Полотно Тараса Григоровича Шевченка "Катерина", присвячене героїні з однойменної поеми.
На заняттях гуртка з бісероплетіння діти мають змогу показати усі свої творчі здібності, роблячи з бісеру навіть великі, грандіозні речі.
Творча студія "Безмежність" - це територія безмежної творчості для дорослих та дітей, найбільший вибір різноманітних майстер-класів у Києві. Завітавши сюди, ви маєте змогу відвідати різноманітні курси та уроки з живопису, велику кількість майстер-класів, що присвячені різним заняттям - навчитися валянню з шерсті та ліпки з полімерної глини, розпису речей, миловарінню,що таке квілінг та декупаж, скрапбукінг та мехенді, здобути навички з декору меблів, основ флористики, оригамі, мозаїки та багато іншого. Приємна, дружня атмосфера, що панує у студії, допоможе кожному у повній мірі відчути натхнення та впевненість у собі, повірити у свої сили. Під керівництвом досвідчених майстрів ви зможете оволодіти цікавими навичками та вміннями. А зручне розташування закладу та гнучкий графік забезпечать комфортні умови для відвідування уроків.
- Розпис футболок, кепок, сумок, рюкзачків.
- "Холодний батік".
- Вітражний розпис.
- Розпис кераміки (розпис тарілки).
- Розпис імбирного печива.
- Розпис хною - мехенді.
Іграшки:
- Ляльки-мотанки.
- М'яка іграшка з помпончиків.
- Іграшки зі шкарпеток.
- Створення кавової іграшки
- Валяння.Виготовлення прикрас:
- Брошка-котик.
- Виготовлення брошки з бісеру.
- Виготовлення сережок з бісеру.
- "Оригінальна прикраса на шию" (валяння).
- Квітка з фоамірану (заколка, брошка).
- Виготовлення обруча.
Запрошуємо Вас на захоплююче знайомство з мистецтвом миловаріння у нашій затишній творчій студії. Під час майстер-класу Ви зможете навчитися створювати ароматне мило власними руками. Можна самостійно обрати улюблені аромати та кольори, а за бажанням додати в мило масла, трави, скрабуючі елементи або декоративні блискітки. Ваше мило буде точно оригінальним і неповторним!
- Оригамі.
- Модульне оригамі.
- Квілінг.
- Святковий гофробукет з цукерок.
- Кавовий топіарій. Рамочка для фото.
- Ліпка з солоного тіста.
- Миловаріння.
- Виготовлення мила-мочалки.
- Виготовлення свічки.
- Кольорові пляшечки
- Виготовлення бомбочок для ванни.
- Виготовлення сумок з фетру.
- Майстер-класи на День народження.
- Полімерна глина. Декор чашки, ложки, брелок, брошка, прикраси.
- Керамічна флористика ("холодний фарфор").
- Ліпка з глини. Керамопласт.
Завітайте та пориньте в творчу атмосферу живопису, навіть якщо ніколи не намагалися малювати. Це під силу кожному! Отримаєте гарний досвід та творчий настрій.
Міжнародні критики мистецтва називають Олесю Джураєву «яскравим представником української сучасної графічної школи». Попит та інтерес до робіт авторки на світовій арені постійно зростає – виставки художниці проходять у США, Мексиці, Аргентині, Австралії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Бельгії та інших країнах. «Олеся Джураєва – мабуть, єдиний український представник станкової графіки нового покоління, визнаний далеко за межами України. Її роботи друкують в іменитих каталогах та журналах, виставляють у кращих світових галереях. Вона – учасниця і переможець багатьох міжнародних конкурсів графічних робіт. Її твори нагадують візуальний щоденник життя». (Дмитро Палієнко)
Марина Куц – художниця, скульпторка, дизайнерка, ілюстраторка. Закінчила Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну. З березня 2008 року дотепер пані Марина тримає творчу майстерню у Києві, займається творчою роботою у сфері дизайну одягу, живопису, скульптури. Окрім того, пані Марина займається й викладацькою діяльністю; співпрацює з Національним банком України в сфері дизайну пам'ятних монет. Запрошуємо наших читачів до кількох залів онлайн-галереї прекрасних творів відомої художниці Марини Куц.
