"Благаєм небеса і світ увесь:
– Спиніть війну! Спиніть війну! – благаєм.
Важкий упав на плечі хрест.
Крізь жах і смерть свій шлях долаєм."(Ганна Максимович)
"Привітала літній день
Польова ромашка,
У небесну чисту синь
Полетіла пташка.
Цей чудовий літній день
Барвами чарує
І мелодії пісень
Щедро всім дарує."(Ганна Максимович)
"Я народилась і зростала на Опіллі, у мальовничому краї чудових лісів та зелених лук, цілющих джерел і гомінливих струмочків, чистих озер та річок; у милому для ока краї, де людина живе в гармонії з природою, де відчувається природна чистота води та повітря. В нашій родині завжди шанобливо ставились до природи та навчали дітей бачити і відчувати її красу. Це формувало мій світогляд. Тепер вивчаю історію культури України." (Ганна Максимович)
"В наше місто знов прийшла весна
І бурульки капають сльозами.
Кожний рік здивована Десна
Сонце зустрічає поряд з нами.
Скільки в неї є великих сил,
Щоб прибрати кучугури снігу,
Скрижанілий, панцирний настил
На шматки порвати у відлигу."
(Геннадій Деснянський)
"Від Донецька до Криму та Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона.
Там, де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив..."
(Геннадій Деснянський)
Гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля", створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить сьогодні могутньо й гордо – як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності. (Марія Загайкевич)
"Народе мій милий,
яка наша доля?
Важко нам вдається
відстояти волю.
Але ми всі разом,
як кулак єдиний,
будем захищати
неньку Україну..."(Григорій Донець)
"Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото."(Григорій Сковорода)
"Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум."(Григорій Сковорода)
"— Щось годинник, — каже тато, —
Раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати,
Мабуть, запилився..."(Грицько Бойко)
Поезії до Різдва Христового від Богдана-Ігоря Антонича зі збірки "Три перстені": "Різдво", "Коляда".
Представлені у цьому розділі "Пригоди української книжки" (1972) та "Щоденник школярки Мілочки" (1979) - збірки дитячих віршів від Ганни Черінь (справжнє прізвище – Галина Грибінська), відомої української письменниці, перекладача, авторки численних прозових і поетичних книг, дорожніх нарисів, гострих гумористично-сатиричних збірок і творів для найменших читачів. Її вірші і оповідання добре відомі маленьким читачам Америки та інших країн, де живуть українські родини. У різних країнах світу вийшли дитячі книжки письменниці, пройняті великою любов'ю авторки до України.
"Баба віхола", "Бабуся-Ягуся", "Березовий листочок", "Берізки по коліна у воді", "Білочка восени", "Бузиновий цар", "Вербові сережки", "Веселий дощ", "Вже брами літа замикає осінь", "Горобець із білою бородою", "Дзвенять у відрах крижані кружальця", "Дід Ревило", "Заячий карнавал", "Здивовані квіти", "Зелені дзьобики бруньок", "Зимові горобці", "Кобзар співав в пустелі Косаралу", "Кольорові миші", "Ліс на світанку", "Місяць уповні", "Мурашки думають про зиму", "Осінні хмари, сірі, як слони", "Перекинута шпаківня", "Перший пароплав", "Пісенька про космічного гостя", "Польові дзвіночки", "Пряля", "Синички на снігу", "Соловейко застудився", "Спинюся я і довго буду слухать", "Сунички", "Телеграма-блискавка", "Чародійне слово", "Усе моє, все зветься Україна" - вірші Ліни Костенко для дітей, представлені у цьому розділі.
Одним з імен, які є гордістю і окрасою нашої країни, є ім’я Олени Костівни Журливої (справжнє прізвище – Котова). Дивіться матеріал про життя поетеси та її ілюстровані твори.
Дитячий фольклор — це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі. До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: заклички, колискові пісні, забавлянки, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки.
До маминого свята - віршики Василя Грінчака, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Олександра Пархоменка, Степана Олійника, Дмитра Павличка, Віктора Кордуна, Андрія Малишка, Світлани Пасенюк та Валентини Ткаченко.
"Любов до пісні, до людини, до землі, що дала Андрію М'ястківському життя і прилучила до джерела поезії, позначається на всьому, що вийшло з-під пера поета. Прочитайте його вірші, й ви пройметеся красою навколишнього світу, зрозумієте мову трав і дерев, збагнете життя лісу й саду і ще більше пристанете серцем до всього живого й сущого." (Анатолій Костецький)
Вірші поета Григорія Фальковича викликають усмішки, смішки́, сміх та регіт. Він — людина з яскравим почуттям гумору.
Тож і наша розмова вийшла жартівлива.
— Чи варто забороняти якісь книжки?
— Варто забороняти найкращі книжки, щоб діти захотіли порушити заборону, добралися до них і прочитали.
— Як відрізнити гарну книжку від поганої ще до того, як її прочитаєш?
— Пильненько придивитися до тих знайомих, кому книжка подобається, а кому — ні. Якщо певну книжку уподобала гарна людина — то варто спробувати почитати…
У дитячій літературі немає жанрів, які б не підкорилися Григорію Бойку. Він натхненно створював все: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
