Публікації за тегом: Василь Сухомлинський

Сортувати:    За датою    За назвою

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Наш куточок краси. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Навесні, перед закінченням першого класу, ми почали створювати Куток краси. Діти мріяли про нього давно. Він уявлявся нам тихим, затишним місцем, де незаймана краса природи доповнювалася б красою, створеною людськими руками. Мрія поривалася у майбутнє, ми думали про те, як з кожним роком у нашому кутку буде все більше рослин. Тут ми відпочиватимемо й працюватимемо, зустрічатимемо весну й прощатимемося з літом. Між шкільною садибою та заростями чагарника діти знайшли маленьку галявину, що межувала зі схилом яру, зарослим травою. Під час дощів тут збиралося багато вологи. Ми очистили галявину від бур’янів. Почали перетворювати її на зелені луки. Мрія надихнула дітей. Ми багато попрацювали, щоб перетворити галявинку на зелені луки. Довелося перенести з поля плиточки дерну, посадити їх та поливати. Діти з нетерпінням чекали дощу, щоб і він полив зелену травицю. Знайшли в лісі кілька паростків хмелю, пересадили їх на схил яру. На наше щастя, літо було вологим, і всі рослини добре прижилися..." (Василь Сухомлинський)

 

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Біля джерел життєвого ідеалу. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Я намагався уявити кожного з моїх вихованців дорослою людиною. Мене тривожили думки: яким громадянином, якою людиною ти станеш, малюк? Що ти принесеш суспільству, в чому буде твоя радість, чим ти захоплюватимешся і чим обурюватимешся, в чому знайдеш своє щастя, який слід залишиш на землі? Як учитель і вихователь я прагнув до того, щоб перекласти в юні серця моральні цінності, створені і завойовані людством протягом багатьох століть, — любов до Батьківщини і свободи, непримиренність до поневолення й гноблення людини людиною, готовність віддати свої сили і життя в ім’я високих ідеалів — щастя та свободи людей. Дуже важливо, щоб високі слова про Батьківщину її величні ідеали не перетворилася у свідомості наших вихованців на гучні, але пустопорожні фрази, щоб вони не знебарвилися, не злиняли, не стерлись від частого вживання..." (Василь Сухомлинський)

 

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Не можна жити і дня без тривоги про людину. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Життя переконує: якщо дитина тільки "споживає" радості, не видобуваючи їх працею, напругою духовних сил, його серце може стати холодним, черствим, байдужим. Величезною моральною силою, що облагороджує дітей, є творення добра для людей. Одна з виховних завдань нашої школи полягає в тому, щоб дитина серцем відчувала, що навколо нього є люди, які потребують допомоги, турботи, ласки, сердечності, участі. Найголовніше — щоб совість не дозволяла дітям проходити повз цих людей, щоб добро людині дитина дарувала не з бажання відзначитися перед іншими, а з безкорисливих спонукань. Джерело дитячої совісті, готовності робити добро для інших — це співпереживання тим людям, у яких на серці горе. Чуйність до духовного світу людини, здатність відгукуватися на чуже нещастя — з цього починається найвища людська радість, без якої неможлива моральна краса..." (Василь Сухомлинський)

 

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Праця, одухотворена благородними почуттями. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Праця стає великим вихователем, коли вона входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість, яка народжує зворушливу радість подолання труднощів, відкриває все нову й нову красу в навколишньому світі, пробуджує перше громадянське почуття — почуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини. Радість праці — могутня виховна сила. У роки дитинства кожна дитина має глибоко пережити це благородне почуття. Перша осінь шкільного життя. На ділянці старші школярі виділили для нас кілька десятків квадратних метрів землі. Ми розпушили ґрунт — праця ця звична для сільської дитини. Кажу малюкам: «Тут ми посіємо озиму пшеницю, зберемо зерно, змелемо його. Це буде наш перший хліб». Діти добре знають, що таке хліб, і прагнуть працювати, як їхні батьки і матері; разом з тим у справі, яку ми задумуємо, є щось романтичне, є елемент гри. Мрія про перший хліб надихає, допомагає долати труднощі. А труднощі чималі: діти носять маленькими кошиками перегній, змішують його з ґрунтом, риють канавки для рядків пшениці, відбирають по зернятку насіння. Сівба перетворюється на справжнє свято. Натхнення працею охоплює усіх дітей. Нива засіяна, та ніхто не йде додому. Хочеться мріяти..."

