У квітні 2017-го року відбудеться Болонський книжковий ярмарок. До списку відібраних ілюстраторів до експонування на виставці у Болоньї увійшли 75 ілюстраторів з 18 країн світу. Серед них вперше – роботи української художниці Анни Сарвіри. Болонська виставка ілюстрації відбувається щороку, починаючи з 1967-го. Мета цього конкурсу - представлення останніх трендів ілюстрації через нові імена художників.
Писанка гарна не лише картинкою, зображенням, тим, що бачимо. Писанка гарна ще й звуками.
Пробуємо цезальпінію в роботі. Вона дарує писанкам рожеві, коралові, теракотові відтінки, і що важливо - насичений червоний колір. В Україні немає такої рослини, яка здатна була б фарбувати яйце в червоне. Виключенням є марена кавказька, її відносно недавно почали вирощувати у нас.
Картини Олексія Коваля, написані емаллю, називають кодом нації, квінтесенцією усього, що ви бачили чи знаєте про Україну, природу, подорожі, життя. Теми для творів Олексій обирає позачасові. Через них можна відчути зв’язок поколінь. На виставці Олексія Коваля “Зустріч”, що триватиме у "Зеленій канапі" до 19 лютого, на вас чекатимуть нові твори майстра із серій “Україна”, “Пейзаж”, “Натюрморти” у техніках гарячої емалі, а також не бачені досі у Львові кольорові офорти художника.
"В традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами? Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка. Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками..." (Ірина Михалевич)
Складені шви: "Верхоплут подвійний (гуцульський)", "Навиване", "Верхоплут (верхошов)", "Ключовий шов (ключове шитво)", "Ключка", "Парована ключка", "Ріжки (шов ріжкатий)", "Штепування", "Кучерявий шов", "Шов «черв’ячок»".
1 лютого 1897-го, у містечку Новоархангельськ (сьогодні – Кіровоградська область) народився Євген Маланюк, письменник, публіцист, культуролог, літературний критик. У час Української революції служив в Армії УНР. «Євген Маланюк – письменник, який був «завжди – проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори в Америці. Повернувшись своїми книжками в Україну від початку незалежності, Маланюк став непримиренно критичним нашим сучасником, – пише культуролог Оксана Пахльовська у передмові до видання із циклу «Бронебійна публіцистика» – «Євген Маланюк «Малоросійство. Нариси з історії нашої культури».
В'єтнамський студент Чан Куок Кхань, який навчається на Факультеті хімії Львівського університету, взяв участь у телевізійному шоу "Голос країни", де заспівав романс "Скрипка грає" на слова Юрія Рибчинського. В'єтнамець вразив усіх своєю красивою українською...
Восьмирічна українка Марійка перемогла на міжнародному пісенному фестивалі “Eurokids” в Італії
Восьмирічна українка Марія Воловод Христодуліду посіла перше місце на міжнародному пісенному фестивалі “Eurokids”. Цього року фестиваль проходив у Італії, де брало участь 29 учасників з різних країн.
14 січня - день народження Євгена Гуцала
"Сьогодні важко сказати, коли я почав писати: здається, я писав завжди." (Євген Гуцало)
"Україна — це ти" - пісня Тіни Кароль та Миколи Бровченка про Україну (текст, ноти, відео)
"Моє ім’я — Батьківщина,
Лелеки легке крило.
Моє ім’я — Україна
І сонечка тепло.
Моє ім’я — Вишиванка,
Я — хрестик на полотні.
Моє ім’я — синє небо,
Я — сонях малий під ним."(Тіна Кароль, Микола Бровченко)
У святкові дні та канікули з'являється час хоча б трохи позайматися улюбленою справою: чи то пов'язати, чи то повишивати... Пропонуємо схеми вишивки хрестиком зимових мотивів та малюнки вишитих картинок на різдвяно-зимову тему.
Оксана Караванська - про моду для дітей
"Якщо людина багато читає, у неї формується гарна, багата мова. Слухати таку людину — насолода! Я почала читати десь у п’ять років. Взяла до рук велику старовинну книгу з красивими ілюстраціями, які любила подовгу розглядати, і вигукнула: «Дикі лебеді!». Це був Андерсен, видання 1935-го року. Відтоді читаю безперестанку. З книжок за короткий час можна познайомитися з неймовірними людьми, фантастичними історіями... Досвід, набутий людством упродовж багатьох століть, можна набути за лічені дні, а то й години, прочитавши «правильну» книжку". (Оксана Караванська)
У XIX столітті в центрі української науки опиняється етнографія. Як наслідок, постає низка чудових етнографічних збірок, праць і монографій про різні сторони народного життя і народної творчості. Тоді виходять у світ “Народные южнорусские песни” Амвросія Метлинського, 1854; “Вжинок рідного поля” Миколи Гатцука, 1857; “Старосветский бандуриста” Миколи Закревського, 1860, та багато інших праць. Яскравою подією тоді став і альбом Ольги Косач “Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки”. Він побачив світ 1876 року в Києві. На той час, коли вийшов альбом, не було видано жодної повної збірки української орнаментики.
"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври,
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста.
Скільки того молодого впало товариства!»..."(Йосип Струцюк)
Є олівець, є спокуса ним скористатися. Часто тоді, коли без нього можна цілком обійтися. Олівець заважає, забирає додатковий час і не зближує з традицією. Ставити помітки, зарубки і всілякі допоміжні деталі можна воском. Дивіться покроковий майстер-клас написання без олівця писанки з "Сонячної колекції" Ольги Косач (Олени Пчілки).
Як доречно вбратися на дискотеку, весілля, до школи, з чим носити вишиванку і як використовувати правильно аксесуари? Як додати шарму своєму образу і водночас почуватися невимушено? Чи мусять кольори торбинки та взуття бути ідентичними? Чи варто зловживати косметикою, якщо ти – дівчинка-підліток? На ці та інші дівочі запитання відомий модельєр Оксана Караванська дає відповіді у своїй «Стильній книжці для панянок». А водночас розповідає про цікавинки з історії моди та кумедні епізоди власного дитинства. Книжку проілюструвала Анастасія Стефурак.
Одним із видів старовинного мистецтва є нанизування. Виготовлення прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу відомо багатьом народам світу. Кілька тисячоліть тому, разом з появою скла, прийшли вони до нас із Стародавнього Єгипту та Індії. У старовинних похованнях знаходять скляне намисто та бісер різних кольорів, розмірів і форм. У нашій країні виготовлення прикрас з намиста та бісеру відоме з часів Київської Русі. Але найбільшого поширення здобули ці вироби наприкінці минулого та на початку нашого століття. Вузькими й широкими стрічками та комірцями з бісеру оздоблювали одяг та головні убори, прикрашали шию, голову, коси. Робили їх довгими і короткими, пласкими та об’ємними, суцільними й ажурними, з рівними й зубчастими краями, одно- й багатобарвними. Носили по одній прикрасі або по кілька водночас.
У шитті й вишиванні велике значення має оформлення виробу: обробка рубців та з’єднання окремих деталей. Колись одяг шили вручну з домотканого полотна та сукна. Рубці прикривали різними декоративними швами. Якщо полотно було вузьке, то його зшивали по пругу, впритул, рівними або скошеними стібками, пруговим швом. Місця з’єднання також прикрашали декоративними швами. Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Їх оформляють рубцями, торочками з ниток та петельок, зубцями, кольоровими смужками з інших тканин, шнурами тощо. Щоб вишитий виріб мав ошатний вигляд, його треба правильно випрати і випрасувати.
