Геннадій Деснянський народився в 1961 році у м. Києві . Життя присвятив військовій службі. Багато зробив для початку формування сучасного Війська України. Звільнився з лав Збройних Сил у 1998 році в званні підполковника. В подальшому працював на керівних посадах у народному господарстві. Вірші почав писати в 2010 році як хобі. Поступово деякі вірші поета стали відомими всій Україні. Це "Україна, як рідная мати" і "Незалежність". Геннадій Деснянській не прагне до публічності. Окремі вірши мають дуже гостру соціальну і екологічну спрямованість. В 2017 році тимчасово виїхав до родичів у Канаду, до міста Квебек, звідки продовжує надсилати вірші.
--------------------
"Україна, як рідная мати", "Здивована Десна", "Півники на воротях", "Лунав на святі «Дзінгл бен»", "На всі мої Карпати", "Ми поряд росли із дитинства", "Ностальгія по дому" - поезії про рідний край від Геннадія Деснянського, українського поета з далекого Квебеку.
"В наше місто знов прийшла весна
І бурульки капають сльозами.
Кожний рік здивована Десна
Сонце зустрічає поряд з нами.
Скільки в неї є великих сил,
Щоб прибрати кучугури снігу,
Скрижанілий, панцирний настил
На шматки порвати у відлигу."
(Геннадій Деснянський)
"Вона працювала у Данії,
Але там поширився вірус.
З вимоги безпеки останньої
Є на ізоляцію примус..."(Геннадій Деснянський)
"За вікном біліє ковдра після ночі.
Без кінця цим милуватися бажаю.
Біле все аж засліпило мені очі.
Хтось іде о шостій ранку до трамваю."(Геннадій Деснянський)