У цьому новому розділі ми з вами крок за кроком йтимемо по сходах програмування. Програмісти, що займаються розробкою відомої на увесь світ комп'ютерної гри "Майнкрафт", нададуть вам уроки азів програмування, і ви зможете самостійно створити свою власну гру на базі "Майнкрафту".
"Батько перед смертю покликав синів, дав їм по гілочці й наказав їх зламати. Сини виконали батькову волю і переламали гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те ж саме. Але сини не змогли цього зробити..." (з української народної казки)
Володимир Рутківський, «Джури і підводний човен» (заключна книга історичної трилогії «Джури»)
«Джури і підводний човен» — третя, заключна книга захоплюючої історичної трилогії «Джури». У цьому романі Володимир Рутківський знову постає блискучим оповідачем і чарівником слова. На тебе, любий читачу, чекають неймовірні пригоди, шалені звитяги і нові відкриття. Разом з героями роману ти оборонятимеш Київ, перепливеш неприступні дніпровські пороги, розвідаєш таємниці підземної Хортиці, штурмуватимеш Очаківську фортецю. Ти також дізнаєшся, як Санько допоміг Грицикові стати непереможним воїном — характерником, чому Демко Дурна Сила знову змінив своє прізвисько, і як Телесикові з Чорториєм вдалося винайти підводний човен і перепливти на ньому Чорне море. А небезпеки… На те вони й небезпеки, аби їх долати...
Тож розпочинаємо програмувати наш особисту гру Майнкрафт: то є "Година коду". Урок введення для нас проведуть провідний розробник гри Дженс Бергенстен і Меліса, дослідниця користувачів Майнкрафту. Потім розпочнемо перші кроки програмування блоками.
Як людям, нам дуже набридає, якщо нам доводиться робити одне й те саме знову й знову. Але що круто з комп'ютерами, що вони можуть робити одне й те саме мільйони, або навіть мільярди разів підряд, і їм це не набридає. Це повторювання називається циклом. Кожна істота в Майнкрафті використовує цикли. Тож, відпрацьовуємо цикли у своїй власній версії Майнкрафту.
Техніка виконання таких стелених рахункових швів, як: "Занизування (заволікання)", "Занизування (переволікання) з вузленням", "Набирування (поверхниця)", "Низинка проста", "Низинка замкова", "Поверхниця-кафасор", "Лиштва проста", "Лиштва качалкова (качалочка)", "Заігліно (заігляне)- І", "Заігліно (заігляне) - ІІ", "Гладь стеблова", "Гладь колоскова".
В іграх створення ще називають породженням. На цьому рівні будемо створювати зомбі після заходу сонця. Щоб це зробити, використаємо блок "коли настає ніч". Оскільки ми хочемо створити зомбі вночі, ми додаємо блок "створити зомбі" під блок "коли настає ніч". Як тільки вони будуть створені, кожен зомбі виконає код, який ти розмістиш у їхньому розділі подій "коли створено".
Вітаємо! Ви вивчили, як застосовувати команди інформатики, щоб оживити світ Майнкрафту. Ви тепер — розробник. Ви розкрили всі ці команди, та всі істоти. Ви вибираєте, що відбувається. Коли ви завершили створення своєї гри, можете поділитися посиланням на свою гру з друзями, або грати у свою гру на своєму телефоні.
"Сумнолистого жовтневого полудня брів Віка додому. Ніщо не радувало його - ні погожий суботній день, ані завтрашній вихідний. На душі в хлопця шкребли коти. І не ті коти, яких часто ще можна бачити в рамочках на стінах квартир або ж базарного дня у тьоть чи дядь з червоними обличчями - пухнастеньких котиків з голубими очима й рожевими бантиками на шиях, - а брудні й жилаві коти, королі задвірків і горищ, котрі пружнисто никають містом, зневажливо скалячись на перехожих. Ті коти, що не вагаючись і миті, заводять одчайдушні бійки за парканами чи просто на вулицях і виповнюють моторошним нявчанням тишу поснулих вулиць уночі. І от сьогодні, тільки-но Віка вийшов із школи, п’ятеро чи шестеро харцизяк і допалися до його душі..." (Ярослав Стельмах)
Перші паперові книги (з енциклопедії)
Перші паперові книги з'явилися в Європі у XIII столітті. Їх тривалий час писали від руки. Одну книгу виготовлялася 5 - 7 років, і коштувала вона дуже дорого. Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігають книги («бібліо» — книга, «тека» — сховище). Бібліотеки виникли в незапам'ятні часи. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році.
"Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводивсь. От одного вечора ліг спати та й узяв книжку перед сном почитати. А Василько знав: якщо книжку читаєш лежачи, — псується зір і псується книжка. Лежить Василько, читав і задрімав. А книжка — бух! — на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так міцно, що й од «бух!» не прокинувся. І сниться Василькові, що він — книжка..." (Остап Вишня)
Одна гарна книга краще всякого скарбу.
Одна книга тисячі людей навчає.
Книжка розуму навчає.
Книги читати - все знати.
Книги читати - нудьги не знати.
Книги читати - усе знати.
"Не першу сотню літ росте на пагорбі посеред заплавної луки кремезний дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої роботящої людини, гіллям. Він міцно вчепився в землю товстим корінням, й жодному вітрові, здається, несила похитнути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбований стовбур. Час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило верховіття, а внизу, поблизу землі, виникло чималеньке дупло. Саме це дупло й завдавало найбільше прикрощів дубові. Дупло, звичайно, не одразу було таким, як тепер..." (Анатолій Давидов)
Василь Шаройко. Вірші для дітей
... Саме через постійне перебування серед дітей та молоді у свої "трішки за 80" років він зберігає щиру усмішку, дивується всьому новому, вітає все справжнє, відкидає все лицемірне. Поет ніколи не пише на замовлення, а тільки тоді, коли його щось дуже вразить або дуже схвилює. Майстер слова Василь Шаройко переконаний: «Подія має пройти через розум і серце, не давати спокою ні вдень, ні вночі. Творчість пов’язана з муками, бо у творі повинна втілитися жива душа».
"Помічниці", "Перейшов", "Що літає?", "Що за пташка?", "Зрозуміло!", "А самі прибили", "Дудочку купили", "Не перескочив", "Кого любить", "Те, що хотів" - дитячі віршики Василя Шаройка, які увійшли до збірочки "Помічниці".
Матеріали цього блогу будуть цікаві для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом.
Сніг випав несподівано. Лапатий-прелапатий. Три дні йшов, а потім перестав. Заясніло сонце, ось-ось відлига струмочками задзюрчить... Та морози перемогли. Вночі знов пороша все легенько притрусила, і школярі йшли до учбового корпусу незайманою сніговою ковдрою, слідами мережили її білизну. По обіді, відпочивши, вийшли гуртом на прогулянку. Невже до лісу? Дітям не віриться, та Зоя Павлівна, усміхаючись, веде їх за ворота. По вкоченій машинами й саньми дорозі прямують вони до лісництва. Не встигли, проте, й до повороту дійти, як назустріч їм Михей Хомич саньми. (Анатолій Давидов)
"Не віриться Ігорькові, що їхня річка Конотоп була повноводою. Зараз у ній горобцеві по коліна! А дідусь каже, що колись Конотоп боялися вбрід переїздити, отакий він був глибокий, а дно споконвіку мулисте... Через те й назву таку річка дістала. Зараз Конотоп обмілів, береги лепехою і стрілолистом затягло, вже й ряска до середини добирається, а це, знав Ігор, недобра прикмета — вода стає непротічною. Хлопці, правда, знайшли одне глибоке місце й зробили там купальню. Однак і тут вода сягала не вище грудей. А як кортіло розігнатися й шубовснути в річку! Та де?.." (Анатолій Давидов)
Жартівливі загадки Дмитра Білоуса про різні частини мови: "Займенники-чистуни", "Займенники-псувачі", "Стане він привабливою річчю", "Яка назва?", "Є така країна в білім світі", "Рибальська сітка", "Перетворюся на очах", "З однини у множину", "У двох ролях", "Не лише заперечувальна".
"На думку Петька, подорожувати в новісіньких «Жигулях», та ще й з причепом,— це здорово! Сидиш собі в комфортабельному салоні, а за вікном, мов на екрані, пропливають незнайомі міста і села, річки й гаї... Петько зручно вмостився на передньому сидінні поряд з татком і милувався краєвидами, тоді як його друзі Іра та Славко дрімали ззаду. Татко вів машину майстерно. Ледь відкинувши назад красиву пишночубу голову, він сторожко вдивлявся в дорогу й, помітивши найменші вибоїни, заздалегідь гальмував чи об'їжджав їх. Його сильні руки ледь торкалися керма, і Петькові здавалося, що машина слухається не їх, а підпорядковується татковій волі. Славко щось вигукнув уві сні. Петько здивовано оглянувся, а тоді дістав невелике люстерко й став спостерігати за другом. За місяць канікул його русяве волосся відросло, а широкі брови зовсім вигоріли. Від сонця почав лущитися ніс. Губи теж потріскалися — дається взнаки звичка їх облизувати. Сильні плечі (ось що таке басейн!) тісно облягала червона футболка. А Славкові, напевно, щось снилося..." (Анатолій Давидов)
