Публікації за тегом: Art, workmanship, creation (мистецтво, творчість)

Вірші "Молитва за рідну мову", "Ми всі діти українські", "Молитва за рідну маму", "Ода до матері", "Моя мати", "Всі такі, як мама", "Наша мати", "Свято матері", "Святий Миколай над селом", "Вербиця".

Вірші "Ми є діти українські", "Слово української дитини", "Святий Миколай", "Лист до Святого Миколая", "Я сьогодні сам молився", "Я дитина українська", "Де Україна?", "На Ключі", "Був це сміливий князь — вояка", "Звав тебе народ ласкавим".

"Була хатка в долині.
У малій тій хатині
Жила мати старенька,
З нею доня маленька..."

(Марійка Підгірянка)

Вірші "Марш українських дітей", "Моя земелько", "Українка я маленька", "Маленькі наші ноги", "Україно!", "На чужині", "Молитва", "О, Мати Божа, о, райський цвіте".

Поезії Марійки Підгірянки про маму: "Мати", "Моя мама".

Вірші "Осінні дні", "Весняний ранок", "Вечір".

Поезії Марійки Підгірянки про природу: вірші "Калина", "Осінній настрій", "Осінній ранок", "Сніжок трясе", "Чорне - білим", "Зима наступає", "Дзвіночки дзвонять дрібно".

Естетичне виховання передбачає формування знань, інтересів, почуттів, оцінок, смаків, умінь, навичок і потреб, які потім реалізуються  дитиною в житті...

 

 

 

Іван Франко написав в передмові до збірки казок "Коли ще звірі говорили": "Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи." Читайте казочки Івана Франка: "Лисичка-черничка", "Вовк, Лисиця і Осел", "Старе добро забувається", "Як звірі правувалися з людьми", "Байка про байку", "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Вірші Марії Пригари про дітей: "Туп-туп", "Синичка", "Сварка", "Цокотухи", "У дворі", "Тайна", "Сестра і брат", "Новачок", "Сашко-шахтар", "Товариші", "Одна сім'я", 

Збірка віршів Марії Пригари про горобчика: "Горобчик-розбишака", "У дворі", "Хоч утікай", "Плаче мама", "Що робити?", "За море", "Сорока", "Що зробив шпак".

Вірші Марії Пригари про козаків: "Козацька дума", "Побратими", Ой повійте, вітри низовії, "Козаки", "Прадід".

 

 

 

 

 

 

 

Вірші Марії Пригари: "Тарасове слово", "Стоїть верба над кручею", "Ми з Дніпром тепер сусіди", "Сам з собою", "Приїхали внуки", "Нема спочинку", "Народження", "Уночі", "Дніпро шепоче".

"Жив собі жук,
На ім'я короїд.
Що в короїда
Було на обід?"

(Марія Пригара)

"Виходить з дому Гриць Комар
Гуляти після школи.
Ви ще таких, як цей школяр,
Не бачили ніколи.
Він зразу хлопчиків побив,
Дівчат смикнув за коси,
Котові лапку придушив —
«Нехай не ходить босий!»
І, налякавши всіх підряд,
Пішов гуляти в зоосад..."

(Марія Пригара)

"У хатині біля гаю,—
Чи давно, чи ні — не знаю,—
Не велика, не мала,
Катря-дівчинка жила.
Очі сині, брови русі,
Жовта стрічечка в косі.
Та чомусь ота Катруся
Не така була, як всі..."

(Марія Пригара)

Збірка віршів Марії Пригари про море: "Мати й син", "В океані", "Хижа рідня", "На пароплаві", "Буря".

У цьому підрозділі можна знайти як окремі твори Марії Пригари, так і тематичні добірки віршів поетеси: про дітей, про школу, про дівчат, про ліс, про звірят та птахів, про війну, про Дніпро та природу, про козаків-запорожців.