Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина шоста) - відео онлайн


 

Доброго дня, мої любі особи поза гендерною бінарністю, читачі та читачки.

Розпочати сьогоднішню добірку я хочу з назви кав’ярні в Чернівцях, де мені довелося бути півтора року тому на свій День народження.

 

Блог Ольги Шарко про мову. Смачно, а не жахачно (частина шоста)

 

Словник Бусла подає два визначення слова «мантулки»:

  1. Ласощі, солодощі.
  2. Різноманітний дрібний товар.

Ви вже знаєте, що я не споживаю рибу, тож у рецепті форелі з медом та горіхами від Тетяни Дани Юрович мене зацікавили пуцо-галушки.  Як пояснює сама пані Дана, це маленькі галушки, тож основа «пуцо-» може бути синонімічною до «міні-» (міні-галушки).  Я спробувала пошукати в словнику Бусла якісь спільнокореневі слова, та знайшла хіба що:

 пуцьверинок (експоненти – пуцьверінок, пуцьвірінок):

1) Безпере пташеня.

2) Маленька дитина.

 

Решта слів семи «щось маленьке чи зменшене» не мають:

– пуцувати – чистити (похідний віддієслівний іменник – пуцування);

– пуцувальник (фемінітивом, я так припускаю, буде пуцувальниця) – особа, яка займається пуцуванням;

– пуцьнути – швидко впасти; бухнутися.

 

 

До речі, досліджуючи вже черговий рецепт пані Тетяни, я прогледіла найголовніше – назву її ресторації «Кіфлик». Якщо ви відкриєте гугл-зображення, то побачите, що подекуди кіфлики скидаються на круасани, а подекуди на печиво «Цигарки».

Перше ж посилання в мережі Інтернет надає більш аніж вичерпну відповідь, тож цитую зі сайту mukachevo.net. 

«Кіфлик, чи кітлик – це закарпатське печиво у формі загнутої підківки посипаної цукром-пудрою. Робиться з різноманітними начинками – горіховою, маковою та з лекваром» (про леквар ми вже згадували в попередній частині з гомбовцям).

«Мініскульптура «Закарпатський кіфлик», дівчина Ілонка з кітликом, 42-а в Ужгороді. Звісно, що уособленням виробника кіфлика є жінка, а не чоловік. А сам кіфлик – символ Святого Мартина. Це тістечко у Франції називають «рожки Святого Мартина». Їх пекли у холодний період, коли вже робили леквар зі слив. У Франції робили каштанове варення й подавали до свята Святого Мартина. Тим більше, що у нас Святий Мартин визнавався у всіх регіонах Закарпаття, тому кіфлик зайшов", – розповів Шандор».

Доки готувала цю статтю, мене вже випередив Євген Клопотенко, опублікувавши відео-рецепт:

 


 

Мушу виправити пана Євгена – на першій хвилині він каже «наша головна задача», тоді як слід казати «наше головне завдання», бо задачі бувають математичні, фізичні, хімічні, з географії та ще якісь природничі, а от усе решта – то завдання.  Другий огріх пана Євгена – «ми знаходимося недалеко до Австро-Угорщини». Знаходяться речі, які загубилися. А Україна розташована неподалік від Австрії.

 

Ще пан Клопотенко запитував про множину слова «тісто»: «тіст»? «тістів»? Насправді ж воно існує лише в однині – у цьому можна пересвідчитися на Українському лінгвістичному порталі «Словники України». Тому доречніше буде казати «два різновиди тіста».

 

Словники України онлайн

 

Незглибимий канал Костянтина Грубича «Смачна країна» тішить нас черговим автентичним рецептом  – цього разу антипохмільним. Аби не бути голослівною, просто продублюю з інфобоксу під відео:
«Марія Ісак із Приборжавського, що у Закарпатті, продовжує нас дивувати своєю майстерністю. Цього разу вона показала майстер-клас із приготування традиційного закарпатського напою – дзями. Її інша місцева назва – поливка. У відкритих джерелах я знаходив дзяму винятково як першу страву, суп на бульйоні з додаванням оцту. Тут я побачив геть інше.

Унікальність приборжавської дзями у тому, що її готують з кислого молока і масла. Все! Трішки борошна, щоправда, додають для густини. Кажуть, що це перша допомога на другий день після перепою. А ще дзямою запивають усе, що з’їли на весіллі, а весілля закарпатські дуууже ситі».

 

 

Ми вже згадували чимало родичів дерунів: бобальки, картопляники, крумпленики, хешбрауни, бульб’яники та лежні. Цього разу я довідалася на каналі Ольги Салкай «Закарпатська Господиня» про синонім до назви дерунів – товшні.

 

 

Ну а чудовий синонім до словосполучення «ліниві вареники» – книглі. А окрім того, Наталія Машіка пояснила, що таке смажинка – найпростіша запрашка зі смаженої цибулі та сметани. Тут у пані Наталії вона ще й із паприкою.