"Чи може глина співати? Барвистим квітковим орнаментом славиться Опішня на Полтавщині. Зустріч з мистецтвом опішнянських майстрів — це хвилююча подія. М'які, плавні лінії макітри, барильця, баклаги, куманця, миски, глечика ввібрали невичерпну фантазію гончарів. Соковитий розпис надає виробам святковості. Сама розкішна полтавська природа з її яскравими барвами відображена в радісному опішнянському розписі. Це жовтогарячі соняшники, квітучі мальви, тюльпани, важкі грона винограду, кетяги калини, а серед цього буяння трав і квітів — розкішні птахи, фантастичні риби. Це несе відбиток винахідливості, уміння майстра. Розпис виконують вільно, від руки, що надає роботам щирості, безпосередності..." (Тетяна Кара-Васильєва)
Складені шви: "Верхоплут подвійний (гуцульський)", "Навиване", "Верхоплут (верхошов)", "Ключовий шов (ключове шитво)", "Ключка", "Парована ключка", "Ріжки (шов ріжкатий)", "Штепування", "Кучерявий шов", "Шов «черв’ячок»".
Півхрестиком вишивають роздільні лінії та покрайниці в стрічкових орнаментах. Його використовують як з’єднувальний та оздоблювальний шов.
Традиція вишивання бісером бере початок з давньоруського мистецтва гаптування та шиття перлами. У ХІХ - ХХ ст. вишивкою бісером оздоблювали переважно головні убори, стрічкові ґердани та крайки. Дрібні скляні коралини подекуди використовували також у вишивці одягу.
Вишивання з дитинства розвиває у людини уяву, художній смак, творчу активність, виховує розуміння краси, допитливість, працьовитість, посидючість, охайність.
"Стебнівку" застосовують для рубцювання, зубцюван-ня, виконання покрайниць в стрічкових орнаментах, поєднують із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання. Стебнівкою виконують орнаментальні мотиви та основні орнаменти. В такому випадку стібки накладаються не по прямій лінії, а за лінією орнаментального мотиву.
Гаптування (золотошвейництво) — це вишивання металевою золотою або срібного ниткою. Гаптування виникло на основі простої народної вишивки у зв’язку з появою панівних верств суспільства і їх побутом — природнім потягом до розкоші, а також до потреб церкви — прикрашати дорогими тканинами інтер’єр храмів (скатертини, покривала, плащаниці, рушники) та вишукано оздоблювати літургійне вбрання. Особливого розвитку золотошвейництво набуло в час Гетьманщини як в оздобленні вжиткових речей для інтер’єру, так жіночого та чоловічого, а насамперед, вбрання козацької старшини.
У шитті й вишиванні велике значення має оформлення виробу: обробка рубців та з’єднання окремих деталей. Колись одяг шили вручну з домотканого полотна та сукна. Рубці прикривали різними декоративними швами. Якщо полотно було вузьке, то його зшивали по пругу, впритул, рівними або скошеними стібками, пруговим швом. Місця з’єднання також прикрашали декоративними швами. Кожна пошита або вишита річ потребує відповідного оформлення. Особливо це стосується обробки країв. Їх оформляють рубцями, торочками з ниток та петельок, зубцями, кольоровими смужками з інших тканин, шнурами тощо. Щоб вишитий виріб мав ошатний вигляд, його треба правильно випрати і випрасувати.
Назва «рушникові шви» походить від їх конкретного, багатовікового застосування та призначення — вишивання рослинних орнаментів на рушниках. Це нескладні рахункові шви в специфічно-комбінативному поєднанні між собою. Рушниковими швами виконують в основному рослинні орнаменти, що асоціюються із зображенням «Дерева життя», «Вазона» і найрізноманітніших квіткових композицій. Такі орнаменти нерідко поєднують в собі антропоморфні, зооморфні, орнітоморфні мотиви.
