"З перших днів життя "Школи радості" я прагнув внести в колектив дух сімейної сердечності, задушевності, чуйності, взаємної довіри, допомоги. У вересні - день народження трьох дітей: Віті, Валі, Колі. Ми всім колективом відзначали його: в шкільній їдальні пекли пиріг, дарували іменинникам малюнки, книги. Я з подивом дізнався, що в родині Коли ніколи не відзначали дня народження ні дітей, ні батьків. Це був перший свято в житті хлопчика. Увага товаришів схвилювало дитину. У роки дитинства кожна людина вимагає участі, ласки. Якщо дитина виростає в обстановці безсердечності, він стає байдужим до добра і краси. Школа не може в повній мірі замінити сім'ю і особливо мати, але якщо дитина позбавлена у родині ласки, сердечності, турботи - ми, вихователі, повинні бути особливо уважні до нього..." (Василь Сухомлинський)
Друзі, вас вітає численна команда видавництва «Ранок»! Ми раді запропонувати високоякісну навчальну та дитячу літературу, створену провідними фахівцями своєї справи. Крім друкованої продукції, видавництво «Ранок» випускає книги і в електронному вигляді. Ми пишаємося співпрацею з відомими видавництвами Європи і Америки, а партнерство з голлівудськими студіями The Walt Disney Company і Pixar Animation Studios — приємний бонус у вигляді прекрасних дитячих ігор та книг. Педагоги України вважають наші книги найкращими, а багато бібліотек мають у своєму арсеналі весь асортимент дитячої літератури та навчально-методичних посібників для учнів та вчителів. Як лідер серед вітчизняних видавців, «Ранок» увійшов до Європейської асоціації видавців навчальної літератури і є наразі єдиним представником України! Ми пишаємось, що протягом багатьох років видавництво отримує безліч нагород і премій. «Ранок» — це величезний простір для розумних і талановитих людей, одним словом, для всіх вас! Тож, єднаймося, друзі!
"Залишився місяць до того дня, коли мої вихованці стануть учнями. Наближався чудовий місяць літа - серпень. У спекотні липневі дні діти приходили в школу рано вранці і у передвечір’я. Декому далеко було йти додому обідати, тому діти залишалися обідати в шкільній їдальні. У мене зародилася думка: нехай з місяць поживуть малюки не вдома, а десь в саду, на березі ставка. Місце облюбували поруч зі ставком; в заростях дерев старші школяри допомогли нам спорудити кілька куренів - в таких куренях ціле літо живуть сторожа баштанів. В курені наклали соломи, зробили столики для малювання. До наших куренів прилягав великий сад. Садовод дозволив: сад буде головним місцем нашого відпочинку. Поруч з куренями побудували кухню, сільський голова дав нам продукти, призначив кухаря. Батько Сані спорудив купальню, поруч з нею стояв моторний човен, побачивши який у хлопців спалахували очі. Почалося життя нашого колективу в Саду здоров'я - так назвали наше житло і місце відпочинку батьки дітей..." (Василь Сухомлинський)
"Світ чекає на відкриття" - пізнавальні мультики та розмальовки (частина друга, серії 8 - 14)
"Світ чекає на відкриття" - цікаві пізнавальні мультфільми для дітей та дорослих. Дивіться серії про компас, лампу, олівець, сопілку, телескоп, фотографію і цеглу. Також - фарбуйте цікаві розмальовки :)
"Закінчувалося життя нашої «Школи радості». Скоро мої вихованці стануть учнями,— від цієї думки мені було і радісно і тривожно. Радісно від того, що не один ще рік вестиму своїх малюків стежиною життя, праці й пізнання, що за рік мої малюки зміцніли, загоріли.
