Геннадій Деснянський. "У свідомість увірвалось щось нове" - добірка віршів про пандемію та карантин

Графіті художника Pøbel у норвезькому місті Bryne.

Арт-стріт художника Pøbel у норвезькому місті Bryne.

Геннадій Деснянський

Дискотека проходить у масках

Дискотека проходить у масках.
Додає романтичність ночей.
Виглядаємо ми, як у казках.
З таємничим горінням очей.

Ми танцюємо наче пірати.
Нас в атаку покличе діджей.
Королева нас кине за грати
За грабунок заможних людей.

Не впізнають обличчя знайомі.
Маска добре скриває мене.
Карантин припинили в районі,
А умовою бУло одне:

Танцювати там можна без пари.
Заборона на білий танок.
Сяють в небі над нами Стожари
І лунає з динаміків рок.

* * *

Ти не будеш літати на острів Балі

Забаганки твої стануть зовсім малі
І в чергову відпустку віднині
Ти не будеш літати на острів Балі,
А сидіти в своїй Україні.

Ти забудеш про звичний Канарський готель,
Як стюард піднесе тобі пиво.
Чорний хліб, макарони, проста карамель -
Дуже скоро це стане красиво.

Будеш жити як твій пересічний народ
І лежати в лікарні району.
Тобі з ліків дадуть чи зеленку, чи йод
І напхають у ковдру солому.

Ти не зможеш здолати закритий кордон
Де приватна лікарня у Берні.
Не потрапиш ні в цей не в майбутній сезон.
Кайфувати надії мізерні.

* * *

COVID-19 помер в твоїй хаті

Мені надійшло SMS до обіду:
"Чекайте о шостій візиту Ковіду."

Я дуже злякався в можливому факті,
Що хтось мої дані підгледів "В контакті".

Нарешті прийшов бородатий мужик.
Сказав, що усюди він вештатись звик.

"Скажу по секрету тобі й твоїй пані.
Я вчора приїхав до вас із Ухані.

Там річка, дерева, будиночки гарні.
Будують за тиждень великі лікарні.

У мене грошей закінчився запас
І я тимчасово пожив би у вас".

Велику ми маєм гостинності школу,
Тому запросили Ковіда до столу.

Там сало було і курчані крильцята.
Горілку він пив. Їв закуску завзято

І раптом від градусів швидко помер,
А потім за це дуже дякував мер,

"Тому що для знищення цього Ковіда
Зусиль було мало і війська і МІДА.

Вам влада надасть подарунки багаті.
COVID-19 помер в твоїй хаті"

І нишком йому розказати просив:
"Чого я такого Ковіду налив?"

Арт-стріт. Графіті на стіні. Кохання під час пандемії. Шотландське місто Глазго, Британія.

Арт-стріт. "Кохання під час пандемії". Шотландське місто Глазго, Британія.

Незвідана ласка

Я знаю нову, ще незвідану ласку,
Коли на коханій поправлю я маску.

Вона ж відповість мені лагідним взором
І присне на мене розбавленим хлором.

* * *

У віруса шанси примарні

Мені шістдесят з гаком років,
Але я працюю в Ай-Ті.
Онлайну не треба тих кроків,
Щоб пішки у офіс піти.

Ніхто на шляху не спитає:
"Чи є при собі документ?
Чого це дідусь тут гуляє
В такий небезпечний момент?".

В квартирі смаколики гарні.
Я їх з задоволенням їм.
У віруса шанси примарні
Підступно залізти в в мій дім.

* * *

В свідомість увірвалось щось нове

Якщо ти маєш велетенські вуха
Медичну маску вітер не зірве
І з силою повітряного руха
В свідомість увірвалось щось нове,

Що я в жінок не бачу рота й носа,
А тільки видно вираз їх очей.
Ось йде собі така світловолоса.
Стандарт міняє звичних нам речей.

І можуть ще мене оштрафувати
За спробу принародних залицянь.
Тож треба дезинфектор краще мати,
Ніж збитки від серцевих тих питань.

Графіті у Гонконзі.

Графіті у Гонконзі.

Обсервована

Вона працювала у Данії,
Але там поширився вірус.
З вимоги безпеки останньої
Є на ізоляцію примус.

Душа моя дуже знервована.
Про зустрічі навіть не мрію.
Кохана моя обсервована,
Бо влада жене пандемію.

Вона десь сидить в санаторії.
Гіркі там пігулки ковтає.
Такі зараз наші історії
У тих, хто проблему цю має.

* * *

Коли не поїде метро і трамвай

Коли люди впали в суцільну тугу
Радіти знайшов я причину.
Всі заздрять мені, що я маю вагу
Лишкову на час карантину.

Коли не поїде метро і трамвай.
Ходити доводиться пішки.
З відкладень калорії візьме бугай,
Бо жиру у нього є лишки,

А той, хто не їв кожний вечір торти,
Байдужий був до мармеладу
Тепер кілометра не може пройти.
Він вийшов з робочого ладу.

Тортики ;) Фото: EAST NEWS.

За матеріалами: ttp://www.poetryclub.com.ua/

На відео: коротко і цікаво - про коронавірус.

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Геннадій Деснянський. Поезії

"Від Донецька до Криму та Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона.
Там, де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив..."
(Геннадій Деснянський)

Читайте також на нашому сайті:

Вірші про здоров'я

"Ходить вірус по народах,
та й питається, сволота:
- Ой, чи живі, чи здорові
усі жертви вірусові?
Обізвався наш козак:
- Помирать мені ніяк.
Ми і живі, і здорові,
ми не жертви вірусові!"

(Сергій Вакарін)