 

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Ланка сміливих і безстрашних. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Прийшла та пора фізичного І духовного розвитку моїх вихованців, коли дитяча енергія стала нестримно рватися назовні, виливаючись у дивні вчинки, які з першого погляду нічим не можна пояснити. На моїх очах відбувався якийсь стрибок, сором’язливі ставали відчайдушними, боязкі — сміливими і рішучими. Одного разу ми пішли в поле подивитись, як селяни і старші школярі скиртують солому. Хлопчиків і дівчаток зацікавило, як тракторист, прикріпивши до своєї машини товстий дріт, тягне на високий стіжок цілу копицю соломи. Дріт натягується, піднімаючись угору метрів на 15. Від скирти ми пішли до комбайна. І ось здалеку я бачу: хтось з хлопчиків, схопившись руками за дріт, підіймається все вище й вище. Подивився — немає Шури. Так, це він висить на 15-метровій висоті. Діти побачили Шуру, побігли до скирти, кричать від радості, кожному захотілося, мабуть, звідати насолоду від підйому на запаморочливу висоту. Я ледве дочекався, коли Шура з’їхав, як на санчатах, зі скирти. Не знав, що робити, — радіти щасливому завершенню незвичайної подорожі чи швидше піти з дітьми звідси..." (Василь Сухомлинський)

 

Педагогіка. Василь Сухомлинський. Ми прощаємося з літом. Стаття з книги Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства."Після закінчення 4-го класу всі мої діти — 16 хлопчиків і 15 дівчаток — перейшли до 5-го класу. 12 учнів з усіх предметів мали відмінні оцінки, педагогічна рада нагородила їх похвальними грамотами. 13 учнів мали добрі й відмінні оцінки. У 6 дітей були і «3», і «4», і «5». Найголовнішим успіхом своєї виховної роботи я вважав те, що діти пройшли школу людяності, навчилися відчувати людину, брати близько до серця її радості і прикрощі, жити серед людей, любити свою Батьківщину. Вони зрозуміли важливу роль праці, прекрасно опанували рідною мовою, навчилися спостерігати, думати, читати, писати, передавати думку словом. Я переконався, що навчити читати і писати дітей можна до 7-річного віку, тобто, по суті, до навчання у 1-му класі. Якщо цієї мети досягнуто, духовні сили дитини звільняються для думки й творчості..." (Василь Сухомлин)

 

Короткі оповідання та казочки Василя Сухомлинського для дітей, що складають збірку " Материне поле ":

Василь Сухомлинський, Материне поле, збірка оповідань та казок, читати та завантажити«Бо за морем — чужина»,  
«Висока гора до неба», 
«Загублені гроші».
«Запитав у бабусі», 
«Звичайна людина», 
«Людина з Гарячим Серцем», 
«Материне поле», 
«На другий рік», 
«Наталочка», 
«Не забувай про джерело», 
«Незнищенний камінь», 
«Перед Справедливим Суддею», 
«Прогаяний день», 
«Сім ножів», 
«Чому Сергійкові було соромно», 
«Чотири вітри і материнське горе», 
«Що буде, як зупиниться час»,
«Яблунька і літо», 
«Як народився Василько», 
«Як Федько відчув у собі людину».

 

Коротенькі оповідання та казки Василя Сухомлинського для дітей зі збірки «Не забувай про джерело»:  

Василь Сухомлинський, Не забувай про джерело, збірка оповідань та казок, читати та завантажити

«Бо я людина», 
«Віл і Садівник»,  
«Дві лопати», 
«Деркач і Кріт»,  
«Добре слово»,  
«Є ще одне найніжніше деревце», 
«Камінь»,  
«Кінь утік». 
«Ліхтарник», 
«Найкраща лінійка», 
«Не забувай про джерело». 
«Не загубив, а знайшов», 
«Невиховані й виховані», 
«По одному ковтку – найслабкішим», 
«Хай я буду Ваша, бабусю», 
«Хліб — то праця людська», 
«Хризантема й Цибулина», 
"Чорнобривці",
«Як заходить сонце», 
«Як Павлик списав у Зіни задачу». 
 

