Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" - від спілкування і творчих зустрічей до великої книги 2018 року видавництвом AДЕФ-Книга було надруковано альбом :)"Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач". Перша презентація альбому відбулася 23 вересня в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках «Форуму видавців». Місце презентації було вибране не випадково, адже у фондах цієї бібліотеки зберігається оригінал книги.
Шовковиця – солодка, корисна, проганяє безсоння, зміцнює імунітет, рятує від втоми. А ще ця ягода добре фарбує писанки, відкриває літо. Особлива ягода. Для фарбування підійде чорна шовковиця. Багато зривати не треба, достатньо й однієї жмені. Шовковиця дає темні барви. Її можна поєднувати з іншими барвниками, накладати на жовте тло й отримувати зелені кольори. Та все ж, як на мене, шовковиця виглядає більш принадною, коли залишається на білому полотні сама самісінька...
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...
Музей історії села Хмельове, що на Кропивниччині, днями отримав у дарунок для формування постійно діючої виставки писанки, відтворені за мотивами писанок, які побутували 120 років тому серед наших краян.
"Дорогі і шановні мої друзі. До Пасхи Господньої лишаються два дні, навіть менше. Усі ми зараз заклопотані, бо ж і на служби Божі треба встигнути, і вдома поприбирати, і писанок нафарбувати та написати. Коли знайдете час для перепочинку, пропоную пройти коротку писанкову вікторину і перевірити власні знання про писанку та пасхальні традиції. На запитання можна відповідати гуртом, так буде ще цікавіше." (Ірина Михалевич)
"Писанки Слобожанщини відомі своїми незабутніми рослинними орнаментами. Часточку зразків писанок Харківщини можна знайти в каталозі С. К. Кульжинського, куди вони потрапили завдяки старанням професора Миколи Федоровича Сумцова. Ще більше зразків можна побачити в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова. Мені пощастило отримати в подарунок (спасибі майстрині Анні Гібській) альбом з фотографіями відтворених писанок музею. На його сторінках я і побачила цю дивовижну писанку. Її орнамент приваблює простою красою, а дрібні елементи, що надаються до письма всім без виключення, можуть не тільки додати вправності пальцям, а й надихнути на щось більше..." (Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка)
"Пишемо традиційну поліську писанку крок за кроком. Писанка має назву "Півонія з трав'янцями", походить з села Добротів, що на Чернігівщині. Перш ніж занурити писанку до першого барвника, потрібно нанести чимало ліній на біле тло шкаралупи. Найчастіше то і є основний масив роботи..." (Ірина Михалевич)
Символ "пшениця" на писанках - це символ Воскресіння Господа Нашого Іісуса Христа. Тож пишімо цей символ, зображуймо його частіше. Фарбувати писанку рослинними відварами цікаво, захоплююче, інтригуюче. Вони часто бувають натхненням у роботі. Готуємося, пробуємо, тренуємося, підбираємо такі барвники, які нас не розчарують. Фарбування писанок крок за кроком: засушена ромашка - і писанка жовта; цезальпінія (пару хвилин) - і писанка жовто-гаряча; цезальпінія (півгодини) - і писанка рожева, червона, коралова; морожені ягоди бузини (пару хвилин) - і писанка коричнева, вишнева; морожені ягоди бузини (хвилин 20) - і писанка чорна. Ромашка - цезальпінія - ягоди бузини - це один з можливих варіантів компонування натуральних барвників, компонування "що за чим". Не змішування. Під словом компонування я маю на увазі послідовність використання барвників у певному порядку. Не забуваємо про квасці - це активатор для багатьох природних барвників. Без дрібки цієї протрави не обійтися.
