"Аби надати писанці рідкісно-красивого тла — коричневого або фіолетового — рухаємося двома суміжними шляхами. Й обираємо рослини, що не підведуть - чорнобривці, червоні квіти мальви. Зараз у липні саме квітнуть чорнобривці дрібноквіткові (Tagetes patula), вони стануть доброю основою для всіх подальших барвників на писанці. Фарбують вони у жовту барву з натяком на легкий зелений відтінок. Отож, пофарбували чорнобривцями, а далі є два варіанти - або рухаємося до коричневого кольору, або до фіолетового." (Ірина Михалевич)
Шовковиця – солодка, корисна, проганяє безсоння, зміцнює імунітет, рятує від втоми. А ще ця ягода добре фарбує писанки, відкриває літо. Особлива ягода. Для фарбування підійде чорна шовковиця. Багато зривати не треба, достатньо й однієї жмені. Шовковиця дає темні барви. Її можна поєднувати з іншими барвниками, накладати на жовте тло й отримувати зелені кольори. Та все ж, як на мене, шовковиця виглядає більш принадною, коли залишається на білому полотні сама самісінька...
Писанок є багато. Якщо тільки за каталогом Кульжинського писати по писанці в день і щоразу - нову, то можна уникнути повторень протягом п'яти з половиною років. Яку ж писанку писати найпростіше? Гуцульські орнаменти - дрібні та делікатні. До них і писачок не всякий підійде. Для писанок Полісся, Волині, Слобожанщини, Бессарабії, Середньої Наддніпрянщини характерні крупні символи. Подільські писанки складніше писати, бо часто на них зустрічаються символи з плавними заокругленими лініями. От і робиш висновок, що як писати мало, то й нескладно. На писанках з крупними символами більше простору ніж орнаменту.
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...
"Щоб досягти такого тла, фарбуємо писанку перш за все цезальпінією. Одразу ще біле яйце. З чим гарно поєднується цей барвник в одному орнаменті? З ягодами бузини чорної! Дякую пані Наталі Ковальовій за унікальну можливість пробувати японський барвник у роботі. Якби не пані Наталя, у книзі "Українська народна писанка" (Харків, КСД, 2019 р.) було б на один рецепт менше..." (Ірина Михалевич)
Музей історії села Хмельове, що на Кропивниччині, днями отримав у дарунок для формування постійно діючої виставки писанки, відтворені за мотивами писанок, які побутували 120 років тому серед наших краян.
"Дорогі і шановні мої друзі. До Пасхи Господньої лишаються два дні, навіть менше. Усі ми зараз заклопотані, бо ж і на служби Божі треба встигнути, і вдома поприбирати, і писанок нафарбувати та написати. Коли знайдете час для перепочинку, пропоную пройти коротку писанкову вікторину і перевірити власні знання про писанку та пасхальні традиції. На запитання можна відповідати гуртом, так буде ще цікавіше." (Ірина Михалевич)
"Писанки Слобожанщини відомі своїми незабутніми рослинними орнаментами. Часточку зразків писанок Харківщини можна знайти в каталозі С. К. Кульжинського, куди вони потрапили завдяки старанням професора Миколи Федоровича Сумцова. Ще більше зразків можна побачити в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова. Мені пощастило отримати в подарунок (спасибі майстрині Анні Гібській) альбом з фотографіями відтворених писанок музею. На його сторінках я і побачила цю дивовижну писанку. Її орнамент приваблює простою красою, а дрібні елементи, що надаються до письма всім без виключення, можуть не тільки додати вправності пальцям, а й надихнути на щось більше..." (Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка)
Пишемо без попередніх начерків олівцем! Це просто. Ескіз цього орнаменту можна знайти в каталозі Кульжинського, таб.XVII, рис.2.
Чим більше ліній на писанці, тим простіше її написати. Іноді так і буває. Справді, коли поверхню яйця ретельно розкреслено на однакові віконця, то не так вже й важко рівномірно заповнити їх знаками. Інша справа, коли ліній основи немає взагалі, а символ зображено так, що в ньому не можна одразу вказувати центр. Приблизну середину хреста можна хіба прикинути на око. Як же писати такий орнамент, щоб і не схибити, і рівномірно розподілити лінії, і щоб хрест отримався саме таким круглим? Пропоную такий шлях - позначаємо кути квадрата і з цих точок виводимо сторони прямого хреста. Виводимо ми їх так, щоб лінії не були прямими, але випуклими.
