Богдан Столярчук
РОЗКОВУЮ ОГОЛЕНІ СЛОВА
Розковую оголені слова
Впівголосу, уголос оглядаюсь,
Щоб хтось би не продав мене, бува,
І я щоб безневинно не розкаявсь,
Стривожений, по батьківській землі
Іду – у серці з думою Тараса,
Розв’язую затягнуті вузли,
Нав’язані епохами і часом,
Але хода упевнена стає,
І музика троїста серце струнить,
Дивлюся, а мій день у дзвони б’є,
І жде свойого слова із трибуни.
За матеріалами: http://www.rdobd.com.ua/
Більше віршів про Тараса Шевченка читайте за посиланням:
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...