Коли скінчилися дні нашого перебування в «Школі радості», я подумки порівняв, якими були Володя, Катя, Саня, Толя, Варя, Кость рік тому і якими стали тепер. Були бліді, кволі, із синіми жилками під очима. А тепер усі рум’яні, загорілі; про таких дітей кажуть: кров з молоком. Радісно було й від того, що без задушного класу, без дошки й крейди, без невиразних малюнків і розрізних літер діти піднялися на першу сходинку пізнання — навчилися читати й писати. Тепер їм буде незрівнянно легше, ніж тому, для кого ця сходинка починається з прямокутної рамки класної дошки..." (Василь Сухомлинський)
"Тихим сонячним ранком в останній день серпня 1952 року на зелену галявину перед шкільним будинком прийшли всі школярі, вчителі, батьки. Цей урочистий день, що передує початку навчального року, вже давно став у нас традиційним святом школи і книжки. Особливо хвилюючим було свято цього ранку. Як землепроходець, що вирушає в далекі, невідомі землі, дивиться в очі своїх супутників і товаришів, так і я вдивлявся в очі моїх малюків. Ось вони стоять — 16 хлопчиків і 15 дівчаток. Разом з дітьми прийшли батьки, багато хто з бабусь І дідусів. Ось матері Колі і Толі. На плече Галі поклала руку мачуха, і дівчинка не насупилася, як це було рік тому. Всі поздоровляють нас, бажають доброї путі. Десятикласники підходять до малюків, вручають кожному пам’ятний дарунок — книжку а написом; «Доброї путі тобі, маленький друже. Бережи цю книжку. Нехай вона все життя нагадує тобі про свято школи, про день, коли ти став учнем. Нехай завжди зберігається в бібліотеці твоєї сім'ї». Минули роки, мої вихованці стали дорослими людьми, і кожний з них береже цю книжку як святиню, як безцінну пам'ять про золоте дитинство..." (Василь Сухомлинський)
"Я не боюсь ще й ще раз повторювати: турбота про здоров’я — це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать іхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи й тривоги про дітей протягом перших 4 років навчання, то добра половина їх — про здоров’я. Турбота про здоров’я неможлива без постійного зв’язку із сім’єю. Переважна більшість бесід з батьками, особливо в перші 2 роки навчання дітей у школі — це бесіда про здоров’я малюків. Я пояснював батькам, що їхнім дітям не задаватимуть домашніх завдань. Правила й визначення діти запам’ятовуватимуть (заучуватимуть) на уроці. Дома учням треба виконувати головним чином вправи, мета яких — сприяти глибокому осмисленню матеріалу..." (Василь Сухомлинський)
Марина Павленко. "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (повість для дітей) - слухати
Гадаєш, казки — то тільки дитячі баєчки і чудес на світі не буває? Але якщо над красенем однокласником висить родове прокляття, якщо тебе домучили нічні жахіття сусідської квартири, якщо тітоньку треба рятувати від її ж власного весілля, а старовинна шафа перетворюється на машину часу, і про все це навіть не здогадуються такі розумні батьки, — ти ніде інде, як у казці. Справжнісінькій сучасній казці, щасливий кінець якої мусиш дописати самостійно...
"Дуже важливо, щоб дивовижний світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточував дітей до школи, не закрився перед дитиною класними дверима. Навчання в перші місяці і роки шкільного життя не повинно перетворитися в єдиний вид діяльності. Дитина лише тоді полюбить школу, коли вчителі щедро відкриють перед ним ті ж радості, які були у нього раніше. Разом з тим навчання не можна пристосовувати до радощів, навмисне полегшувати його тільки для того, щоб дитині не було нудно. Поволі дитину треба готувати до найголовнішої справи свого життя - до серйозної, наполегливої праці, яка неможлива без напруження думки. Важливу виховну задачу я бачив в тому, щоб поступово прищеплювати дітям навички напруженої, творчої розумової праці. Дитина повинна вміти відволікатися від навколишньої дійсності в даний момент, щоб розумові зусилля спрямувати на досягнення мети, поставленої учителем або самим собою..." (Василь Сухомлинський)
Марина Павленко. Повість "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (розділи 1 - 30)
Читайте, завантажуйте та слухайте розділи від 1 по 30 повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".
Читайте, завантажуйте та слухайте заключну частину повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (розділи 31 - 61).
"Проста арифметика", "Все не так", "Справжні подруги", "Хвостата мова", "Спішу додому", "Вірш без кінця", "Батьки-«чомучки»", "Шпаченята", "Коло ставу", "Жовтоокий Жонжовір", "Поговорили...", "Імена", "Літні турботи", "Страшна таємниця", "Серпень", "Радісна квітка", "Лист од зими", "Веселий сніг", "Бурульки", "Рукавички", "Вітя може все!", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - вірші Анатолія Костецького, що увійшли до збірки "Бюро знахідок".