"Пишемо традиційну поліську писанку крок за кроком. Писанка має назву "Півонія з трав'янцями", походить з села Добротів, що на Чернігівщині. Перш ніж занурити писанку до першого барвника, потрібно нанести чимало ліній на біле тло шкаралупи. Найчастіше то і є основний масив роботи..." (Ірина Михалевич)
Символ "пшениця" на писанках - це символ Воскресіння Господа Нашого Іісуса Христа. Тож пишімо цей символ, зображуймо його частіше. Фарбувати писанку рослинними відварами цікаво, захоплююче, інтригуюче. Вони часто бувають натхненням у роботі. Готуємося, пробуємо, тренуємося, підбираємо такі барвники, які нас не розчарують. Фарбування писанок крок за кроком: засушена ромашка - і писанка жовта; цезальпінія (пару хвилин) - і писанка жовто-гаряча; цезальпінія (півгодини) - і писанка рожева, червона, коралова; морожені ягоди бузини (пару хвилин) - і писанка коричнева, вишнева; морожені ягоди бузини (хвилин 20) - і писанка чорна. Ромашка - цезальпінія - ягоди бузини - це один з можливих варіантів компонування натуральних барвників, компонування "що за чим". Не змішування. Під словом компонування я маю на увазі послідовність використання барвників у певному порядку. Не забуваємо про квасці - це активатор для багатьох природних барвників. Без дрібки цієї протрави не обійтися.
"Великдень... Паски... Крашанки... Чим пофарбувати яйця, щоб і до магазину не йти, і барви були соковиті, насичені, і щоб вони не стиралися, коли до них торкнешся?.." (Ірина Михалевич)
"Не один рік думалося мені про проліски. Читала в каталозі Кульжинського, що ними фарбували писанки в зелене. Нарешті спробувала — так і є. Інформацію, вміщену в етнографічній праці, перевірено. У нас (центральна правобережна Україна, лісостеп переходить у степ) ростуть проліски дволисті (Scilla bifolia)*. Разом з татом назбирали невеликий пучок квітів. Варила все вкупі — і квіти, і листя. Якщо зривати квіти у великих кількостях, то цим їхньому поширенню ми, звісно, не сприятимемо. Для додаткових потреб краще садити ці гарні лісові первоцвіти у себе в садах..." (Ірина Михалевич)
"Коли у жовтні теплі дні стоять так довго, деякі цвітуть все літо і до перших морозів, деякі квіти зацвітають удруге. Мені закортіло перевірити, чи квіти, що з'являються восени, такі ж сильні барвники, як і ті, які цвітуть влітку. Знову квітне конюшина (лучна і повзуча), чистотіл, нагідки, цикорій. Кінець жовтня - піднялася мальва вдруге, продовжують цвісти чорнобривці і гайлардія..." (Ірина Михалевич)
Наводимо вдома чистоту: прибираємо з поличок, столу та закутків засушені квіти й трави. Я уже так хочу до лісу, зачекалася пролісків. Маю велике бажання спробувати цього року їх у роботі. Щоб не чекати, склавши руки, варю барвники з сухої сировини. Цього разу у хід пішли чорнобривці прямостоячі.
"Іноді ми купуємо те чи інше приладдя тільки тому, що воно трапилося під руку. Іноді пробуємо різні інструменти й обираємо той, яким зручніше писати або вибираємо саме той інструмент, що відповідає технічному завданню. Частіше ми думаємо, що обрали правильно і довго собі не зізнаємося, що інструмент виявився незручним у роботі. Добре, коли щастить натрапити на "свій" писачок одразу, з першого разу. Так було у мене. Свій перший інструмент я замовила в магазині Оксани Білоус, ним я створила перші твори, а потім писала й писала, ще і ще. День за днем я брала його до рук, призвичаювалася, він прослужив мені цілих п'ять років..." (Ірина Михалевич)
У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок. Пізнаваймо нове разом з нами!
17 лютого 2018 року в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д. І. Чижевського (місто Кропивницький) відбувся майстер-клас відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич. Бажаючих навчитися писати писанку було чимало. Писали традиційну писанку, фарбували її бузиною. Кілька учасниць написали свою першу роботу, і напрочуд вдало. Майстер-клас організували працівники бібліотеки Світлана Ушакова та Юлія Мак.
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
