Публікації за тегом: Війна

"Pinning shadows against walls.
Raise me up. Raise me up.
Feeling the breathing of fire blazes.
Raise me up. Raise me up.
Creeping frozen darkness up on me.
Warm me up. Warm me up.
Leading flames on my own.
Warm me up. Warm me up."

(Kurama)

 

"вулкани воєн
вирвані з глибин воєм 
наближаючись до твого дому
намагаються наблизити його теж
до дна
ціною спустошень пожеж 
багна 
дико
задля стискання горлечка 
яке розривається криком 
спротиву вибухів болю
їх вистачить світ затопити вволю..."

(Галина Мирослава)

 

"Welcome home, dear sunshine.
A gracious smile. Yes, I’m alive.
Welcome home, dear sunshine.
Deep in the sky. Yes, I’m alive.
Welcome home, dear sunshine.
Long absence. Yes, I’m alive...."

(Kurama)

 

 

"Where is the board?
Caissa is with me.
Art, only art.
Her ruthless breast can move.
Endless bombardment.
Without water and food.
Trapped or luring?
Playing chess..."

(Kurama)

 

 

"How many legs?
How many griefs?
I’ve thought over.
If I didn’t go.
How many angers?
How many tears?
I think over.
If I didn't go..."

(Kurama)

 

 

"“I like to see students.
So please turn on the cameras.
Please do not sleep.
Mine is also almost always on.”
“They understand where I am.
So, they have to get out of bed.”
Says a professor in a trench.
Where he dug deep with his hands."

(Kurama)

 

"У кожній квартирі,
Та у кожній хатині,
Чекають на день
у сонці та мирі.
У кожному місті,
У кожнім селі,
Вже є перемоги,
Великі й малі..."

(Маринка Українка)

 

 

"‘Orcs’ torture the land.
‘Orcs’ torture, but he’ll be back to.
‘Orcs’ torture the land."

(Kurama)

 

 

 

 

"Was it only blind bad luck?
Vanished. What does that mean?
Was it only blind bad luck?
Disappeared. What was that cause?
A father went out on an errand,
and didn't return.
In the village of Hurivshchyna.
She is waiting for her father..."

(Kurama)

 

"All that time we were praying."
Numerous ‘orcs’ checkpoints.
Passing through the horror.
"We thought those were our last minutes.
It was extremely scary.
But we were lucky." 

(Kurama)

 

 

"what to tell children 
what fairy tales to recite 
what songs to sing them 
what lullabies when the wind 
growls like a bear in the night?"

(Gabriel Rosenstock)

 

 

 

 

"‘Orcs’ tortured the land.
‘Orcs’ tortured, but he’s back to.
‘Orcs’ tortured the land..."

(Kurama)

 

 

 

 

 

 

"по червоному чорні хрести
їх нести
маки голі
на полі
хрестик-нулик
на землі застигає минуле
рукавом часу сльози зітри"

(Галина Мирослава)

 

 

"sun dies again 
in a crimson agony 
time repeats itself 
a thousand children are born 
in blood each day in Ukraine"

(Gabriel Rosenstock)

 

 

 

 

"Місто спить в камуфляжі, на вулицях люду катма,
В комендантську годину при тьмавім, безкровнім світчаді
Обіймаю тебе, обіймаю тебе, обійма...
Під чергові розряди сліпих іскандерів і градів.
Не вмикатиму світла — молюся, щоб сильне   крило 
Укривало цей дім та відводило натиск армади, 
Обіцяй мені вижити, як би у вас не гуло!
Обіцяю тобі обіймати... Тепер на заваді..."

(Домініка Дем)

 

"Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.
Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!"

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

 

"Є другиня і друг.
А ось вже нема...
І причина не сварка,
І не спір, не образа.
Причина одна...
Брат і сестра.
А ось вже нема...
І причина не розбрат,
Не незгода і розлад,
Причина страшна..."

(Alex Marti)

 

"Three evacuation buses entered, but only one returned.
From the front line town of Popasna, in eastern Ukraine's Donbas.
‘Orcs’ everyday advance a little further.
Food supplies in Popasna are expected to run out within a week.
Playing a key role in helping to evacuate people.
But five volunteer drivers and staff are either missing or captured..."

(Kurama)

 

 

"On a day.
On a cold day.
On a land.
On a snowy land.
Keep an eye.
Keep an eagle eye.
Call a name.
Call a dear name.
And wait.
And wait.
And wait.
Far away..."

(Kurama)

 

"Мій тато не повернеться додому... 
Він — ангел, і тепер — на небесах... 
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках. 
Ніколи не візьме мене на руки 
І пісню він уже не заспіва. 
Я вдячний долі за такого тата! 
Як жаль, що він тепер лиш спогляда..."

(Карина Гусельникова)