Короткі оповідання та казочки Василя Сухомлинського для дітей, що складають збірку "Хліб, труд і пісня":

Василь Сухомлинський, Хліб, труд і пісня, збірка оповідань та казок, читати та завантажити

"А пісня жива", 
"Батьків олівець", 
"Безсмертна мати", 
"Безсмертник", 
"Бо сонце -  єдине", 
"Борисова шпаківня",
"Важлива звістка", 
"Відломлена гілка", 
"Візьми ще одну квітку...", 
"Вічний блукалець", 
"Дерево для невідомого друга",  
"Дівчинка й Ромашка", 
"Дуб на дорозі", 
"Зозулина журба", 
"Іванова хата горить", 
"Камінь на межі", 
"Кожна людина повинна", 
"Колиска ",  
"Купа сміття", 
"Лижі й ковзани", 
"Любий синок", 
"Маленька лопатка", 
"Матвіїв дуб", 
"Материнське щастя",  
"Не варіть курчат", 
"Несміливий хлопчик", 
"Нові штани", 
"Огірки навколо колодязя", 
"П’ять дубів", 
"Поздоровляємо",  
"Про що думала Марійка", 
"Спляча Книга", 
"Суниці для Наталі ", 
"Сяйна Вершина і Кам’яниста Стежка",  
"Хліб, Труд і Пісня", 
"Хто найкращий майстер на землі", 
"Чекає своєї години", 
"Чи винен м’яч?",
"Чи можна перехитрити сонечко", 
"Чи настане ранок", 
"Чого заплакав Мишко", 
"Чого мати хвалить Миколу?", 
"Чотири аркуші золотого паперу",
"Щоб ти став кращий...", 
"Я хочу сказати своє слово...", 
"Яблуко в осінньому саду", 
"Як Наталочка в Лисиці купила хитринку", 
"Як Федько робив уроки". 
 

Оповідання та казки Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, збірка оповідань та казок, Щоб кіт мишку не впіймав, читати та завантажити"А хто ж вам казку розповідає, бабусю?", 
"Аби швидше почути дзвоник", 
"Біда заставляє вчитись", 
"Будеш із гнізда випадати?"
"Вогник у вікні", 
"Дивний мисливець", 
"Доброго Вам здоров’я, дідусю!", 
"Завтра я вилізу на найвище дерево", 
"Їжак і місяць", 
"Кмітливий скляр", 
"Коли заснуть зорі", 
"Комірчина для дідуся", 
"Конвалія в саду", 
"Корисний чи шкідливий?", 
"Кустар і Різець", 
"Кущ вовчих ягід", 
"Лисиччук-першокласник", 
"Найгарніша мама", 
"Не видно, бо ніч", 
"Пекучий сонячний зайчик", 
"Перший день", 
"Поле і Луки", 
"Прийшла мама", 
"Сидить Юрко на санчатах...", 
"Смітник",
"Соловей і Жук", 
"Сорока-білобока", 
"Спіть, мамо, спіть...", 
"Старий пень", 
"Суперечка двох книг", 
"Сьома дочка", 
"Тетянка усміхається", 
"Тихо, бабуся відпочиває", 
"Хто ж муруватиме печі?", 
"Чванькувата буква"
"Чого мама тепер плаче?", 
"Чого синичка плаче?", 
"Чого ти, Юрцю, плачеш?", 
"Чого це дідусь такий добрий сьогодні?"
"Чому сьогодні черствий хліб?", 
"Чорні руки", 
"Що найтяжче журавлям", 
"Щоб кіт мишку не впіймав", 
"Щоб не наколовся", 
"Як визволити джмеля?", 
"Як Джміль нагодував Бджолу", 
"Як Дівчинка образила Букваря", 
"Як їжачок піч змурував", 
"Як Метелик напився березового соку", 
"Як Ніна не злякалась гусака", 
"Як носили півника продавати", 
"Як Ріка розгнівалась на Дощик?", 
"Ялинка для горобчиків", 
"Ярок через дорогу".

 

Це збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.