 


 

А ще знайшлися родичі вараниць (або ж на італійський манір «шовкових хустинок») – паленята. Мабуть, така назва поширена в Закарпатті (конкретніше – Іршавщина), а «вараниці» – у Придніпров’ї. Однак одностайно не стверджую, бо я усе ж не діалектологиня та не пані історик мови. Ба більше, Костянтин Грубич роз’яснює, цитую:

«Закарпатці роблять паленята – порізані смужками чи квадратиками шматочки тіста – і солоними, і солодкими. Додають шкварки, цибулю, сир або горіхи із цукром. На будь-який смак.

Ми приготували із шкварками. В інтернеті ви знайдете різні рецепти. Я вам даю Василевий спосіб, «по-багатому». Тобто при замісі тіста води майже не потрібно, натомість яєць не шкодуйте. Краще домашніх» (примітка: у відео страву готує кулінарний ентузіаст Василь Бісьмак).

У коментарях під відео хтось із дописувачів додав, що в Хустському районі Закарпатської області паленята ще називають лелеками. Мабуть, відбулася та ж метафоризація страви, що й із ластівками.

Інший коментатор пожартував:

 

 

Тож довелося глянути в словнику Бусла, що ж то за паронім. Як виявилося, це горілка-сливовиця, ще її називають «слив’янка».

Проте найбільше мені припав до душі афоризм, який описує процес приготування цих шовкових хустинок: «Шлунку радість, голові морока, а людям – цікавість» wink

 

 

 

 

Раніше ми вже обговорювали паралельне вживання родів в іменниках, а ось раптом цю компанію поповнило й слово «гарбуз». Послухайте, як пані Тома Федоренко вживає в жіночому роді – «гарбуза сира» (на першій та чотирнадцятій хвилинах), а в родовому відмінку – «готуємо гарбузу» (на другій хвилині та далі). Канал, на якому працює пані Тамара, у Луцьку, тож, мабуть, це морфологічна ознака місцевої говірки. Хто діалектологи та діалектологині – виправте мене чи доповніть.

 

 

«Хтось любить сало, хтось любить юшку, а нам до смаку тільки галушки…» – зі слів композитора В’ячеслава Кукоби розпочинається екскурс в історію страви, яку, здавалося б, ми всі знаємо як облуплену. А от і ні.  Ось пані Катерина Іваненко інформує, цитую: «Залежно від способу їх формування, галушки були щипані, рвані або різані».

На шостій хвилині пані Катерина вживає слово «засмачувати». У попередній частині ми вже тлумачили паронім присмачувати, тепер глянемо в словнику Бусла й значення цього слова:

– засмачувати – додавати що-небудь до страви для поліпшення смаку, запаху тощо.

На сьомій хвилині звучить таке речення «Ось наше сальце вже і висмажилось»

– висмажуватися (доконаний вид – висмажитися) – витоплюватися, виділятися під час смаження (про жир).

– а «полтавські галушки» – це метафорична назва полтавських жінок. Не знаю, через яку подібність, адже узагальнено метафорою є перенесення назви з одного предмету на інший через схожість ознак, функцій чи властивостей.

Легенду про галушки слухайте за посиланням.

 

 

А як комусь потрібна пісня наприкінці сюжету – то ось вона:

 

 

 

 

Текст пісні взято тут:

 

 

ПОЛТАВСЬКІ ГАЛУШКИ

Слова: Анатолій Лихошвай    
Музика: Василь Якубович

     
Був я, друзі, у Тюмені -
Добрі ліплять там пельмені,
Та немає краще страви,
Як галушки у Полтаві.

Приспів:

Ой, галушечки-галушки, -
Нема в світі краще юшки:
І на салі, і в сметані,
І пшеничні, і гречані, -
Ось які!..
Полтавські галушки
.

Заїжджав я до Кавказу –
Там харчо – згориш відразу,
Аж в очах зірки світились,
Та галушечки все снились.

Приспів.

Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -
Вигляд в нього парубоцький;
Я ж здоров'ячко теж маю
І йому своє співаю.

Приспів.

Любі друзі, приїжджайте,
До Полтави завітайте;
Будемо вас ми частувати
І галушки подавати.

Приспів.

 

 

 

Ви знали, що метафорична назва баноша – «вічний двигун», адже навіть у невеликій кількості здатен наситити чимало людей? А ще, що ця загальна назва раніше була власною? Тепер знатимете: як свідчить легенда, Баношем звали ґазду, який цю страву випадково й зготував.

А ще у відео на дев’ятій пані Катерина вживає вислів «цибуля заходить в очі», тобто мається на увазі, що фітонциди, які випаровуються з цибулі при нарізанні, подразнюють слизову оболонку очей, від чого ті й сльозяться.

Не знаю, чи є цей вислів українським, чи це калька з російської мови, про всяк подаю. Хто може проконсультувати – прошу виловитися в коментарях.

Принагідно виправлю пані Катерину: вона послідовно каже «стане у нагоді», коли варто «стане в пригоді». 

 

 

 

 

Якщо цей матеріал став вам у пригоді – будь ласка, поширте його у своїх соцмережах. Також ви можете опублікувати його на вашому сайті за умови прямого посилання на першоджерело. А ще пишіть у коментарях побажання, зауваження чи запитання.

