Публікації за тегом: Езоп

"Заздрість не добро родить і зависному завжди шкодить..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

"... Перед ними лежало безмежне синє море.
—  Яке воно спокійне! — сказав товариш пастухові.— Анїнай-меншої хвильки.
—  Ба ні — воно дуже підступне! — мовив пастух.— Вгамувалося, бо, мабуть, знову хоче фініків." (Езоп)

 

 

 

 

"... Коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй, не танцюй — я вже більш не гратиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Отож, аби не накликати на себе біди та не накоїти лиха іншим, не треба братися не за свою справу."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"[...] Надяг він шапку та й пішов до свого поля, бо, ганяючись за орлом, забіг далеченько. А дійшовши, спинився, мов скам'янів. Стіна обвалилася, і найбільша купа груддя лежала саме там, де він сів обідати. Довго стояв хлібороб мовчки. Аж нарешті вигукнув:
—  Лиш тепер збагнув я, що робив орел! Він бачив стіну згори й вигадав отаку гру, аби відвести мене геть і врятувати мені життя. Орле, ти гідно відплатив за доброї Красно тобі дякую!"

(Езоп)

 

"... Отак часом люди доти дбають про інших, доки залежні від них, а потім забувають про свої обов'язки."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"[...] Так деякі люди через зажерливість втрачають і те, що мали."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Облиш курча, лисе! — загримів бог.— Йди собі геть, щоб не бачили тебе мої очі! Я хотів тобі вручити царство, бо мав тебе за розумного і сподівався, що віднині, коли тобі випадає така доля, ти покинеш свої давні звички. Ба ні! Який ти був, такий і лишився. Тож не бути тобі царем поміж звірів!"

(Езоп)

 

 

 

"[...] "Гей, хлопче! — крикнув подорожній. — Чи ти не знав, що тут сильна течія? Що тут може затягти навіть дорослого, не те що такого пуцьвірінка, як ти? Ну, чим ти думав? Захотілося скупатися, то ти одразу — плюх! — пірнув у воду, забувши про все на світі! Невже ж ти не подумав про свою бідолашну матір? А батько твій..." "Ти мені спершу допоможи вилізти! — перебив його хлопчик. — Урятуй мене, чоловіче, бо ще трохи — й мені кінець! А коли витягнеш мене, коли я стану на землю, тоді вже й виказуй. Тоді лай мене, скільки хочеш, і давай поради! А зараз дай мені за щось ухопитися. Це буде цінніше за всі слова на світі!"" (Езоп)

 

"... Хто навчив? Віслюкова доля навчила, леве.
Так уже ведеться, що біда одного стає наукою іншого."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"[...] Мчить олень, серце йому калатає із жаху, а в голові одна думка снується:
«Чому я не стояв нишком у винограднику? Він сховав мене від небезпеки, а я, невдячний, потоптав гостинність його й доброту, понівечив. От і караюсь по заслузі!»

Отак і деякі люди бувають покарані за те, що не цінують своїх благодійників."

(Езоп)

 

 

"[...] Отож водися завше з гарними й поважними птахами, а від поганих тікай подалі...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"Якось ворона, пролітаючи над господою, побачила на гаку під дахом шматок м'яса. «О, сьогодні добре пообідаю!» — зраділа вона. Вхопила м'ясо та й злетіла на високе дерево. А внизу саме пробігала лисиця й побачила ворону. «Еге, тут можна поживитися».
Підбігла лисиця до дерева, задерла голову й мовила улесливо:
—  Добридень, орле! Як ся маєш?
Ворона не відповіла, бо тримала в дзьобі м'ясо. Лисиця нітрохи не образилася, а співала далі..." 

(Езоп)

 

 

"... Спершу-потрудися, спробуй сам собі допомогти, а тоді вже клич мене. Бо як сам нічого не робиш — нема за чим когось кликати."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Моя хитрість на мені й окошилася. Коли б не пірнав у воду, не поважчали; б мої мішки, і я хутенько відніс би їх..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

" [...] —  Я маю дяку? — здивувався лелека.— Чи ти при своїх? Що ж ти мені таке зробив?
  —  Я дав тобі вийняти голову з мого рота! З вовчого рота! Чи бувало коли-небудь таке в світі?
Вовчисько розреготався й вистрибом побіг до свого лігва. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять."

(Езоп)

 

 

"... Я — Гєрмес! — прогримів   він. — Я  знаю,   яка   була   в   тебе мотика!  Я почув  твій плач  і  прийшов  тебе  випробувати. Бачу — ти поганий чоловік, бо хотів мене ошукати. Аби ти сказав правду, я подарував би тобі золоту мотику. Але тепер не матимеш і своєї. Це тобі плата за брехню..." (Езоп)

 

 

 

 

"...   Сказав,   щоб  я  ніколи  не  ходив   нікуди з приятелями, які в скруті кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру, бо друзі пізнаються в біді..." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Затямте, дітки: ніколи не шануватимуть того, хто каже одне, а робить інше. Бо судять про когось не за словами його, а за ділами." (Езоп)

 

 

 

 

 

 

 

"... Хіба можна втаїти те, що кожному видко з першого погляду?"

(Езоп)