Читайте оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Куди поспішали мурашки": 

Василь Сухомлинський, Куди поспішали мурашки, збірка оповідань та казок

"Акація і Бджола", 
"Бабусин борщ", 
"Бабуся і Петрик", 
"Бабуся Мотря й Андрійко",
"Білка і Добра Людина",
"Важко бути людиною",
"Верба над ставом", 
"Веселка в камінчикові",
"Вогнегривий коник", 
"Гудуть, а меду не приносять", 
"Джміль і Лілова Китиця", 
"Дивина",
"Дід Осінник", 
"Дуб під вікном", 
"Дуб-пастух", 
"Жайворонок і Сонце", 
"Зелене та рум’яне яблучка", 
"Золотокоса", 
"Котик і їжачок", 
"Куди поспішали мурашки", 
"Лисиччині ліхтарики", 
"Лялька під дощем", 
"Мама не любить смажених грибів", 
"Матері ніколи...", 
"Мати — єдина", 
"Мокра і суха сорочки", 
"Молоко ж чисте", 
"Навіщо півневі гребінець", 
"Найледачіший у світі Кіт", 
"Народження егоїста", 
"Ніч і біла сорочка", 
"Перепел і Кулик", 
"Перестелимо постіль дідусеві",
"Перший страх курчатка", 
"Півень проса накосив", 
"Покинуте кошеня", 
"Права й ліва рука", 
"Правда буває гірша за неправду", 
"Пролісок і жайворонок",
"Пшеничний Жайворонок", 
"Сніжинка й Сонце", 
"Соловейкове гніздо", 
"Соромно перед соловейком", 
"Сухар і Хліб", 
"Та й поклала кладочку", 
"Хлопчик і лопух", 
"Хто розмалював півника",
"Це, сину, моє поле...", 
"Що краще?", 
"Як Бджола стала золота", 
"Як вівчар білої вовни настриг", 
"Як діти раділи, а Ялинка плакала",
"Як Кіт рибу ловив", 
"Як Котові соромно стало",
"Як Микита став працьовитий", 
"Як Павучиха продавала павутиння", 
"Яке щастя?". 
 

Оповідання та казочки Василя Сухомлинського зі збірки "Пшеничний колосок" з ілюстраціями: 

Василь Сухомлинський, Пшеничний колосок, збірка оповідань та казок

"Врятував сонечко", 
"Де ночує водяна лілея", 
"Для чого півневі гребінець",
"Жаба, що співала по-журавлиному",
"Зайчик і горобина",
"Їжачок і світлячок", 
"Метелик",
"Осінь принесла золотисті стрічки", 
"Перший льодок",
"Пихатий півень", 
"Про що думала Марійка",
"Пшеничний колосок",
"Фіалка і бджілка", 
"Чому мама так хвалить?", 
"Шпак прилетів", 
"Що найсмачніше?", 
"Щоб метелик не поколовся", 
"Яблуко в осінньому саду", 
"Як бджілка знаходить квітку конвалії", 
"Як здивувався Мурко", 
"Як злякався Юрко", 
"Як кіт рибу ловив", 
"Як котові соромно стало", 
"Як метелик плавав у ставку", 
"Як Петрик розгнівався", 
"Як синичка будить мене".
 

Василь Сухомлинський, Камінь, казка для дітей"У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Кому ж іти за дровами, казка-оповідання для дітей"Край села живе вдова з трьома синами. Два сини вже дорослі юнаки, високі, ставні, славні, красиві. А третій - підліток Юрко - маленький, тоненький, мов очеретина. Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить - немовби сама до себе, але щоб і сини чули: "Холодно, діти. А дров немає... Кому ж за дровами йти?..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Флейта і вітер, казка для дітей"У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Два метелики, казка"Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить: "Мої крильця найкрасивіші, бо я схожий на білу хмаринку." А червоний метелик і собі хвалиться..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Велике і мале, казка"У корови Лиски народилось Телятко. Воно ще маленьке, але вже вибрикує. Припало Телятко до матері, напилось молока, й захотілось Теляткові погуляти. Пішло воно по двору, дивиться — сидить маленьке звірятко. Доторкнулось Телятко до маленького звірятка, а на ньому пух м’який-м’який, ще м’якший, ніж материнське вим’я. Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра - теля, прищулилось і сидить собі тихо-тихо..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Ласкавий вітер і холодний вітрюга, казка"У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Зайчик і місяць, казка"Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить: "Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Куди поспішали мурашки, казка-оповідання"На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка - горішок запашний і смачний...." (Василь Сухомлинський)


Всього:
102
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 3
1   2   3   4   5   6  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Школа    Казки    Діти    Оповідання    Виховання   
Топ-теми