"Стогне Дніпр
Змиває кручі
І ковтає
Сльози
З Бучі
Тяжеліють
Кров‘ю
Хмари
Тягнуть
Потяги
Криваві
Вітер
Їх несе
Солоний
На ворожії
Кордони..."(Ірина Потапенко)
"Панове, сьогодні ми продовжуємо знайомити вас із діяльністю історико-просвітницького проекту «Бункер». Отож вашій увазі перший випуск цієї історичної рубрики. Що у початковій своїй частині повертає нас на 370 років у минуле та розповідає про битву під Корсунем, а у другій – переносить у зовсім недавні події ведучи мову про перший бій за Донецький аеропорт. Такі різні події, такі різні епохи. Що ж їх об’єднує? Все дуже просто. Спільним знаменником для них обох є бажання жити на своїй Богом даній землі, вільній, без примарних кайданів збоку так званих сусідів, що тільки й чекають, коли ми спіткнемося..." (Володимир Ухач)
"Друзі, повертаємось до нашої історико-просвітницького блогу. Отже, сьогодні на порядку денному десятий випуск історичної рубрики «Бункер», який переносить нас у далеке урочище Сандармох, що в Карелії, де з 1 по 4 листопада 1937 року зустріли свою смерть 1111 ворогів червоного режиму. Страшна таємниця цього урочища випливла на світ лише у 1997 році завдяки міжнародному товариству «Меморіал», котре провело розслідування та експедицію у ті місця, що дало змогу розкрити добре приховувану правду..." (Володимир Ухач)
"Панове, вашій увазі другий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер». Відзнятий та змонтований він був у червні 2018 року. Він розповідає вам про події, що відомі в історії України, як Чортківська Офензива. "А що це таке і з чим його їдять?" - запитаєте ви. І це не дивно, адже навіть не всі мешканці міста Чортків, що на Тернопільщині, зможуть вам розказати про цю подію. А ми постараємося, бо територіально наш проект знаходиться близько до епіцентру подій даної наступальної операції. Тож ми не могли оминути її своєю увагою..." (Володимир Ухач)
"Товариство, кипить робота над новими історичними проектами. А поки ми будемо знайомити вас із вже готовими роботами. Тож, вашій пильній увазі третій випуск історико-просвітницького проекту «Бункер». Чим він цікавий? Все дуже просто. Окрім подій, що відбулися 425 років тому, в далекому туманному, козацькому минулому. У випуску ми поговоримо також і про історичну персону, життя якої окутано мрякою загадковості. Пильній увазі всім фанатам історії – козацьке повстання під проводом Северина Наливайка, котре тривало з 1594-го по 1596 рік та було зумовлене спробою закріплення утримання у складі коронного війська козацьких підрозділів, а також визнання козацьких порядків..." (Володимир Ухач)
"Випуск чотири. Чим він цікавий? Все дуже просто, це проект, в якому повністю змінена концепція подання матеріалу в проекті «Бункер». Для заохочення глядача, котрий сприймає очима більше, аніж вухами, ми використали елементи ігрового кіно, поєднавши їх із історичними фактами, та таким чином намалювавши примарний образ події, що відбулася. Зразу зауважимо, що всі елементи ігрового кіно, що використані у ролику – це не точна реконструкція, а лише приємна картинка для того, щоб зробити випуск більш цікавим для сприймання глядачам. Отож «Постріл в обороні мільйонів». Назва, котра не одразу відкриває суть випуску, залишаючи після її прочитання більше таємниць, аніж відповідей. А мова піде про атентат, вчинений Миколою Лемиком, щодо начальника канцелярії консуляту СРСР у Львові Алєксєя Майлова." (Володимир Ухач)
"Товариство, минуло трохи днів у плідній роботі над новими проектами. Швидкоплинність часу поки що ніхто не відміняв. Та сьогодні ми хочемо розповісти вам про роботу над п’ятим випуском «Бункеру». Отож відмотаємо календар на цілий рік назад. Саме тоді ми зняли цей епізод. У ньому розповідається про подію, що слугувала утворенню Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Отож, Листопадовий чин – повстання організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною радою силами січових стрільців з метою встановлення Української Держави..." (Володимир Ухач)
"Вельмишановне товариство, після певної паузи ми продовжуємо висвітлювати для вас таємниці створення та прогресу у зйомках історико-просвітницького проєкту «Бункер». Тихими кроками ми зуміли добратися до сьомого випуску рубрики, котрий відкриває перед нами політичні баталії УНР, під час підписання Брест-Литовського мирного договору у 1918 році..." (Володимир Ухач)
"Товариство, сьогодні ми поговоримо про дев’ятий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер», що розповість нам про «Валуєвський циркуляр». Одну із вагомих заборон української мови. У коментарях можете написати скільки заборон пройшла наша мова за період свого існування..." (Володимир Ухач)
У боротьбі українського народу за незалежність і свободу нашої держави велику роль завжди відігравала література, зокрема полемічна, що широко розповсюджувалась у краї. Однак найбільшу моральну та естетичну насолоду отримував наш народ від історичних пісень та дум, що виконувались в усіх місцевостях України. Ці твори підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі від чужоземних нападників, возвеличували народних героїв.
Осип Назарук – публіцист, письменник, громадський діяч. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах… Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого “визволення” у 1939 році Львова, де він жив і творив на той час, книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я Осипа Назарука тоді зникло з літератури. Та нині письменник і його твори повертаються до читача.
У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок. Пізнаваймо нове разом з нами!