 

Завантажити статтю (doc.zip)

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Наочно про регістри, або як захистити диплом.

Матеріали надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки". 

 

 

 

Читайте також на нашому сайті:

 

"Доброго здоров’я, мої любі шанувальники й шанувальниці лінгвістичних смаколиків, а також особи поза гендерною бінарністю. Вислів із заголовку – із рекламної кампанії мережі супермаркетів ‘Billa’. Як ви вже здогадалися з «Принципів філолога»,  моє хобі – це куховарство (ну або ж кулінарія, до речі, наголос на третьому складі, хоча мало хто так вимовляє). Й інколи трапляється так, що в пошуках рецепту я знаходжу не лише нові варіанти подачі страви чи поєднання інгредієнтів, а ще й цілі лінгвістичні довідки.  Ось і вирішила зробити таку нестандартну добірку..." (Ольга Шарко)

 

Блог Ольги Шарко про мову. Смачно, а не жахачно (частина друга)Доброго здоров’я, мої любі читачки, читачі та особи поза гендерною бінарністю. Ви тепло зустріли першу добірку рецептів із колоритними назвами, тож відкриватимемо й надалі такі цікавинки.

 

 

 

 

 
 

Блог Ольги Шарко про мову. Смачно, а не жахачно-3 (відео онлайн)"Вітаю й здоров’я бажаю моїм любим читачам, читачкам та особам поза гендерною бінарністю. Лише б я вам не набридла зі своїми рецептами й колоритними назвами. Та все ж гадаю, що ви дізналися щось цікавеньке й корисне. Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо..." (Ольга Шарко)​

 

 

 
 

Блог Ольги Шарко про мову. Смачно, а не жахачно (частина четверта). Кулінарні рецепти, відео онлайн"Доброго здоров’ячка, мої дорогесенькі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю! Моя кулінарна розвідка набирає все більших обертів. Сподіваюся, вам зі мною теж цікаво. Вже за традицією вказую, що вислів «Смачно, а не жахачно» вигадала креативна команда української філії супермаркетів ‘Billa’. Перш ніж розпочати, маю велетенське й щире прохання до своєї аудиторії та гостей – будь ласка, підтримайте постачальників та постачальниць українськомовних рецептів своїми вподобайками, підписками та коментарями на Ютубі. Адже 307 переглядів та 17 лайків – то геть несерйозно для просування контенту, особливо в той час, коли всі боряться за українське слово..." (Ольга Шарко)

 

 

Блог Ольги Шарко про мову. Смачно, а не жахачно (частина п'ята). Кулінарні рецепти, відео онлайн"Здоровенькі були, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю. Остапа понесло… точніше, понесло Ольгу, тобто мене.  Вже п'ята частина рецептів буде, а вам усе не набридає. Традиційно нагадую, що вислів «Смачно, а не жахачно» вигадала креативна команда української філії супермаркетів ‘Billa’. Різдво до нас приходить, та навіть два Різдва, тож актуальними стануть рецепти на Святвечір..." (Ольга Шарко)

 

 

 

 
 

Блог Ольги Шарко. Ольга Шарко - киянка, перекладачка літературних творів, мовознавець.Майже тридцять років не стихають розмови про те, яка українська мова солов’їна та калинова. За останню п’ятирічку особливо акцентують на її збереженні й відродженні. Не заперечую, що варто заглядати у словник, аби поновити в пам’яті скарби тисячоліть. Проте як щодо сьогодення? Адже мова, яка не реагує на виклик часу й не відображає повною мірою сучасність – мертва мова. У цьому блозі я намагатимуся довести протилежне, збираючи випадки лексичного та словотвірного потенціалу української мови часів незалежності, зафіксовані у рекламі, фільмах та серіалах, піснях різноманітних виконавців, соцмережах та друкованих чи електронних виданнях.

 

Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови

Helga Sharko: "Шановні друзі, товариші, колеги та просто небайдужі люди - усі, хто чекав разом із нами. Глосарій нарешті опубліковано у вільному доступі. У файлі pdf можна здійснити пошук необхідного Вам слова." 
 
 
 

Ольга Шарко. Художні переклади.

Ольга Шарко - перекладачка літературних творів, мовознавець - народилася 13 квітня 1994 року в Києві. Закінчила з відзнакою у 2018 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Українська мова та література, іноземна мова». Того ж року посіла 1 місце у фінальному етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Двічі посідала третє місце в конкурсі художніх перекладів від Факультету іноземних мов ЦДПУ ім. Володимира Винниченка (2017, 2018 ).  Публікувалася в альманахах «Сполучник» (випуск 8 за 2013 рік) та «Стиль і переклад» (випуск 3 за 2016 рік, випуск 4 за 2017). Авторка «Глосарія типових та рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови».

Останні коментарі до сторінки
«Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина шоста) - відео онлайн»:
Сергій , 2021-02-19 20:56:51, #
Катя , 2021-02-20 11:54:15, #
Ольга Шарко , 2021-02-23 22:28:46, #
NNN , 2021-03-17 11:49:56, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 4     + Додати коментар
Топ-теми