До збірки дитячої поезії Уляни Кравченко увійшли вірші: "Заспів", "Проліски", "Веснівка", , "Квіти", "Хрущі", "Конвалії", "На Зелені Свята", "Лелії", "Квітка і гусінь", "Незабудка", "Кіточка", "Пташка в клітці", "Думка" ("Ой, скажи мені, струмочку), "Рідне гніздо", "Сирітська думка", "Моїй дитині", "Спокійно засни", "Співай дитино!", "Ти питаєшся, дитино", "Скажи, дитино, правду щиреньку", "Як сяють зорі на неба склоні", "Серденько чуттєм огрій", "Мамо, сипле, сипле сніг!", "Поспіши, дитино мила!", "Під Святий вечір", "Та зима така чудова", "Вітер завиває, гуляє по полю", "Як зима, цариця біла", "Рідний край", "Цей твій брат, моя дитино", "Ті старші наші сестри, побратими", "Ой ся землиця", "Думка" ("Хоч ти неначе в домовині"), "Думка" ("Як палають в темнім борі ягідки калини"), "Молись, дитино", "Боже!", "Мова без слів", "Розмова", "Клопоти Нусі", "Нуся при роботі", "З листу мами до Нусі", "Свідоцтво Нусі", "Нуся на феріях", "В гостині у Нусі".
«Безкінечний танок», «Бенкет для бездомків», «Босий коник», «Гойдання», «Де той дощ», «До осіннього дисточка», «Зорепад», «Квітчастий вірш», «Колискова», «Королювання», «Кущ чи дерево», «Маленький хвощик і великий хвощ», «Моднющі котики і моднющі киці», «Нехай послуха дядько грім», «Одне сонце», «Осінь», «Оце ще й так бува», «Паж весни», «Пасу метелики», «Півень», «Пізній пейзаж», «Прозора ніч», «Раптом зацвіла калина», «Сіре все», «Скільки», «Таке не повторяється», «Учора й сьогодні», «Це могло б бути», «Цієї ночі», «Ще літо», «Я хочу», «Як весна усіх будила» - такі дитячі поезії Галини Кирпи представлені у цій збірочці.
Збірка українських народних колядок для дітей та дбайливих батьків: "Ой, хто, хто Миколая любить", "Засівна", "Христос родився, Бог воплотився", "Ой, над Вифлеємом", "Бігла теличка із березнячка", "Колядин, колядин", "Коляд, коляд, колядниця", "Ой в ліску, в ліску листя на грабі", "Колядую-дую", "Пан господар, уставай з постелі", "Волик рогатий", "Ой коляда, колядиця", "Під дубиною під зеленою".
У цьому розділі знайдете вірші для дітей, що написали українські поети та поетеси:
Андрусяк Іван, Антонич Богдан-Ігор
Жарко Яків, Жиленко Ірина, Журлива Олена
Забашта Любов, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Завадович Роман
Лебедова Віра, Линник Андрій, Лепкий Богдан, Лоза Олена, Лучук Володимир, Лущевська Оксана
Нагорняк Володимир, Насипаний Віктор, Науменко Ольга, Нехода Іван
Олесь Олександр, Олійник Степан
Римар Галина, Репета Надія, Рильський Максим
Талалай Леонід, Терен Віктор, Тичина Павло, Токар Вероніка
Фалькович Григорій, Франко Іван
Хандожинська Юлія, Харченко Валентина, Хоросницька Марія, Храплива-Щур Леся
Чепурна Марія, Черінь Ганна, Чубач Ганна
Шаройко Василь, Шашкевич Маркіян, Шевченко Тарас, Шкрумеляк Юрко, Шовкошитний Володимир
"Як врятували горобця", "На долину біг бичок (за М. Наволочкінни)", "Гірські стрекалі", "Що за пташка?", "Бурундук", "Про курочку та півника", "Зайчик (за В. Гардзеєм)", "Художниця", Загадки - дитячі віршики Василя Шаройка, що увійшли до збірочки "Як врятували горобця".
"Телеграма", "Зимові яблука" (Загадка-недомовка), "Річка сховалась", "В зими є ягідка одна" (Загадка), "Щедра зима", "Летять із гірки санки", "Мете метелиця" (Спогад про літо), "Завиває завірюха", "Зима щедрує по дворах", "Походеньки лиса", "Відлига", "Проводи зими", "Два плюс два", "Новорічна пригода", "Крихта хліба", "Гість зими", "Зелений острів", "Ожеледиця", "Забіліли сніги", "Зимовий сад", "Морозко", "Солодкий сніг", "Зимові квіти", "Зима будує літо", "Співучий лід", "Тьохкає крига" - вірші про зиму від українського дитячого поета Анатолія Качана.
"Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біда-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті..."
(Ліна Костенко)
Іван Величковський — український поет, перекладач, теоретик віршування, найяскравіший представник українського бароко в поезії, автор двох рукописних книг «Зегар з полузегарком» і «Млеко од овці пастиру належноє».
"Ти життя моє перечорнобилив,
Заорав ти мою рідню.
Своїм чорним горбатим шнобелем —
Я виорююсь день по дню."(Іван Драч)
Іван Юхимович Коваленко – видатна особистість в історії української літератури та культури. Учитель, поет-шістдесятник, дисидент-політв’язень радянських часів.
Поезії Івана Коваленка про кохання - це розповідь про його щасливе кохання, що тривало більше піввіку:
"Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!" (Іван Коваленко)
"Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак..."(Іван Котляревський)
"Пливуть — аж вітри забурчали
І закрутили не шутя,
Завили різно, засвистали,
Нема Енеєві пуття!..."(Іван Котляревський)
Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки широко він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського, якому судилося започаткувати нову добу в українському письменстві. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет у 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».
"Господи, літа стебельце
всели до самітніх душ,
дай кожному звити кубельце,
і не поруш..."(Іван Малкович)
"Все у нас, бачиш, не так:
ранок долину залляв,
лісу сосновий їжак
сонце на спину узяв..."(Іван Малкович)
"Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»..."(Іван Малкович)
"Зварю кутю – хвала життю! –
Дружина вернеться з базару,
Я піднесу їй ту кутю
У парі з глечиком узвару.
«Христос рождається», – скажу.
Дружина згодиться зі мною
(Обоє перейшли межу
Так рясно вкриті сивиною)…"(Іван Низовий)
"Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!.."(Іван Франко)
"У садочку в холодочку
Гарна мати молода
Возить донечку в візочку,
Возить звільна і гойда."(Іван Франко)