Оксана Аннич
САМОТНІСТЬ
Вірш присвячується людям, які вважають, що все ще попереду...
|
Невже старію я? Мене самотність не лякала, Погляну у вікно - там радість, метушня, Згадаю батька, матір й брата, Ще пам'ятаю сивих бабцю й дідуся, Ще пригадаю: хвіртку відчиню Багато спогадів у серці залишилось, Бо спогади ті душу зігрівають |
|
На відео: вірш Оксани Аннич "Самотність" читає Наталя Гудз (звукозапис - Євгеній Сосній. MD studio, Lviv: www.mdslviv.com).
Матеріал люб'язно надано автором.
Більше поезій Оксани Аннич читайте на "Малій Сторінці":