Пробуємо цезальпінію в роботі. Вона дарує писанкам рожеві, коралові, теракотові відтінки, і що важливо - насичений червоний колір. В Україні немає такої рослини, яка здатна була б фарбувати яйце в червоне. Виключенням є марена кавказька, її відносно недавно почали вирощувати у нас.
Збираємо пригорщу шовковиць, готуємо відвар і фарбуємо в ньому крашанки. Минає кілька годин, і барвник з шовковиці фарбує писанку в темно-синій відтінок. Лягає він нерівно, трапляються світлі плями. Таке тло непридатне для традиційної воскової техніки. Тому раджу спробувати прийом відмивання. Дивіться далі, як це можна зробити.
Коли в нас виникає бажання написати писанку, ми відшукуємо традиційні зразки і відтворюємо за ними вподобаний орнамент. Щедрим натхненням можуть зарядити писанки, які походять з села Суржа, що на Поділлі. Унікальна річ! З цього села збереглася сорок одна писанка. Одна з них має біле тло. Відтворюймо традиційні писанки! Заряджаймося натхненням!
"Старі люди в Україні кажуть: «Допоки в народі пишуть писанки, доти буде існувати світ». Перефразовуючи, те ж саме можна сказати і про Україну. Допоки в Україні будуть писати писанки, доти вона буде жити. Судячи із сьогоднішнього стану писанкування, Україна буде жити вічно. Після відновлення української держави в 1991 році почала відроджуватися традиція писанкарства. В західній Україні ця традиція відродилося дуже швидко, бо насправді вона тут і не припинялася, просто існувала в часи переслідування напівтаємно. Поступово відродження писанкарства стало поширюватись на всі регіони України. Активно відроджується писанкарство в Кіровоградській області. Великий внесок у відродження цієї древньої української традиції вкладає молода майстриня писанкарства з міста Олександрії Ірина Михалевич. Писанкує майстриня уже дев’ять років. За цей час встигла зробити дуже багато. Про все це її розпитав кореспондент газети «Час і Події» Юрій Атаманюк. До слова, через чотири дні після інтерв’ю Ірина народила сина, з чим її щиро вітаємо!" (Юрій Атаманюк)
У серпні для фарбування писанок використовуємо кожушки волоського горіха, кукурудзяні рильця, квіти безсмертника, деревій, нагідки, чорнобривці та ягоди бузини.
