"Тямлю як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя..."(Іван Франко)
"Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала."(Андрій Малишко)
"Все позеленіє", "Золота бджілка", "Лелечі спомини", "Наберу дощу", "Плело віночок літо", "Плело віночок літо", "Стежинко, поведи", "Там дерева, там озера, там зоря", "Що котам сниться", "Я буду, немов дзвіночок" - поезії Галини Кирпи для дітей зі збірки "Плело віночок літо".
"Якось каже дід бабусі:
— Розпали вогонь в печі
та для нашої Ганнусі
ти плискачика спечи.
Замісила баба тісто
і плискачика спекла,
а тоді, щоб трохи вистиг,
на віконце віднесла...."(Наталя Забіла)
"Геть за морем українським,
Понад склом Босфорських вод
Дивні вежі і палати
Розкидає Царгород..."(Олександр Олесь)
"Любити природу одну, що змінилася іншою,
складати колекцію барвну з фіналів її,
моритись майбутньою нею, вмирати з торішньої –
призначений той, хто, як циган, гуляв по землі."(Сергій Губерначук)
"Жили собі на світі
маленькі слоненятка.
І слухалися маму,
і слухалися татка.
Любили у водичці
купатися у річці.
Любили слухать співи
завзятих солов'їв.
А ще вони хотіли
скоріше виростати,
щоб швидше тату й мамі
в усьому помагати..." (Галина Римар)
"Прокидайся, квіточко, прокидайся,
У весняне платтячко зодягайся.
Вже торішнє зіллячко перепріло,
Вже торішнє зіллячко в землю сіло."(Наталя Карпенко)
Зміст циклу поезій "Промінчики":
Добрий вечір
Сонячний дощ
Малювала донечка
У синочка є сорочка
Страшний чобіток
Ячна каша
Я люблю ходити пішки
Колискова від матусі
Серед ночі
Загляда у шибку сонях
Півник раночок проспав
У "Пташиній школі" знайдете ілюстровані вірші: "Синиця", "Омелюх", "Одуд", "Горобець", "Снігур", "Щиглик", "Галка", "Фазан", "Дятлик", "Чечітка", "Чиж", "Сич і сова", "Драч", "Шпак", "Славка", "Сорока", "Крутиголовка", "Тетеря", "Сойка", "Шишкар", "Пересмішниця", "Піночка", "Дзвінок" (про жайворонка), "Стриж".
Дитячі віршики Анатолія Григорука: "А в кізоньки борідонька", "Індикові корали", "Рудьку-бицю, їж травицю", "Білий човник", "Хто загубив підкову", "П'ятсот п'ятдесят пацят-поросят", "Теремок для куряточок", "Влітку день годує рік", "Що робить мельник", "Пухова сніговиця".
"Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. "(Тарас Шевченко)
"Коляда іде в Святий вечір,
Коляда іде – всім Дари несе,
Всім Дари несе найкоштовніші:
Усім людям – ладу найладнішого,
Усім людям – долі наймилішої,
Усім звірам – снігу найтеплішого,
А деревам – срібносніжну віхолу.
Коляда іде, всім Дари несе,
Щастя золоте – в серденько дитини.
Коляда іде, всім Дари несе,
Бо Різдво прийшло на Україну."(Тетяна Винник)
"Розфарбовую свою душу:
Сіре — в синє, а чорне - в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна..."(Марія Дем'янюк)
"Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива, на полотні —
калинова гілка.
Під мережкою, внизу,—
книжка і сопілка."
(Володимир Лучук)
"Скільки для усмішки треба?
Мало й багато нараз!
Сіє хтось світло для тебе,
Сіє хтось світло для нас.
Хтось таки – та поділився,
Хтось тепле слово сказав.
Хтось таки – та поступився,
Хтось тобі руку подав…"(Наталя Карпенко)
"Космея, Явдошка, розтріпана пані…
І як цю красунечку тільки не звуть.
А може це зорі на аероплані
Спустилися з неба на землю… Й цвітуть!Такі вони милі, такі вони рідні,
Я знаю з дитинства цих любих сестриць.
Вони непримхливі й водночас тендітні,
І дуже вже схожі усі до зірниць..."(Наталя Карпенко)
"Зупиніться ось тут…
Подивіться: йому – дев’ятнадцять,
а його вже нема,
і зима побілила портрет…"(Сергій Губерначук)
"Чи не гоже було б нам, браття,
почати старими словами ратних повістей
про похід Ігорів,
Ігоря Святославича?
Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого,
а не за вимислом Бояна..."(Ритмічний переклад Леоніда Махновця)
"Смарагдові очі землі
Задивилися в глибини небесні,
А на блакитному тлі
Пробігли минулих днів тіні.
Хмаринки веселі
Пливуть до засніженої скелі.
Сріблясті оболоки — пасма світлі
На високому чолі."(Людмила Кибалка)
