом фестивалю отримала Наталія Клименко, художній керівник та диригент Зразкового дитячого хору «Gloria».
Після Купала припинялись молодіжні розваги і гуляння, наступала велика і відповідальна пора в житті хлібороба — жнива. Жниварський пісенний цикл є своєрідним апофеозом землеробської праці селянина-трударя. За своїм походженням він такий же давній, як і праця хлібороба.
Кривульку тристібкову застосовують як з'єднувальний шов для оздоблення деталей та конструктивних швів вишитих виробів, поєднують в орнаментах із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання, а також нею виконують доповнюючі й основні орнаменти.
Збірка поезій «Вітка» Миколи Костомарова складається з віршів: "Соловейко", "Пісня моя", "Клятьба", "Згадка", "Могила", "Грецька пісня", "Рожа", "Хлопець", "Місяць", "Горлиця", "Мана", "Кульбаба", "Туга", "Дідівщина", "Голубка", "Дівчина", "Хмарка", "Сон", "Весна й зима", "І. І. Срезневському. При од'їзді його на чужину", "Баба Гребетничка", "Веснянка", "Зобачення", "Нічна розмова", "Підмова", "Березка", "Панікадильце", "Улиця", "Попріки", "Панич і дівчина" (з польської мови).
"Другий жмуток" ліричної драми "Зів'яле листя" написаний переважно у народно-пісенній манері, тому багато віршів з "Другого жмутка" стали улюбленими піснями та романсами («Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Червона калина, чого в лузі гнешся?», «Чого являєшся мені у сні?» та інші). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. Другий жмуток був присвячений Юзефі Дзвонковській. Читайте вірші Івана Франка: "В Перемишлі, де Сян пливе зелений…", "Полудне...", "Зелений явір, зелений явір...", "Ой ти, дівчино, з горіха зерня...", "Червона калино, чого в лузі гнешся?", "Ой ти, дубочку кучерявий...", "Ой жалю мій, жалю…", "Я не тебе люблю, о ні...", "Чому не смієшся ніколи?..", "В вагоні", "Смійтесь з мене, вічні зорі!..", "Чого являєшся мені...", "Отсе тая стежечка...", "Якби знав я чари, що спиняють хмари...", "Що щастя? Се ж ілюзія...", "Як не бачу тебе…", "Як почуєш вночі край свойого вікна...", "Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...", "Як віл в ярмі, отак я день за днем…", "Сипле, сипле, сипле сніг".
Мультик "Бджілка Майя", створений митцями Німеччини, Франції та Японії (переклад - українською), виховує моральні якості особистості та розповідає про те, як бути у справжніх дружніх відносинах, де обов’язковим є підтримка один одного та допомога ближньому.
Вірші про зиму від відомої української поетеси Ганни Черінь: "Перший сніг", "Зима", "Снігопад", "Морозні мрії", "Спадає сніг", "Ялинка", "Вже близько".
В історії української культури Іван Карпенко-Карий займає одне з найпочесніших місць. Активний діяч аматорського театру в 60 - 70-х роках ХІХ століття, театральний рецензент, прозаїк, драматург, актор і організатор театральної справи - ось ті означення, які складають узагальнену формулу історичної особистості Івана Карпенка-Карого.
"Не раз у сні являється мені,
О люба, образ твій, такий чудовий,
Яким яснів в молодощів весні,
В найкращі хвилі свіжої любови..."(Іван Франко)
"У Багдаді, славнім місті,
Є вулиць не сто, не двісті,
А круті всі та вузькі;
А при них доми маленькі,
Наче при пеньку підпенькі,
А дахи на всіх плоскі..." (Іван Франко)
"Я не надіюсь нічого
І нічого не бажаю –
Що ж, коли жию і мучусь,
Не вмираю!.."(Іван Франко)
"Вечоріло, сутеніло...
Чи було яке там діло
В Абу-Касима, чи ні,—
Щось весь день було так нудно,
Думать годі, спати трудно,
Прочуття якісь скрутні…" (Іван Франко)
"Раз базаром Абу-Касим
В день торговий ледве лазив,
В своїх капцях ноги тяг,
Та торгу він знай пильнує!
Тут продасть, там знов купує,
Все снуєсь по вулицях." (Іван Франко)
"Оттаке добро здобувши,
Про товариша забувши,
Абу-Касим страх зрадів.
Щоб всі бачили, що справив,
Цінну бутлю він поставив
У вікні, де сам сидів...." (Іван Франко)
"Абу-Касим страх нещасний
Повернув у дім свій власний,
А вернувши, розридавсь.
Він скупар був, не злодюга,—
Аж тут ось яка наруга
Впала, що й не спам'ятавсь...." (Іван Франко)
"Не злякавсь так Нона того,
Як його з човна сухого
В морську кинули глибінь;
Не в таке впав остовпіння
Беда, як мертве каміння
Прорекло йому: «Амінь!»..." (Іван Франко)
"Я не знаю, як там тому,
У кого в розпалі злому
Кат всю шкіру з тіла здер;
Та, здається, менше-більше,
Ані ліпше, ані гірше
Касим чув себе тепер..." (Іван Франко)
"Всюди темно, тихо, глухо.
Напружає око й ухо
Абу-Касим всяку мить,
Та дарма! Мов у могилі!
Незвичайного не в силі
Нічогісінько зловить..." (Іван Франко)
