Вірші про Тараса Григоровича Шевченка від поетів Рівненщини: "На іменини Тараса Шевченка" (Любов Пшенична), "Розковую оголені слова" (Богдан Столярчук), "Офорт 1860 року" (Микола Тимчак), "Пам’яті Шевченка" (Сергій Рачинець), "Міг би жити спокійно і мирно" (Вікторія Климентовська), "А в нього були очі сині" (Грицько Чубай), "Думи в казематі" (Олександр Богачук), "Автопортрет зі свічкою" (Лідія Рибенко), "Кобзар на Волині" (Любов Пшенична).
"Заходьте, братове,
заходьте в світлицю, братове –
Ми ще у житті не збиралися
разом ніколи.
Ударило в дзвони пророче Шевченкове слово,
Допоки вуста не поснули
і душі іще не схололи..."(Любов Пшенична)
"Розковую оголені слова
Впівголосу, уголос оглядаюсь,
Щоб хтось би не продав мене, бува,
І я щоб безневинно не розкаявсь,
Стривожений, по батьківській землі
Іду – у серці з думою Тараса..."(Богдан Столярчук)
"Втомлено схлипує свічка в обіймах руки,
Світло загусле стікає по скроні Тараса.
Знову позую хлопчиною через роки,
Через невитерту шибу прижовклого часу..."(Микола Тимчак)
"Народе мій, що встав з колін
І сяєш іменем Тараса,
Я чую голос твій, як дзвін,
Що непідвладний волі часу."(Сергій Рачинець)
"Міг би жити спокійно і мирно,
Малювати, складати пісні.
Тільки ж геній – це завжди безмірність,
І для нього всі рамки тісні..."(Вікторія Климентовська)
"А в нього були очі сині,
Наче небо Вкраїни бездонне.
І від горя вони потемніли,
Мов від бурі дніпровська вода..."(Грицько Чубай)
"... Сліпі печерні каземати,
Немов могили у стіні.
А там ,
У рідній стороні, -
Садок вишневий коло хати..."(Олександр Богачук)
"Пророк. Месія. Все це буде потім.
А поки що – свічадо і свіча.
Печалі присмерк в молодих очах
передчуттям грядущої скорботи..."(Лідія Рибенко)
"Волинь, Волинь... Невольниця і воля...
Осіння смута, картоплищ дими...
Здається, що оберігає доля
Його межи людцями і людьми..."(Любов Пшенична)
Класний сайт.Допоміг він мені еаписати есе.Дякую!