Цю книгу Лариса Ніцой написала багато років тому, але деякий час не наважувалася на її публікацію, тому що вважала, що суспільство може не сприйняти подібну дитячу книгу, написану в веселому пригодницькому стилі. Головний герой книги - хлопчик на ім'я Олег. Розумний, начитаний, кмітливий і ... в інвалідному візку. Через непристосованості школи до інвалідного візочка Олегу доводиться вчитися вдома. Але одного разу головний герой разом зі своїми кращими друзями Любомиром і Василиною відкривають для себе свою школу з абсолютно нової сторони. Виявляється, раніше їх звичайнісінька школа була палацом. А де палац, – там скарб і пригоди. Разом трійця вирушає на пошуки скарбів, не останню роль в яких виконають дві бабусі головних героїв.
Лана Виноградова - молода, перспективна поетка. Вона має вищу педагогічну освіту - у 2008 році закінчила Ніжинський державний університет за двома спеціальностями: вчитель англійської мови та зарубіжної літератури, української мови та літератури. "Пристрасть до написання текстів ніколи мене не залишає. Із задоволенням пишу про те, що добре знаю, вивчаю те, чого не знаю, і читаю про все на світі. Можу писати красиво, можу інформаційно, можу спонукати до дії і мотивувати..." - розповідає пані Лана. Направду, вірші, які пише Лана Виноградова як для дітей, так і для дорослих, - надихають до світлих роздумів, розповідають про усе найцікавіше, що оточує нас з Вами... Читаймо!!! :)
На світовому фіналі міжнародного конкурсу "Інфоматрікс" з робототехніки і інформаційних технологій у Бухаресті учасники з України вперше взяли гран-прі, а також золото, два срібла і шість бронз в різних номінаціях. Команда складалася з учасників з Києва, Одеси, Житомира, Кам'янця-Подільського та Тарутина (Одеська область). Гран-прі отримав одинадцятикласник з Чернігова Ігор Мелехов в номінації "Програмування". Крім того, учасники з України стали кращими в конкурсі з перегонів дронів.
До збірки віршів Грицька Бойка "Веселинки" увійшли такі вірші: "Бабуся і внук", "Барабан", "Вереда", "Викрутився", "Виступайченко", "Внучка-білоручка", "Все робим своїми руками", "Гантелі", "Голова", "Два Миколи", "Де букварик?", "За що двійка", "Загордилась", "Загорівся і потух", "Зламаний стілець", "Історія з географією", "Кашовар", "Ковзани-пустуни", "Консультант", "Кругом схід", "Маринка та Галинка", "Модна зачіска", "Молодець проти овець", "Некультурні хазяї", "Ніс у сметані", "Обіцяльник", "П’ятірка", "Підслухана розмова", "Побіг і прибіг", "Подружки-говорушки", "Про Андрійка-Неумійка", "Про Гаврила і чорнило", "Про гусінь", "Про культуру школяра", "Про одну бабусю", "Про перо і чорнило", "Про річку та футбол", "Про щоденник", "Розумники", "Сашко", "Сом", "Сонливиця", "Те ж саме", "У лісі", "У малині заблудились", "Хатинка для Рябка", "Хвастунець", "Хлопчик Ох", "Хто спішить, той смішить ", "Хто чим хвалиться", "Цікавий", "Чого тільки нема!", "Як Алла пригощала", "Як невдаха виступав", "Як Хвостун хвоста позбувся", "Як Хома збирався у похід", "Якби".
Мета біуроку на тему "Філософські аспекти поетичної і математичної спадщини О. Хайяма" - навчити учнів знаходити в творах Омара Хайяма актуальність порушених ним проблем; розвивати логічне та абстрактне мислення; виховати інтерес до творчої спадщини філософа.
"У хлопчика Чухмарика
ми бачили ліхтарика.
Він чомусь вночі не спить,
щось під носа гомонить,
лиш – з-під ковдри крадькома
блимне світло – і нема..." (Сергій Губерначук)
Українські старшокласники з Києва та Харкова здобули золоті нагороди в 38-му міжнародному конкурсі науково-технічних розробок Beijing Youth Science Creation Competition, який щорічно проходить в Китаї в Університеті академії наук. Цьогоріч конкурс відбувався 24 – 28 березня в Пекіні і проходив під гаслом «Відкриття. Інновації. Відповідальність», а розробки учасників були представлені в 4 категоріях: інформатика, математика, зоологія, біомедицина.
"Нас зі школи поведе святково
Промінь сонячний у далечінь.
Лиш залишиться позаду спогад
Тих років, що нас до школи вів...
Та стежина яблуневим садом,
Що водила, не згубивши крок,
Нас на перший й на останній
В нашому житті урок..."(Юлія Хандожинська)