Євген Дмитренко. "Важливі слова" – перша збірка віршів для дітей


 

 

 

 

Євген Дмитренко

Важливі слова

Повторюй за мною:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»
Не бійся, повторюй,
хоч раз, а хоч й два!

І той, що з тобою,
хай також з любов'ю,
голосно каже
ці важливі слова!

І той, що позаду,
хай також завзято,
з душею, відверто:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»

І той, що жує,
хай також буркоче.
І хоч з повним ротом,
він зможе, як схоче!

А той, що мовчить...
як боїться сказати,
в думках хай шепоче:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»

І той, що в онлайні
чекає зв'язку,
хай з вами шепоче:
«МАМУ Й ТАТА ЛЮБЛЮ!»

 


* * *

 


Гра з пальчиками

Пальці склали в кулачок,
спить маленький хом'ячок.

Розгинаємо вказівний,
і середній також в стрій:
Вуха-вуха, пальчик-пальчик,
Виглядає з нірки зайчик.

Пальці знову в кулачок,
досі спить ще хом'ячок.

Товстий палець каже «Во!»,
щоби добре все було.
Вказівний вперед подав,
пальцями «піф-пав, піф-пав!»

Знову пальці в кулачок,
ще той соня хом'ячок.

Розгинаймо безіменний...
щось не так, чомусь не хоче.
Допоможе нам середній...
знову тяжко, якщо точно.
Без мізинчика – ніяк,
отакий він в нас хлопак!
Якщо троє пальців в бій,
Лиш тоді можливий стрій.
Товстий й вказівний у коло,
все «о'кей», тобто чудово!

Пальці знову в кулачок...
Прокидайся, хом'ячок.
Ось тобі долоня в пару –
разом гратися цікаво.

Якщо рученьки холодні,
тремо долонею по долоні:
Пальчики об пальчики,
скільки в купі зайчиків?

 

 

 

Малюнок Марії Ємельянової.

 

 

 

Десять кішок

Десять кішок йшло до хати,
Дев'ять з них — хотіло спати,
Вісім — дуже зголодніло,
Сім на припічку присіло,
Шестеро їжу шукали,
П'ятеро мишку впіймали,
Четверо вмивали личко,
Троє — попили водичку,
Двоє дуже посварились,
Лиш одна та й примостилась.

 


* * *

 


Спить маленьке кошеня
(безкінечний вірш)

... спить маленьке кошеня,
мур-мур-мур та няв-няв-няв.
М'яке ліжко, теплий дім,
бачить киця сон, в якім ...

 

 

* * *

 

 

Очі, мої очі

— Поглянь ти ліворуч!
— Ні, поглянь ти праворуч!
— Там кішка без хвоста!
— Там хвіст без кота!
— Який же то хвіст,
то ж звичайна змія!
— Яка ж то ще кішка,
то ж маленьке ягня!

— Поглянь-но туди!
— Ні, поглянь ти сюди!
— Там миша біжить!
— Там миша літає!
— Куди ж твоя мишка 
так швидко летить?
— Мабуть, до твоєї,
вона поспішає!

— Ну що там ліворуч?
— Та те, що й праворуч!
— Там також корова?
— Ні, здається бичок!
— Як в тебе бичок,
а в мене корова...
— То буде тичок у бочок
зовсім скоро!

— Ну що там ліворуч?
— Не бачу нічого!
— Нічого ліворуч?
— В цілому, нічого!
— Усе потемніло?
— Здається на довго!
— То нічого плутати
бика та корову!

 

 

 

 

 

 

Рано-вранці

Хто придумав рано-вранці,
швидко одягати штанці?
Одягнути я їх зміг —
тільки от навиворіт.

Ну і що тепер робити?
Як тепер мені ходити?
Якщо я іще і светр,
надів задом наперед!

 

 

* * *

 

 

Хочу до WS

По обіді, після школи,
повз дорожні перепони,
попід сонечком блідому,
батько з сином йшли додому.

На трамваї два квартали,
потім пішки метрів триста.
Як завжди, не поспішали,
розглядали красу міста!

— Тато, тато, в нас біда:
до вбиральні хочу я!
— Трішки синку почекай,
хай зупиниться трамвай!

— Тато, тато, більше не можу,
я сходжу під огорожу!
— Що ти, синку, тут не можна,
забагато перехожих.

— Катастрофа, що казати
більш не в змозі я чекати!
— Треба, синку, поспішати,
зовсім трішки ще до хати!

— Може я сходжу під кущик?
Бо ж фінал цей неминущий!
Чи за деревом сховаюсь?
Відчуваю, що дограюсь!

— Хто ж це ходить у кущі?
А на дереві кліщі!
Думай про щось інше, синку
нам ще йти одну зупинку!

— Ой-йой-йой, тату, без шансів,
секунд десять ще в запасі!
— Трішки, синку, потерпи,
ще недовго нам іти!

— Можеш більш не поспішати!
— Синку, ми вже біля хати!
— Тато, тут усе без слів,
я, на жаль, не дотерпів!

 

 

 

Painting by Lisi Martin

Painting by Lisi Martin.

Вірші люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 
Читаймо також на "Малій Сторінці":

Євген Дмитренко. Герой Порятун. Пожежа (віршована казка)"Як тільки лунає «Врятуйте! Рятуй!»
за справу береться герой — Порятун.
Він всім допоможе і всіх порятує —
про кожну біду — одразу почує!
Живе Порятун не тут і не там!
Живе десь далеко? Чи може он там
під ліжком, на дереві, чи може у снах?
Живе Порятун у дитячих думках!..."

(Євген Дмитренко)

 

 

Більше творів Євгена Дмитренка на нашому сайті:

Євген ДмитренкоОдного разу Євген написав казку для двох своїх синів, в якій вони стали головними героями. Авторові (а головне — дітям) казка сподобалася... Так і розпочався його творчий шлях. Читаймо та слухаймо цікаві казочки Євгена Дмитренка.


Останні коментарі до сторінки
«Євген Дмитренко. "Важливі слова" – перша збірка віршів для дітей»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми