На перший погляд вірш не є поетичним, а більше схожий на прозу. Не буду тут говорити про суто технічні прикмети (регулярний розмір, рими, строфіка і т. ін.), за якими більшість читачів і відносять ті чи інші тексти до поезії, ігноруючи чи не беручи до уваги інші, більш суттєві ознаки поетичності. Дехто навіть пропонує вважати віршем уривок будь-якого прозового тексту, тільки записавши його, як верлібр, тобто текст поділеним на окремі синтагми. Цей вірш за насиченістю тропікою ніяк не можна вважати прозовим. У плані вираження його міститься три кода. (Василь Голобородько)
"Чи ви знали, милі друзі,
Про театр лісовий?
Найвідоміший в окрузі,
Чародійний і смішний.
Вовчик там за режисера,
А лисиця – за суфлера,
А актори всім відомі –
Зайці й миші гонорові..."
(Ірина Гарванко)
"Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди..."(Володимир Сосюра)
"Матусенько, мамо моя,
Тобі я цю пісню співаю.
Мамо, мамо моя,
Слова я твої пам'ятаю.
Матусенько, мамо моя,
Ти сонечко ясне у хаті.
Мамо, мамо моя -
Нічки твої недоспаті..."
(Вікторія Стасів)
Вірші для малят від Марії Хоросницької з ілюстрованої збірки "Матусина радість": "Звідки в міста назва — Львів", "Моя Україна", "Малому львів’янину", "Вітчизна", "З пошаною до мов усіх", "Як спитаються цікаві", "Матусин заповіт", "Вікно", "Площа Ринок", "Зачарований з любові", "Ікона", "Запорізька Січ", "Хочем знати", "Прадід", "Вулиця Руська", "На Янівському цвинтарі", "Прапорець", "Нам про все говорить Львів", "Вечірній Львів", "Я не знаю, що було би", "Моя бабуся пам’ятає", "Канадським друзям", "В нашім домі", "Розповідь про Тарасову вербу", "Заповіт", "Свято", "Літзагадка", "Про дівчинку Мартусю", "Марта", "Матусина радість", "Мабуть, дома ти, Мартусе...", "Попросила Марта: — Татку...", "Марта садить...", "Дні минали без пригод...", "Марта сплеснула руками...", "Зажурилося дівча...", "Кріт", "У малої господині...", "Півень", "Диня", "Марта в Карпатах", "Струмок", "Гриб", "Карпатська легенда", "Купави", "Майстер", "Рано-вранці", "Учнівська турбота", "Шоколад", "Гуси-лебеді летіли...", "Білі рожі", "Коляда", "Гордо, мов княгиня...", "Під обрусом сіно...", "Діти з-за порога...", "Вертеп", "Звізда", "Під щедрий вечір", "Кутя", "Перед Собором", "Працьовитими руками...", "Свиснув шпак", "Вербна неділя", "Два кошички", "Великдень", "Гаїлка", "Великодня гра", "Дві матусі".
Зміст:
Маю я букварика
Два півники
Годував я півника
Смішний диктант
Їхав заєць
У Гвінею йшов ведмідь
Що сталось?
Лічилка
Інтимна лірика Платона Воронька: "Мені приснилась та білява", "Ходімо, кохана, у ліс", "Дівоча пісня", "Щастя", "І чого тікати", "Давня пісня", "Я не шукав кохання", "Стара мелодія", "Вірність", "В хуртовину", "Пісня Галини", "Є почуття такі прозорі".
"Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога..." (Тарас Шевченко)
"Стежини лісові мережить осінь,
Янтар і золото розсипались до ніг,
Були берізки в пишних платтях досі,
Красу згубили — вітер допоміг.
Яскраві вчора, нині — сірі будні.
Сумні дерева, листя шарудить
Про дні щасливі, теплі, незабутні
І сонцесяйну березневу мить..."(Марія Яновська)
"Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить..."(Тарас Шевченко)
"Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка —
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі..."(Галина Кирпа)
"Лелеченьки-лелеки... Така лелеча доля —
Оберігати землю, приносити дітей.
Мов мати-Україна, залюблена у волю,
Несуть крізь буревії мир й щастя для людей."(Тетяна Строкач)
"Морозець ковтнув тумани,
Відв’язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом."(Наталя Карпенко)
"Не чіпай, не щипай, морозець біленький!
Ми тебе не боїмося, хоч іще маленькі.
Не чіпай, не щипай носа, вушка, щічки!
Заховаємо усе ми під рукавички!"
(Юлія Хандожинська)
"Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо якого свого
я відчуваю щастя!... Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!"(Сергій Губерначук )
Вірші "Молитва" (Галина Чорнобицька), "Вересень" (Наталя Забіла), "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "Чого я вчуся?" (Михайло Маморський), "Хто чого вчиться" (Василь Фетисов), "До школи" (Павло Грабовський), "Уставати рано треба" (Володимир Лучук), "До школи" (Микола Сингаївський), "Школа" (Марійка Підгірянка).
"Справи з валютами гірше і гірше.
Що там? Судить не берусь.
Мучить мене девальвація віршів –
Пада поезії курс."(Іван Коваленко)
Дитячі вірші Наталки Поклад зі збірки "На веселій вулиці": "А зібрати як?", "Андрієва веремія", "Бабуся і киця", "В нашому дворі", "ВерЕда-вередА", "Владка умивається", "Гарбузи", "Гарно жити у селі", "Гончар", "Гостя", "Гоша", "Диво-капустина", "До бабусі", "Друзі", "Зимовий вечір", "Зламався краник", "Киця", "Книжковечір", "Козак Андрій", "Літо", "Мікроб", "На веселій вулиці", "На зарядку!", "Наша хата", "Не цьомав!", "Небилиця", "Неслухняна лялька", "Пригода", "Родичі", "Роман-ураган", "Рюкзак", "Самокат", "Сміливиця!", "Сміливці", "Снігу випало!", "Сонячний зайчик", "Сонячні курчатка", "Сорока", "Сходить сніг", "Тиждень", "Україночка Оленка", "Хвалько", "Хто ж там є?", "Чому?", "Що за день?", "Як татусь", "Якби".
"Іду я луками, між трав
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити.
Цю землю хочу обіймать,
Гриби збирать, траву косити
Нічого кращого не знать,
А лиш її весь вік любити...."(Світлана Пасенюк)
Ліна Костенко, Володимир Шовкошитний, Дмитро Павличко, Іван Драч, Леонід Талалай, Валентина Козак, Валентина Харченко, Борис Олійник, Віктор Баранов, Світлана Йовенко, Анна Багряна, Ніна Гнатюк, Станіслав Бондаренко, Наталя Ільчишина, Юлія Хандожинська, Сергій Губерначук, Марія Яновська, Василь Мелюс, Тетяна Прокоф'єва — українські автори, що створили поезії про Чорнобильську катастрофу, які увійшли до цієї добірки. Читаймо... Пам'ятаймо...
