Любов Пшенична
НА ІМЕНИНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Заходьте, братове,
заходьте в світлицю, братове –
Ми ще у житті не збиралися
разом ніколи.
Ударило в дзвони пророче Шевченкове слово,
Допоки вуста не поснули
і душі іще не схололи...
Уся Україна зійшлася у світлій господі.
Плечем до плеча
приступає весь рід наш великий.
Невже аби тільки воскові свічки
запалити?
Заходьте, братове,
заходьте в світлицю, братове!
Не поминки нині.
Не поминки. Чуєте? Свято!
Нам вірить Шевченко.
Нас кличе довірливо Слово.
Вкраїно, дивись:
Воскресає барвінок хрещатий.
За матеріалами: http://www.rdobd.com.ua/
Більше віршів про Тараса Шевченка читайте за посиланням:
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...
Не вистачає дат після віршів