"Вітри і бурі весняні
Звалили камінь із могили,
В кривавім морі і огні
Її окрадену збудили.
В красі нетлінній, чарівній
Вона розкрила очі сині…
Лани й ліси вклонились Їй —
Воскреслій мрії — Україні..."(Олександр Олесь)
"Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить..."
(Олександр Олесь)
"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "О слово рідне! Орле скутий!", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.
"І буде мир...
І вишні зацвітуть
У рідному моєму краї.
Лелеки добру звістку принесуть:
"Кінець війні, ми ворога здолали!"
І на світанку вмиється Земля
Ранковою холодною росою.
І буде чути пісню солов'я,
А не ревіння літаків над головою..."(Олена Горголь-Ігнатьєва)
До збірки віршів Олени Журливої "У нашої Наталі" з ілюстраціями увійшли її віршики: "Весна", "Не дівчинка, а квітка", "Моя поличка", "Хазяєчка", "Наш Воркотик", "Гиля, гиля, гусоньки", "Вийшла кізонька гуляти", "Перекотиполе", "Ластівки", "Хто це?", "Сторож", "Холодно, холодно", "Узяла лисичка скрипку", "Хто чим любить ласувати?", "Зима".
Вісім рядків про кожен місяць складають ілюстровану книжечку Олени Журливої "Хто знає, як рік минає". Картинки до неї намалювали художники Іван Макогон та Антон Тетьора.
Олена Лоза — поетеса, авторка пісень. Народилася 7 березня 1970 року в селищі Сахновщина Харківської області. За освітою — педагог, працювала вчителем молодших класів у Дубовогрядській ЗОШ.
Ілюстрована художником Ларисою Івановою збірка поезій Олени Пчілки (Ольги Косач) під назвою "Дивна хатка" складається з дитячих віршів: "Весняні квіти", "Сонечко", "Іванко", "Мама і доня", "Безконечна пісенька", "Безконечна казочка", "Метелик", "Цікава казочка", "Морквяний вояк", "Як швидко літо проминуло", "Змінилося все...", "Вітер", "Дивна хатка", "Тямущий котик", "Сон", "З гринджолятами", "Додому", "Зимовий вечір".
"Велика радість мами й татка –
Це їхнє крихітне дитятко.
Маленький син чи люба донька,
Що тягнуть приязно долоньки.
Що пильно дивляться їм в очі
І щось по-своєму белькочуть.
У них попереду чимало,
Та починається все змалу..."(Ольга Науменко)
«...Так... ворона і лисиця,
Ну що може буть простіш,
Нам той сир вже буде снитись,
Ну, а вивчено на шиш.
Все, лягаймо спать – на ранок
Все ж світліше голова...
Після школи: «Мамо, мамо!
Нам тепер таке завдання:
Вірш у прозі! Ти жива?»»(Тетяна Денисенко)
"Таких, як ти, напевно, не буває.
Таких, як ти, – проміле з одиниць.
І хай там як, дощенту й горілиць,
Та глибина твоя не зна кінця і краю.
Таких, як ти, не виросте ніколи,
Як бур'яни з-під сажі вироста..."(Ольга Шарко)
"Люблю осінню молодість й красу,
Коли дерева увібрали стигле сонце,
Коли з трави я п'ю живу росу
І залітає листя у віконце.
Люблю і прохолоду як вуаль,
Гарячі барви в золотих стременах,
І мчить їх вітер, як прадавній Пан,
Й купаються вони в гірських озерах..."(Інна Паламарчук)
"Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
— а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу..."(Павло Тичина)
Павло Платонович Чубинський — відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні. Він народився на хуторі поблизу Борисполя. Павло Чубинський походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб, похований у Борисполі. Однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський.
Вірші "Ладки-ладки" (пальчикова гра), "Сидить мишка на печі", "Папуго-папужко", "Кошеня", "Я умиваюся", "Я їм", "Я причесуюся", "Я у мами один", "Мама свою донечку в любистку купала", "Добрий ранок".
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдоніми — Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) устиг проявити себе мало не в усіх сферах письменницької та гуманітарно-наукової діяльності. Про нього можна говорити як про поета і прозаїка, історика й етнографа, перекладача й мовознавця, публіциста й культурно-освітнього діяча. Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. До того ж саме він розробив упроваджену н наступний період в Україні систему сучасного алфавіту і правопису, так звану кулішівку (на західних землях трансформовану в желехівку).
"Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!.."(Пантелеймон Куліш)
"У сестри моєї тихо
Процвітає сад в ограді.
Кинамон, моя утіха,
Нард, алое в любім саді..."(Пантелеймон Куліш)
Читаймо патріотичні вірші та коротку прозу української письменниці Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi, яка народилася в Полтаві, а наразі мешкає та працює у Тбілісі (Грузія).
"Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить и примовля:
«Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»"(Петро Гулак-Артемовський)
