Гаптування (золотошвейництво) — це вишивання металевою золотою або срібного ниткою. Гаптування виникло на основі простої народної вишивки у зв’язку з появою панівних верств суспільства і їх побутом — природнім потягом до розкоші, а також до потреб церкви — прикрашати дорогими тканинами інтер’єр храмів (скатертини, покривала, плащаниці, рушники) та вишукано оздоблювати літургійне вбрання. Особливого розвитку золотошвейництво набуло в час Гетьманщини як в оздобленні вжиткових речей для інтер’єру, так жіночого та чоловічого, а насамперед, вбрання козацької старшини.
У шитті й вишиванні велике значення має оформлення виробу: обробка рубців та з’єднання окремих деталей. Колись одяг шили вручну з домотканого полотна та сукна. Рубці прикривали різними декоративними швами. Якщо полотно було вузьке, то його зшивали по пругу, впритул, рівними або скошеними стібками, пруговим швом. Місця з’єднання також прикрашали декоративними швами. Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Їх оформляють рубцями, торочками з ниток та петельок, зубцями, кольоровими смужками з інших тканин, шнурами тощо. Щоб вишитий виріб мав ошатний вигляд, його треба правильно випрати і випрасувати.
Назва «рушникові шви» походить від їх конкретного, багатовікового застосування та призначення — вишивання рослинних орнаментів на рушниках. Це нескладні рахункові шви в специфічно-комбінативному поєднанні між собою. Рушниковими швами виконують в основному рослинні орнаменти, що асоціюються із зображенням «Дерева життя», «Вазона» і найрізноманітніших квіткових композицій. Такі орнаменти нерідко поєднують в собі антропоморфні, зооморфні, орнітоморфні мотиви.
У добірці пропонуємо музику українскьких авторів та виконавців, на якій варто виховувати молоде покоління свідомих українців.
11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.
Вірші "Марш українських дітей", "Моя земелько", "Українка я маленька", "Маленькі наші ноги", "Україно!", "На чужині", "Молитва", "О, Мати Божа, о, райський цвіте".
Ірена Мадей – художниця декоративної кераміки, енергійна та життєдайна мисткиня, прекрасна жінка, яка має потужну силу творчої особистості. Народилася 6 серпня 1950 року у Львові. Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1972 році. 1978 року пані Ірена виїхала з родиною до Австралії. З 1980 року працювала у Сіднеї на керамічній фабриці та менеджером фабрики «Studio Anna Australia». Від 1982 року – реставратор Австралійського музею. Основні галузі – станкова та монументальна художня кераміка.
" У Вінниці на границі,
Під могилою над Бугом-рікою —
Там стояв Іван Богун вільницький
Під обителем-монастирем калмицьким..."(Українська народна дума)
"На татарських полях
Та на козацьких шляхах
То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють,
Не орли-чорнокрильці клекочуть,
Попід небесами літають,—
То ж сидить па могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандурі грає-виграває,
Голосно-жалібно співає..." (Українська народна дума)
У квітні 2017-го року відбудеться Болонський книжковий ярмарок. До списку відібраних ілюстраторів до експонування на виставці у Болоньї увійшли 75 ілюстраторів з 18 країн світу. Серед них вперше – роботи української художниці Анни Сарвіри. Болонська виставка ілюстрації відбувається щороку, починаючи з 1967-го. Мета цього конкурсу - представлення останніх трендів ілюстрації через нові імена художників.
Іван Володимирович Братко — майстер гончарного мистецтва, один з засновників чорнодимленоі кераміки, художник, скульптор, член НСМНМУ з 1994 року. Його твори можна знайти в приватних та національних колекціях Європи та США. Іван Братко понад 20 років живе в Америці (Livingston, New Jersey) і є власником великої арт-студії зі скульптури, має свою гончарну майстерню, займається малярством та скульптурою. У своїй художній студії пан Іван викладає основи скульптури (включаючи гончарство), малювання та живопису.
Іван Братко понад 20 років живе в Америці (Livingston, New Jersey) і є власником арт-студії зі скульптури, має свою гончарну майстерню, займається малярством та скульптурою. У своїй художній студії пан Іван викладає основи скульптури (включаючи гончарство), малювання та живопису.
До 200-ліття з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка: українські дітки з різних міст усього світу читають вірші Кобзаря в рамках акції "Мій подарунок для Тараса Шевченка"
На одному з українських телеканалів скоро презентують український анімаційний серіал за "Кобзарем" Тараса Шевченка. Автори мульт-серіалу впевнені в тому, що сучасній людині треба подавати Шевченка по-новому. В основі першої серії анімаційного серіалу - містичний вірш "За Байраком байрак" в стилі зомбі-хоррора. Всього в серіалі має бути 12 серій.
Українські народні думи: "Козак Голота", "Федор безродний, бездольний", "Сокіл і соколя", "Невольницький плач", "Двох братів-невольників пісня", "Маруся Богуславка", "Самійло Кішка", "Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі", "Отаман Матяш старий", "Три брати самарські", "Іван Богуславець", "Коваленко", "Смерть Корецького", "Вдова Сірчиха-Іваниха", "Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер", "Розмова Дніпра з Дунаєм", "Смерть козака бандуриста", "Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю", "Іван Богун", "Хмельницький та Барабаш", "Хмельницький і Василій молдавський" (Похід у Молдавію), "Перемога Корсунська", "Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка" (Про смерть Богдана Хмельницького), "Олексій Попович", "Буря на Чорному морі", "Проводи козака до війська", "Івась Удовиченко, Коновченко", "Повстання проти польських панів", "Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї" (Повстання після Білоцерківської угоди).
Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам'ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою. До розділу увійшли: пісні літературного походження, весільні пісні, родинно-побутові пісні, історичні пісні, стрілецькі пісні, коломийки, календарно-обрядові пісні (пісні зимового циклу: колядки та щедрівки, жниварські пісні, петрівки, русальні пісні, купальські, веснянки та гаївки), суспільно-побутові пісні (заробітчанські, наймитські, строкарські та робітничі пісні, бурлацькі пісні, рекрутські та солдатські пісні, кріпацькі пісні, чумацькі пісні, козацькі пісні).
«Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові присвячую цю збірку пісень». (Квітка Цісик)
Свій перший альбом українських пісень Квітка записала у 1980 році. Вона його назвала: "Квітка". Слухаємо...
Hа Стрітення Господнє, 15 лютого, українці починали писати писанки, які традиційно асоціюють з Великоднем...
Діяльність Українського товариства історії та культури Рівненської області сконцентрована не тільки на Волинському регіоні та Україні. Вона сягає інших країн Європи, зокрема Естонії, де налагоджені тісні стосунки з українськими патріотами. Представляємо Вам Тетяну Івушкіну, членкиню Рівненського Товариства, яка створила в Естонії унікальний український музей.
З радістю чекаємо юних художників до нас на уроки вільного живопису.
Наші викладачі допоможуть розкрити творчий потенціал вашої дитини.
