Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Григір Тютюнник, оповідання для дітей, Бушля"Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Вода в річці зробилася сірою та непривітною. Перестало виспівувати й витьохкувати птаство всяк на свій лад, лише дятел стукотів десь недалечко по корі всохлого дерева...." (Григір Тютюнник)

Григір Тютюнник, Біла мара, оповідання для дітей"Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як тільки над обрієм зажевріє велика досвітня зоря, вже Арсен на ногах. Почепить через плече стару шкіряну торбу з вареним зерном, що пахне кутею (рибі на принаду), убгає в кишеню круглу бляшану баночку з великими й малими рибальськими гачками, вудки в руки і — гайда до річки..." (Григір Тютюнник)

Григір Тютюнник. Дивак (оповідання для дітей)"На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга — річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому: "Гляди ж, сину, річкою не йди. Там ще лід молодий. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ..." (Григір Тютюнник)

Григір Тютюнник, коротка біографіяБлискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість сучасного читача Григір Тютюнник. Сьогодні  українську  художню  прозу  не  уявити  без  його  хай кількісно й не великої, але справді вагомої літературної спадщини.

Степан Васильченко. Приблуда. Із життя дитячого будинку. Оповідання для дітей. "...«Гу-гу! - трубить над ним вітер, бляхою гримить...- Гу-гу!..» А осінь угорі темні хмари над ним у отару зганяє, хмари дощем його січуть холодним, хмари дощем його поливають. А кругом його - смітник, кругом бур’яни сухі свистять, кругом дереза. І вікна биті в йому, перебиті, і дах латаний, перелатаний, і сам він увесь такий закурений, обідраний, сумний... «Гу-у!» - вітер над ним... Та - шелесь! - бур’янами, та брязь! - вікнами, та - гур-гур! - трухлими дверима. «Одчиняй!» - «А чого тобі, губатий?» - «Мчу із поля мале покотиполе... одчиняй!».... " (Степан Васильченко)

Володимир Винниченко. Гей, хто в лісі, обізвися. Оповідання для дітей. Малюнки Людмили Ільчинської"Зінь тихесенько-тихесенько відчиняє двері до горниці й з усієї сили зціплює щелепи, щоб двері не рипнули. Бо ці паскудні двері раз у раз так тонесенько та жалібно риплять, що мама неодмінно зараз же почує з кухні. А як почує, так і пошле бабцю подивитися. Ну, а тут нічого доброго вже не жди. Бабця, як тільки побачить Зіня біля святочного стола, то так жахнеться, неначе Зінь уже півпаски з'їв та поскоромився так, що й сам бозя його не обчистить...." (Володимир Винниченко)

Сергій Плачинда, оповідання, Серед степу широкого, Гілея"Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони «всихають», щезають, коли підходиш ближче... Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух..." (Сергій Плачинда)

Володимир Винниченко, Федько-халамидник, оповідання"Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцевії Усі діти як діти — граються, бавляться, тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці..." (Володимир Винниченко)

Володимир Винниченко. Кумедія з Костем. Оповідання для дітей. Малюнки Людмили Ільчинської"Діло вийшло так. Кость та ще троє хлопців - Данилко, Семенець та Микита - пасли товар на лугу. Хлопці - свій, а Кость - панський..."

(Володимир Винниченко)

Володимир Винниченко. Бабусин подарунок. Оповідання для дітей. Малюнки Людмили Ільчинської"Саме на клечання в гості з села приїхала бабуся. Від неї смачно пахло житнім хлібом, товстим полотном і ще чимсь, чого Васько ніяк не міг розібрати. Голова бабусі була замотана в велику хустку, а надворі аж горобці обливались потом. З-під тої величезної страшної хустки дивилось малесеньке, поморщене, як печена картоплина, та добре-добре личко..." (Володимир Винниченко)

Оповідання Володимира ВинниченкаЧитайте оповідання Володимира Винниченка: "Бабусин подарунок", "Кумедія з Костем", "Федько-халамидник", "Гей, хто в лісі, обізвися...", "Стелися, барвінку, низенько", "За Сибіром сонце сходить", "Гей, ти, бочечко", "Віють вітри, віють буйні".

Про бідного парубка і царівну, українська народна казка"Була собі в гаю хатка, а в тій хатці жила жінка з сином. Поля у них не було, бо кругом був гай густий, а хліб вони купували. Не стало в них хліба, то жінка й посилає свого сина по хліб..." (З української народної казки)

Яйце-райце, українська народна казка"Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця - давай вони зерном ділитися. .."  (З української народної казки)

Українськая народна казка, Кирило Кожум'яка, народний фольклор"Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього..."

(З української народної казки)

Кирило Кожум'яка, українська народна казка від Сашка Лірника, відео онлайнСлухайте українську народну казку "Кирило Кожум'яка", яку розповідає відомий казкар Сашко Лірник

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Печенізька облога Києва"Раз дізнались печеніги,
Що для бою час настав,
Що в Болгарії далекій
Забарився Святослав..."  (Олександр Олесь)

Антін Лотоцький, біографія, оповідання з народного переказуАнтін Лотоцький - талановитий письменник, журналіст, видавець, педагог та активний громадський діяч початку минулого століття. Але, на жаль, його твори не видавали, бо він був добровольцем у лавах Українських Січових Стрільців і воював за державність України. Тепер ми можемо по праву віддати шану цій мужній людині.

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Микита Кожум’яка"Убивши князя Святослава,
Печеніги раз у раз
Йдуть ордою на Вкраїну,
Раз у раз грабують нас..."

(Олександр Олесь)

 

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Ярослав Мудрий"Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престолі,
Ярослав розумний, сів.

Святополком окаянним
Все зруйноване було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село."

(Олександр Олесь)

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Княгиня Ольга"Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.

Чарівна сама, як ранок,
Задивилася на світ...
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт..."

(Олександр Олесь)


Всього:
1692
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 68
63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми