Євген Дмитренко
МОГУТНІЙ ЗУБ
(щоб прочитати цей віршик, потрібно у виділених словах
замінити літери таким чином, щоб вийшло потрібне слово.
Наприклад: зуб — дуб)
 
|
Гілля, гілля, стовбур, луб*,
На поляні стояв ЗУБ.
А на ЗУБІ росла БІЛКА,
на якій зростала ГІЛКА.
|
|
|
 
|
А під ЗУБОМ — цілий рід:
Тато-ДРІТ та мама-ДРІТ.
Не любили ДРОТИ риб,
До смаку̀ їм краще ГРИП.
|
|
|
Біля ЗУБА стояв ДЕНЬ,
А на ДНЮ сидів олень.
А під ДНЕМ, була ГОРА,
ШИШКА в тій ГОРІ жила.
|
|
|
|
Як настала темна ПІЧ,
Звірі в лісі — віч-на-віч.
Ніченька була журлива,
Бо пустилась сильна СЛИВА.
|
|
|
А на ҐАНОК в височінь,
Промайнула чиясь ЛІНЬ
Чи то правда, чи то байка —
В небі пролітала ГАЙКА.
|
|
|
|
Та на щастя то, чи ні,
ГАЙКА МАКА на спині
Волочила як могла,
Та, на жаль, не втримала.
|
 |
|
Не летить більш МАК додому,
бо тепер на ЗУБІ тому —
Чи в знак долі, чи просто так,
посилився ще й і МАК.
|
|
| |
|
|
Луб*, лубок — внутрішня частина кори листяних дерев.
За матеріалами: https://arkush.net/
Читаймо також на "Малій Сторінці":
"Повторюй за мною:
«Люблю маму й тата!»
Не бійся, повторюй,
хоч раз, а хоч й два!
І той, що з тобою,
хай також з любов'ю,
голосно каже
ці важливі слова!.."
(Євген Дмитренко)
"Як тільки лунає «Врятуйте! Рятуй!»
за справу береться герой — Порятун.
Він всім допоможе і всіх порятує —
про кожну біду — одразу почує!
Живе Порятун не тут і не там!
Живе десь далеко? Чи може он там
під ліжком, на дереві, чи може у снах?
Живе Порятун у дитячих думках!..."(Євген Дмитренко)
Казковий світ Євгена Дмитренка
Одного разу Євген написав казку для двох своїх синів, в якій вони стали головними героями. Авторові (а головне — дітям) казка сподобалася... Так і розпочався його творчий шлях. Читаймо та слухаймо цікаві казочки Євгена Дмитренка.
